Порятунок синявця-аріона


У 1979 році синявця-аріона у Великій Британії бачили востаннє. Зараз цього метелика знову намагаються розселити на Британських островах.

   Основні дані
Відродження середовища проживання синявця-аріона

   З 1979 року у Великій Британії синявець-аріон офіційно був визнаний вимерлим видом. Вченим, котрі спостерігали за цими метеликами, не вистачило всього кількох років для того, щоб завершити дослідження та з'ясувати, як синявці-аріони розмножуються, на яких рослинах вони годуються та як відкладають яйця, і тому подібні факти. Якби дослідникам вчасно вдалося зібрати всю необхідну інформацію, то вдалось би зберегти британську популяцію цих метеликів. Невдовзі після зникнення виду працівники природоохоронних організацій розробили план повернення синявця-аріону на місця, які він раніше населяв. Однак перш за все слід було потурбуватися про відновлення біотипів, в яких мешкають синявці, і забезпечити їх життєвим простором. На придатних для цієї мети ділянках вирубували чагарники та випалювали траву, а потім ділянки використовувалися для випасу худоби. Таким чином, відтворення необхідного для синявців-аріонів середовища тривало цілих десять років. Нарешті, на цих місцях виросла низька трава та польовий чебрець. На ділянки також було завезено рудих лісових мурах.

Розширення ареалу синявців-аріонів

   Перш за все, було взагалі нелегко знайти синявців-аріонів, придатних для розселення на території Великої Британії. У Північній Європі цей вид зустрічається дуже рідко, тоді як південні популяції розвиваються занадто повільно, щоб мати можливість вижити в холодному кліматі Великої Британії. Нарешті, були знайдені підхожі екземпляри на шведському острові Оланд. У 1983 році на заздалегідь підготовленій ділянці було поселено 93 гусениці. Екологи уважно спостерігали за тим, як руді лісові мурахи прийняли гусениць, а очікувані надії справдились наступного року, коли з коконів вилупились перші метелики.
   У 1986 році до Великої Британії було привезено нових гусениць, і вже досить численна популяція синявців-аріонів змогла
   пережити засуху 1989 та 1990 років, коли польовий чебрець вже майже не траплявся. У 1991 році синявці-аріони були розселені у нових місцях у Південно-Східній Англії, а в наступні роки ці метелики були випущені ще на чотирьох підготовлених для цієї мети ділянках.



   Зі 150 тисяч різноманітних видів метеликів лише декілька видів вирізняється таким специфічним циклом розвитку, як синявець-аріон. Знищення природного середовища проживання цього метелика та його популярність серед колекціонерів призвели ло того, що синявці-аріони практично зникли.

СПОСІБ ЖИТТЯ


   Синявець-аріон - це метелик, шо мешкає у сухих, трав'янистих районах,зарослих диким польовим чебрецем.
   У червні дорослий метелик виходить з кокону та літає над лугами в пошуках партнера. Запліднена самка відкладає яєчка на чебреці. Після того, як з яйця вилупиться гусениця, вона декілька разів линяє. Після третьої линьки розпочинається найцікавіший період її життя. Гусениця падає на землю. Лежачи на землі, вона виділяє зі спинної залози рідину, якою приваблює до себе рудих лісових мурах. Відомо, що подібним чином ведуть себе й гусениці деяких інших видів синявців. Таким чином вони дають мурахам їжу, а ті за таку послугу захищають їх від ворогів та паразитів. Далі - ще цікавіше: мураха злизує з тіла гусениці солодкі виділення, а гусениця, злегка піднімаючи передню частину тіла, роздуває її так, що робиться схожою на личинку рудої мурахи. Мураха інстинктивно хапає „личинку" та переносить її до мурашника. У мурашнику завершується розвиток гусениці.

КОЛЕКЦІОНЕРИ


   Синявець аріон через свою незвичайну вимогливість до середовища проживання є досить нетиповою комахою. Через свою красу та рідкісність цей метелик у XX столітті став бажаним трофеєм колекціонерів.
   Синявець-аріон населяв декілька віддалених та важкодоступних місць у поясі, що тягнеться впоперек Південної Англії. У цих районах колекціонери збирали насправді великі „врожаї".
   У деяких районах півострова Корнуел щороку ловили тисячі екземплярів цих метеликів. Коли в 1860 році діяльність колекціонерів та вплив вологої погоди об'єднали свої сили, у графстві Нортгемптон зникла ціла популяція аріонів. Незабаром синявці-аріони почали зникати і в інших місцях. Вчені неодноразово зверталися до колекціонерів з проханням припинити відлов цих рідкісних метеликів, але це не дало жодних результатів.
   У наші дні дослідники схиляються до думки, що колекціонери не були єдиною причиною зникнення синявців. Адже навіть у тих місцях, де колекціонери відловили велику кількість метеликів, самки, що залишилися, відкладали досить багато яєць.

ЗНИЩЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ


   У XX столітті було знищено багато місць, де колись проживали синявці-аріони. Навіть там, де й досі росте чебрець та мешкають руді лісові мурахи, цей рідкісний вид метеликів не обов'язково буде почуватися добре. Зараз синявець-арюн зникає також і територіях, що охороняються, де, здавалося б,вчені передбачили всі умови, необхідні для розвитку цього виду.
   Головною проблемою для цього метелика є його особлива вимогливість до умов середовища проживання. Гусениць синявців-аріонів можуть „всиновлювати" багато видів мурах, однак лише в мурашниках рудих лісових мурах гусениці можуть перезимувати.
   Якщо влітку рослинність хоча б на декілька сантиметрів вище ніж зазвичай, температура грунту падає і внаслідок цього мурахи гинуть. Це, в свою чергу, означає смерть майбутнього покоління синяв-ців. Внаслідок змін у системі сільського господарства, нині в деяких районах припинили випасати худобу, тому трава в цих місцях стала дуже високою, і звідси зникли руді лісові мурахи.

Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...