Збереження орлана-білохвоста


Збереження орлана-білохвоста Орлан-білохвіст гніздується в тайзі та лісотундрі на схід від Уралу практично всюди, а на європейській півночі зустрічається рідше. Європейські екологи дбають про збереження виду. Заходи зі збереження Що було зроблено Більшість гнізд орлана-білохвоста у Європі уважно охороняється від браконьєрів і фотографів. Після екологічної катастрофи в Німеччині, що була викликана широким застосуванням пестицидів, у живих лишилися поодинокі пари орланів, навколо гнізд яких сьогодні заборонено вирубати дерева. Дерева, на яких гніздуються ці птахи, обладнані сигналізаційними пристроями, оточені колючим дротом і майже безперервно контролюються єгерями. Члени організацій зі збереження довкілля у країнах Північної Європи виходжують навіть маленьких і слабких пташенят орлана-білохвоста. Забравши їх із батьківських гнізд, вони поміщають пташенят у гнізда з однаковими за розмірами однолітками. У Швеції, Фінляндії та інших країнах, де існує брак місць для гніздування, місця розмноження створюються штучно. Черговою проблемою є забруднення середовища життя орланів, у результаті чого ці птахи харчуються отруєною їжею. Щоб зберегти орлана-білохвоста в балтійському регіоні, екологи у місцях поширення підкладають падаль та відходи з бойні, а також тварин, що загинули на дорогах. Реакліматизація орлана у Великій Британії Орлан-білохвіст - неперелітний птах, тому відновити його чисельність у деяких частинах первісного ареалу, наприклад, у Великій Британії, природним шляхом неможливо. Отож, вчені вдалися до штучного заселення регіонів новими здоровими популяціями цих птахів. У 1959 році один підприємець у Шотландії безуспішно пробував поселити на батьківщині трьох орланів. У 1968 році Королівське товариство охорони птахів фінансувало досвід акліматизації чотирьох норвезьких орланів-білохвостів на Шетландських островах. Три птахи безслідно зникли, а четвертий загинув. У 1975 році Рада охорони природи Великої Британії почала втілювати в життя широкомасштабний проект акліматизації орланів-білохвостів на острові Рам у складі Гебридського архіпелагу. За одинадцять років тут на волю було випущено 82-ох норвезьких орланів-білохвостів. Щойно птахи піднялися на крило, як вони перелетіли до Західної Шотландії, а деякі -навіть до Північної Ірландії. Втрати були незначними: два птаха загинули після того, як з'їли отруйну приманку, а один - від зіткнення з лініями електропередач. На острів Рам було завезено пташенят орлана-білохвоста у віці від восьми до десяти тижнів, які ще не вміли літати. Вони були розміщені у вольєрах на природі. Люди забезпечували пташенят морською рибою доти, доки вони не навчилися самостійно добувати їжу. Цей проект запланований на декілька років, оскільки орлани-білохвости досягають статевої зрілості тільки у п'ятирічному віці. У 1983 році у пари орланів-білохвостів, що не досягли зрілості, з'явилося незапліднене яйце. У наступному році самка знову насиджувала кладку, але жодне із пташенят не вилупився. Тільки в 1985 році у статевозрілих птахів з'явилося на світ одне пташеня -перше пташеня орлана-білохвоста у Великій Британії за останні сімдесят років. Через три роки, в 1988 році, у десяти пар вивелося вже вісім пташенят. У наші дні місця гніздування орланів-білохвостів суворо охороняються, щоб птахів даремно не тривожили. У багатьох місцях, де мешкають ці птахи, організують зимове підгодовування орланів-білохвостів рибою з чистих озер, води яких не забруднені пестицидами. З 1975 року орлан-білохвіст у рамках екологічного проекту акліматизується людиною на крутих вітряних берегах Північної Шотландії. Початок був непростий, проте сучасна європейська популяція цього пернатого хижака має всі шанси на виживання. ЗНИЩЕННЯ АРЕАЛУ В БРИТАНІЇ Орлан-білохвіст є скоріше родичем грифів і лунів, ніж звичайних орлів, таких як, наприклад, беркут. Орлан-білохвіст зазвичай гніздується на морському узбережжі, іноді він поселяється в глибині материка: у лісах, біля великих озер, річок та на розлогих болотах. Ці птахи займають чималі гніздові райони (від 50 до 120 км2). У минулому орлан-білохвіст був дуже поширеним видом, сьогодні його чисельність значно скоротилася. На основі археологічних розкопок, які проводилися у Великій Британії, можна скласти життєпис місцевої популяції орлана-білохвоста за останні одинадцять тисяч років. Тільки в X столітті людина сягнула місцевих дрімучих лісів, болотисті райони яких були надійним захистком, місцем гніздування і ловчими угіддями птаха. Ймовірно, орлан-білохвіст був також поширений на рівнинах і на пагорбах у північній і західній частині Великої Британії та Ірландії. ПОВНЕ ЗНИЩЕННЯ Навесні орлан-білохвіст видає пронизливий крик, що нагадує крик чорного дятла, який привертає увагу мисливців. З кінця XVIII століття масштаби знищення орлана-білохвоста зростали, особливо в гірських районах Шотландії, де знайшли притулок останні британські представники цього виду. На початку XIX століття в Англії та Уельсі не було вже жодної пари орланів, що гніздувалася, оскільки фермери, вівчарі та мисливці знищували цих птахів усіма можливими способами. У 1820-26 роках було вбито понад 300 орланів. У гірській області одного разу було знищено відразу 60 яєць і пташенят. Після скасування дрібних господарств та організації пасовиськ для овець і мисливських господарств орлан-білохвіст став головним ворогом тваринницьких ферм, оскільки цей птах полює на ягнят і пернату дичину. Чим рідше став траплятися цей птах, тим більш жаданими ставали його яйця і опудала, що надалі прискорювало скорочення чисельності. Останній птах, що гніздувався у Великій Британії, жив на Шетландських островах до 1918 року. ОРЛАН-БІЛОХВІСТ В ЄВРОПІ За останнє століття чисельність орлана-білохвоста в Європі катастрофічно знизилася. У 1943-1950 роках на одному з норвезьких островів було вбито 490 орланів-білохвостів. Незважаючи на закон про збереження виду, птахів продовжують винищувати в багатьох європейських країнах: фермери, єгеря та вівчарі стріляли в орланів і підкладали отруєну приманку Щоправда, приманка іноді призначалася для ворон і лисиць, але її жертвами ставали також і орлани. У країнах на узбережжі Північного моря, на території яких знаходяться великі внутрішні водоймища, у 60-ті роки постала проблема накопичення у воді великої кількості пестицидів, передусім ДАТ. Хімікати розповсюджувалися по харчовому ланцюгу, і орлани-білохвости, які стоять на вершині цього ланцюга, піддавалися найбільшій небезпеці. В результаті орлани стали відкладати незапліднені яйця з тонкою шкарлупою, яка тріскалась, коли птах намагався насиджувати кладку. Деякі орлани-білохвости загинули в результаті отруєння свинцем. Але коли в Німеччині, Швеції та Фінляндії покращилася екологічна ситуація, чисельність цих пернатих хижаків почала збільшуватися.
Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...