Наутилус

Наутилус

Наутилуси - одні з найдревніших головоногих. Ці примітивні молюски жили вже в Крейдяному періоді. Наутилусів ще називають перлинними корабликами.

   Тип - Молюски
   Клас - Головоногі молюски
   Ряд - Наутилуси
   Рід/Вид - Nautilus pompilius

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Діаметр мушлі: 20-25 см.
Маса: 1,5 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 6 місяців.
Шлюбний період: ймовірно, весь рік.
Кількість яєчок: до 10, розміром до 4 см.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: суспільні тварини; тримаються групами; хижаки; активні вночі.
Їжа: ракоподібні, риба.
Тривалість життя: немає даних.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
До класу головоногих молюсків належить близько 700 видів. Виділяють шість видів роду. Вони споріднені з вимерлими амонітами. Наутилуси - найпримітивніші з головоногих молюсків із зовнішньою мушлею.

   Від восьминогів наутилус відрізняється тим, що його тіло сховане в мушлі. Мушля спірально закручена й стиснута з боків, усередині вона розділена на камери. Тварина розташовується в найбільшій, останній камері, а нежилі „приміщення" заповнені газом або водою й служать молюску як гідростатичний апарат.

РОЗМНОЖЕННЯ

Нещодавно було розроблено програми з розведення цих молюсків в акваріумах. Усі головоногі молюски є роздільностатевими. Самець поміщає сперматофори в сім'яприймачі самки, що знаходяться в її ротовому отворі.
У самців є додаткові статеві органи: один знаходиться під ротовим отвором, другий, що зветься спадиксом, розвинувся із чотирьох зрослих щупалець. За допомогою спадиксу самець передає самці сперматофор. Яєчник самки нагадує прозорий мішечок, наповнений бурштиновою рідиною, в якій плавають яйця. На період нересту самка виходить на мілководдя, де вона відкладає яйця. Яйця досить великі розміром до 4 см. Самка прикріпляє їх до різних підводних предметів. Молоді особини - зменшені копії дорослих тварин.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Наутилуси зустрічаються в теплих водах поблизу узбережжя Індійського і південного-східної частини Тихого океанів. Вони живуть на глибині від 60 до 350 метрів. Дорослі особини віддають перевагу тихим водам. Наутилуси - досить неквапливі тварини. Якщо молюск хоче опуститися на дно, то за допомогою сифону він заповнює мушлю водою й занурюється. Щоб піднятися, наутилус нагнітає в нежилі камери газ, який витісняє воду, й спливає.
   Легкі порожні мушлі молюска можуть відноситися течіями досить далеко від місць проживання, отже нерідко їх знаходять у відкритих водах Індійського океану, біля берегів Африки, Японії, Мадагаскару й Нової Зеландії. У наутилусів дуже слабкий зір, і вони орієнтуються в основному за допомогою нюху, тому можуть полювати навіть на великій глибині, куди проникає дуже мало світла.
   Під час росту молюска в мушлі з'являється дедалі більше нових камер. Коли передня з них стає затісною, наутилус закриває її перегородкою з перламутру й наповнює газом. Мушля дорослого наутилуса складається з 29 камер. На її верхньому боці можна помітити невеликі насічки - річні кільця.

ЇЖА

Наутилуси харчуються рибою, крабами, креветками й омарами, не залишають вони поза увагою й падаль. їжу наутилуси знаходять за запахом і за допомогою дотикальних і смакових рецепторів, що розташовані на кінцях їхніх тонких щупалець і поряд із зябрами. Очі наутилусів влаштовані досить примітивно. Вони позбавлені кришталика, зіниця дуже маленька. У наутилусів немає також позаочних фоторецепторів. Наутилуси виходять на пошуки корму вночі. Вони повільно плавають, випускаючи воду з мантії через вузький отвір, або повзають по дні, чіпляючись щупальцями за донні камінці. На велику здобич наутилуси не реагують. Ці головоногі подрібнюють їду сильними роговими щелепами, що нагадують дзьоб папуги. У ротовій порожнині наутилусів поміщається радула, вкрита 11 рядами дрібних зубчиків. За допомогою радули їжа транспортується до стравоходу.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   Цей головоногий молюск — справжня «викопна тварина». Він належить до особливої групи зовнішньомушлевих головоногих молюсків, яка існує без особливих змін 500 мільйонів років! Колись це була численна й процвітаюча група, нині усі вимерли, але зберігся єдиний рід із шістьма видами наутилусів.
   Розповсюдження сучасних наутилусів обмежене тропічними морями Південної Азії, Північної Австралії та островів Індонезії. Живуть вони на глибині від кількох метрів до 200—300 м. Живляться дрібними морськими тваринами, не відмовляються і від падла. Мають сильні хітинові щелепи, подібні до дзьоба папуги. Щупальців у наутилуса близько 90! Вони короткі й позбавлені присосок. Черепашка служить тварині не лише сховищем, але й як гідростатичний апарат. У ній є численні сполучені між собою камери. Молюск може нагнітати в камери газ, тоді питома вага черепашки зменшується, і наутилус спливає. Якщо ж камери накачуються водою, то він заглиблюється. Сам молюск живе в останній житловій камері. Підростаючи, наутилус пересувається в нову більш простору камеру, яка наростає з боку «гирла» черепашки.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Найстародавнішими головоногими були наутилоїди й амоніти. Наутилуси - єдині представники молюсків із зовнішніми мушлями, або чотиризябрових.
Наукова назва перекладі з грецької означає „мореплавець". Деякі інші морські тварини також мають грецькі назви, оскільки стародавні греки, як відомо, були чудовими моряками. Грецьке ім'я має й аргонавт. У самок аргонавтів є тонка, як аркуш паперу, мушля, в якій вони виношують яйця.
У наутилусів дивовижно добре розвинений такий засіб для виживання, як здатність до регенерації. Рани на їхніх тілах загоюються вже через декілька годин, не залишаючи рубців, а після втрати щупальця невдовзі на його місці виростає нове.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ НАУТИЛУСА

   Мушля: спірально скручена, зсередини ділиться на багато сполучених між собою камер. їх кількість збільшується з віком тварини. На зовнішньому боці мушлі можна помітити нечіткі вікові кільця.
   Капюшон: масивна лопать, що закриває вхідний отвір мушлі, коли тварина в ній ховається. Вона утворилася з чотирьох рук, к що зрослися.
   Очі: на відміну від більшості головоногих, у наутилусів поганий зір і, ймовірно, ці тварини розрізняють тільки темряву та світло.
   Щупальця: численні вусикоподібні кінцівки називають також руками. Вони зібрані навколо рота у два вінчика - зовнішній і внутрішній. Вночі наутилус висовує з мушлі щупальця і за допомогою — так званих хеморецепторів, розташованих на їхніх кінцях, „пробує" воду, відшукуючи їжу. Свою здобич він знаходить на дні моря. Щупальця служать також для перенесення корму до рота.
   Внутрішні органи наутилуса: Усі найважливіші внутрішні органи знаходяться в передній камері мушлі. У наутилусів дві пари зябер і 4 ниркових мішки.

- Ареал наутилуса
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Наутилусів можна зустріти винятково у східній частині Індійського, південно-східній частині Тихого океанів і в морях, розташованих на північ від Австралії.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Колись наутилуси були дуже поширеними. Однак здавна ці тварини є об'єктом промислу. Наутилусів добувають заради смачного м'яса і красивих перламутрових мушель.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...