Збереження флоридської пуми


Збереження флоридської пуми На Флориді мешкає один із двох підвидів пуми, яким загрожує зникнення - флоридська пума. На початку 80-х років XX століття чисельність популяцій цього підвиду складала всього 300 особин. Заходи зі збереження Збереження флоридської пуми Останнім часом чисельність популяції флоридської пуми (Реііз сопсоїиг согуі) скоротилася настільки, що стало очевидним -програма з її збереження почала реалізовуватися запізно. Отож для того, щоб врятувати цей підвид від зникнення, доведеться докласти ще чималих зусиль. У 1970 році американський уряд заборонив туристам відвідувати болота, що знаходяться в районі міста Еверглейдс-Сіті. У 1974 році Американський конгрес взяв під охорону болото, яке називається Великим кипарисовим болотом („Від Сургезз Здаатр"), площею біля 2 000 км2. У цьому резерваті охороняється не лише пума, а й місцева американська норка, а також лисячі білки, що мешкають в манграх, чорні лелеки та інші види ссавців і птахів. Незабаром до цієї ділянки, що перебувала під охороною, приєднали нові райони площею близько 130 км2, на території яких було засновано національний природний заповідник флоридської пуми. Одначе, одного тільки створення заповідника на обмеженій, нехай і досить великій за площею, території, не є достатньо для збереження цього виду. Багато пум гинуть за межами заповідника, гинуть вони і під колесами автомобілів. Щоб уникнути цієї небезпеки, слід обмежити швидкість руху машин на окремих ділянках доріг і побудувати підземні переходи, по яких флоридські пуми могли б перетинати дороги, не виходячи на проїзну частину. Раніше пума була бажаним мисливським трофеєм, однак сьогодні полювання на неї заборонене. У 1986 році був створений Комітет з охорони флоридської пуми, до складу якого увійшло декілька природоохоронних організацій. Працівники цього комітету намагаються покращити умови життя для флоридських пум і захистити їхнє середовище від втручання людини. В межах цієї стратегії флоридським пумам встановили ошийники з вмонтованими в них передавачами, які дозволяють точно стежити за їхнім переміщенням. До 1988 року було спіймано 23 тварини, при чому чотирнадцять з них в 1991 році ще були живі. Тепер спеціалісти вважають, що флоридських пум можна буде знову розселити на волі. Для цього тварин, що утримуються в резерватах і національних парках, будуть випускати на свободу. Флоридська пума є одним із ЗО підвидів пуми, яка раніше була одним із численних хижаків в усій Північній Америці. Сьогодні необхідно докласти величезних зусиль, щоб зберегти цей підвид, оскільки в природі залишилося всього близько 30 особин. МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ Флоридська пума раніше зустрічалася в порослих лісом районах усього півострова. На сьогоднішній день нечисленні особини живуть тільки в декількох ізольованих один від одного заповідниках. Попри дедалі більший натиск цивілізації, і сьогодні на південному сході півострова Флорида існують місця, де природа зберегла свою незайману красу. Ідеальне місце для життя флоридської пуми - це заболочені території, порослі деревами. У таких місцях вона знаходить необхідну здобич і місця для відпочинку. Більша частина місцевості, розташована біля Еверглейдс-Сіті, вкрита болотами або річками, які не мають постійних берегів і в певну пору року виходять з берегів і заливають навколишні райони. У багатьох місцях рівень води впав з причини осушування боліт і будівництва каналів. Пуми, яких витісняє цивілізація, знайшли притулок в районах, які оберігаються, наприклад, в Еверглейдс і на Великому кипарисовому болоті. РОЗМНОЖЕННЯ Флоридські пуми -тварини-одинаки. Кожна доросла пума має свою власну ділянку. Самці захищають території площею до 500 км2, а для самки вистачає ділянки, загальна площа якої може складати близько 180 км . Індивідуальні території особин різної статі нерідко частково перекриваються. Під час шлюбного періоду, який триває з жовтня по квітень, дорослі самці вирушають на пошуки самок. Пуми не знають поняття вірності. Особи обох статей паруються з декількома партнерами. Між самцями нерідко відбуваються криваві бійки. Вагітність самки триває близько 90 діб. У приплоді пуми зазвичай буває двоєтроє, рідше - до п'яти дитинчат. Новонароджені вкриті сірою з чорними плямами шерстю. Однак у піврічних пум плями на шерсті вже зникають. СКОРОЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ До кінця XIX століття пуми у великій кількості населяли всю Північну Америку, однак розвиток цивілізації та зменшення кількості біотопів, що є придатними для їхнього мешкання, призвели ДО ТОГО, ЩО в XX столітті чисельність ЇХНІХ популяцій почала різко скорочуватися. Протягом короткого часу людині вдалося витіснити пуму з більшої частини ареалу її існування. Одночасно скорочувалася чисельність тварин, які є звичайною здобиччю цього хижака, тобто оленів і диких свиней. Така ситуація змусила пум почати полювати на свійських тварин, передусім лошат. У відповідь конярі й скотарі почали відстрілювати цих кішок. Крім того, у 30-40 роки XX століття фермери застрелили сотні оленів, щоб не допустити поширення хвороби, яка переноситься кліщами. Разом з тим значно скоротилися джерела харчування пуми. А саме достатня кількість їжі - це одна з найважливіших умов для збереження популяції цих котячих. Якщо флоридські пуми знаходитимуть достатню кількість їжі, то вони будуть добре плодитися. Однак якщо при відсутності іншої здобичі вони будуть змушені полювати на дрібних гризунів, ящірок і птахів, то приріст популяції скоротиться.
Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...