Бабки

Бабки

Бабок називають „повітряними піратами світу комах". Це ненажерливі та спритні мисливці. Свою здобич бабки ловлять у повітрі і часто поїдають її, не припиняючи польоту.

Основні дані:
Будова бабки

   Залежно від будови тіла можна виділити дві групи: великих і швидких представників підряду Anisoptera (нерівнокрилі бабки) і дрібніших, тендітніших і повільніших рівнокрилих бабок (підряд Zygoptera). На голові бабки видно крупні щелепи і величезні очі, кожне з яких складається приблизно з 25-30 тисяч простих вічок. У нерівнокрилих бабок очі займають більшу частину поверхні голови, вони сходяться вгорі і дозволяють комахам бачити практично все навколо.
   Очі рівнокрилих бабок менші й віддалені одне від одного, тому форма їхньої голови нагадує молоток. Бачать рівнокрилі бабки так само добре, як і їхні вище згадані родичі. Деякі бабки можуть повертати голову, міняючи таким чином кут огляду. Вусики в бабок маленькі, малопомітні. Тулуб бабки відрізняється від тулуба інших груп комах. Він є скошеним, тому нижня частина, з якої ростуть ноги, висунута вперед, а верхня частина з крилами відсунута назад.
   Перша пара крил виростає з тулуба вище, ніж друга, а дві перші пари ніг знаходяться відразу ж за головою. Таке розташування ніг не надає можливості бабкам ходити, проте завдяки такій будові тіла вони можуть триматися ногами за будь-яку основу та успішно ловити ними здобич.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

3 4 700 видів бабок у Європі можна зустріти менше 100.
Личинки великих бабок рятуються від ворогів особливим способом - вони з силою виштовхуючи воду із заднього прохідного отвору, і тому личинка може швидким поштовхом стрімко рушити вперед, як реактивний двигун.
Бабки були однією з перших форм літаючих комах на нашій планеті. Вони з'явилися більше ніж 300 мільйонів років тому. Скам'янілості надають нам докази, що розмах крил стародавніх бабок сягав дев'яноста сантиметрів.
Якщо самець бабки вирішує злучитися з недавно заплідненою самкою, він за допомогою спеціального органу видаляє сперму попереднього партнера і знову запліднює самку.

Предки сучасних бабок, які мали розмах крил до дев'яноста сантиметрів і довжину тіла до тридцяти сантиметрів, існували вже в кам'яновугільний період. Всі бабки мають однакову будову тіла і схожий спосіб життя. Учені виділяють два підряди - дрібні рівнокрилі і великі нерівнокрилі бабки.

РОЗМНОЖЕННЯ

Коли молода бабка вперше піднімається в повітря, вона виглядає ще досить скромно, неначе її метаморфози не завершені. Тільки через декілька днів або навіть тижнів вона набуває забарвлення дорослої особини. В цей час бабки тримаються далеко від води і повертаються до неї тільки з настанням шлюбного періоду. Першими сюди прилітають самці. Самці практично всіх бабок забарвлені значно яскравіше за самок. Самці деяких видів б'ються один з одним за територію. Переможець сідає на місце, розташоване на узвишші, і звідти нападає на будь-якого самця, який наважиться перетнути межі його ділянки. Коли самець помічає самку, він прагне завоювати її прихильність і не допустити спаровування з іншими самцями. Другорядні статеві органи самця розташовані на специфічному виступі третього членика черевця. В особливу ямку, що знаходиться на черевці, самець відкладає сперматофор. Потім він хапає самку за шию своїми клешнеподібними придатками заднього кінця черевця і тягає її за собою в повітрі, поки вона не підніме до сперматофору задній кінець черевця. Бабки, що літають попарно, мають вигляд кільця. У такому положенні партнери залишаються протягом години або навіть довше. Запліднена самка відкладає яйця або прямо у воду, або в підводні чи надводні частини рослин. Нерівнокрилі бабки зазвичай відкладають яйця прямо на воду, а рівнокрилі дбайливо розташовують їх на рослинах.

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ

   У помірному кліматі бабки з'являються навесні і гинуть пізно восени. Лише деякі види живуть довше, ніж кілька місяців. Але крилата особина - це останній етап складного життєвого циклу, який може тривати декілька років.
   Восени, перш ніж загинути, самка бабки відкладає яйця на водних рослинах, що ростуть на болотистому березі або у воді. Навесні з них вилуплюються ембріональні личинки з довгастим тілом. Вони відразу ж линяють і перетворюються на наяд з добре розвиненими кінцівками.
   У наяд немає крил, вони скромно забарвлені і живуть у воді. їхній тулуб складається з голови, часто з великими очима, грудей з двома парами лап і черевця, на якому знаходяться органи дихання. Дихання личинок бабок здійснюється за рахунок кисню, розчиненого у воді.
   У личинок рівнокрилих бабок дихальними органами служать листоподібні трахейні зябра, що знаходяться на задньому кінці черевця. Наяди є такими ж хижаками, як і дорослі бабки. Вони швидко ростуть і за час розвитку линяють від 9 до 15 разів. Під водою наяди, перш ніж перетворяться на імаго, можуть розвиватися до 6 років.

ПОЛЮВАННЯ

   Бабки добре пристосовані для полювання в повітрі на літаючих комах. При цьому вони використовують два основні методи: нерівнокрилі бабки зазвичай обстежують територію з повітря, а рівнокрилі бабки (лютки, красуні та стрілки) зазвичай чигають на здобич, сидячи в засідці, а коли вона наблизиться, кидаються на неї. Більшість бабок літають удень у найспекотніші години. Особливо багато їх по берегах водоймищ. Під час полювання бабки сподіваються тільки на зір - нюх не допомагає їм у полюванні. Великі складні очі цих комах уловлюють будь-який, навіть ледь помітний порух. Коли потенційна здобич наближається, її зо-браження переходить з одного простого вічка в інше. Бабка ворушить головою так, щоб зробити зображення максимально чітким, і в такий спосіб вирішує, чи зможе подолати здобич.
   Прекрасний зір поєднується з унікальними здібностями до польоту. У бабок особливим чином влаштована мускулатура. Хоча фізіологічно вони мають чотири крила, кожна пара крил діє так злагоджено, що фактично виходить усього два крила. Завдяки цьому бабка може зависати в польоті, рухатися вбік і навіть задкувати. Іноді бабки можуть досягати швидкості польоту до 30 км/год.
   Отож, з вигідної їм у повітрі позиції бабки кидаються на здобич з розставленими ногами, якими вони, як кошиком, захоплюють жертву. Спійману здобич вони починають поїдати ще в польоті.
   Якщо наяда побачить здобич, то вона хапає її, викидаючи вперед „руку ", на кінці якої є гострі щелепи. Складаючи „руку ", вона підтягує здобич до ротового отвору.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...