Збереження американського журавля


Американський журавель - легендарний птах. У 30-і роки XX ст. була знайдена тільки невелика зграя цих птахів. У наші дні чисельність американського журавля складає понад 130 особин.

   Основні дані:
Перельоти

   Наприкінці березня американські журавлі залишають свої місця зимівель у Техасі і летять на північ, до Канади, до місць гніздування. Проте деякі птахи трохи затримуються і відлітають тільки в першій половині квітня. Вони летять родинними зграями або групами, що складаються з декількох родин, їхня подорож триває декілька тижнів, тому птахи з'являються на місцях гніздування в кінці квітня - початку травня. У середині - кінці вересня американські журавлі відлітають на місця зимівель. У Техасі перші птахи з'являються вже приблизно в середині жовтня.


Майбутнє американського журавля

   Про катастрофічне скорочення чисельності американських журавлів постійно інформували громадськість, і це сприяло тому, що акції з порятунку цього виду стали широко відомі в усьому світі. У 1938 р. було виявлено лише 14 цих птахів. Проте вже у 1964 р. в зграї жило 42 особини. Але для того, щоб вид зберігся, цього занадто мало. Якби раптом трапилося стихійне лихо або серйозна аварія, це могло б знищити всю зграю. Учені вирішили допомогти птахам. Вони виявили, що хоча журавлі відкладають два яйця, вилуплюється тільки одне пташеня. Мабуть, американські журавлі не в змозі вигодувати відразу двох пташенят. Тому люди почали збирати яйця і підкладати їх іншим птахам. Пташенят вирощували в неволі. У період з 1964 р. до кінця 70-х налічувалося вже 76 птахів. У 1987 р. на волі жило близько 110-134 американських журавлів. Якби була можливість усунути небезпеку екологічних катастроф (напр., розливи нафти в місцях гніздування), за майбутнє американських журавлів не довелося б турбуватися. У наші дні необхідно продовжувати уважно стежити за життям цих птахів, оскільки лише турбота з боку людини допоможе їм вижити.


Інші охоронні заходи

   Американський журавель відомий тим, що наприкінці XIX ст. - на початку XX ст. він був майже повністю знищений. У 1938 році учені виявили зграю журавлів, що складалася з 14 особин. Люди простежили шлях цих птахів і з'ясували, що зиму вони проводять у Техасі, а навесні летять до Канади. Учені довго спостерігали за зграєю американських журавлів, кількість птахів у ній то збільшувалася, то зменшувалася.
   У 60-х роках XX ст. зграя складалася з 42 особин. Під час перельотів їх супроводжували літаки.
   Було заборонено полювання на цих птахів. За журавлями спостерігали експерти. І дотепер ведеться боротьба за життя популяції цих прекрасних птахів. У наші дні ще немає впевненості в тому, що журавлі виживуть.






   Трохи більше ніж 100 років тому в Америці мешкало близько 1 300 американських журавлів. У 1938 році виявили лише невелику зграю цих рідкісної краси птахів. У наші дні чисельність американських журавлів трохи більша, ніж наприкінці 30-х років XX століття. Цим пернатим загрожує зникнення.

ІСТОРІЯ


   Основна причина, чому так стрімко скоротилася чисельність популяції амери¬канських журавлів - знищення природних місця існування цих птахів. Найбільше винні люди, які скорочували площі, на яких зимували і гніздувалися американські журавлі.
   Американський журавель - це досить великий птах, тому йому потрібно багато вільного простору на гніздовій території. У Канаді впродовж довгого часу осушувалися болота, вони перетворювалися на сільськогосподарські угіддя. Американський журавель гніздується на глухих багнистих болотах Канади. З кожним роком залишалося все менше місць, придатних для гніздування цих птахів. Крім того, птахів, що здійснювали перельоти, вбивали мисливці. Журавлі, що летять, були відмінною мішенню, оскільки цих великих білих птахів виразно видно в небі. Тому одним з перших засобів охорони виявленої в 1938 році зграї американських журавлів стало супроводження птахів під час перельотів літаками.

РОЗВЕДЕННЯ В НЕВОЛІ


   Учені, що спостерігали за життям американських журавлів на волі, з'ясували, що птахи відкладають два яйця, алеє завжди вилуплюється тільки один пташеня. Друге яйце було начебто про запас. Якщо із-за певних причин пташеня-первісток гинуло, журавлі починали насиджувати друге яйце. Можливо, американські журавлі неспроможні вигодувати двох пташенят. Тому вчені, ретельно розробивши спеціальну програму, забирали з гнізд „резервні" яйця і на літаках доставляли їх на спеціальні біологічні станції. Тут яйця поміщалися в інкубатор. Пташенят американського журавля довго вирощували на спеціальних фермах, згодом почали підкладати яйця цих птахів у гнізда інших журавлів (наприклад, канадських журавлів).


СКОРОЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ


   Ще на початку XIX століття американський (або американський білий) журавель був доволі численним птахом у Північній Америці. У XIX столітті він зустрічався в Іллінойсі, на південному заході, до Північної Дакоти і далі на північ до Канади. Після того, як на цій території поселилися люди і почали розвивати землеробство, американський журавель став зустрічатися все рідше, а в 1894 р. журавлі взагалі перестали тут гніздуватися. У 1922 р. в канадській провінції Саскачеван зникли останні пари, що там гніздувалися. До 1938 року, коли була виявлена невелика зграя американських журавлів, цей птах був занесений у список зниклих з лиця землі видів.
   Рік за роком учені стежили за відкритою в Техасі невеликою зграєю цих птахів. Люди виявили, що журавлі відкладають два яйця, проте щоразу вилуплюється тільки одне пташеня. Друге яйце, „резервне", птахи насиджували тільки в тому випадку, якщо гинуло перше пташеня. Учені розробили програму порятунку цих птахів. Вони діставали з гнізд американських журавлів „резервні" яйця і поміщали їх в інкубатор. Вирощених на фермах птахів випускали на волю. Пізніше був здійснений проект виведення пташенят у гніздах „названих батьків". Ними стали канадські журавлі, близькі родичі американських.

НАЗВАНІ БАТЬКИ


   Починаючи з 1975 року природознавці почали застосовувати новий спосіб виведення пташенят американського журавля. В експерименті брали участь птахи з колонії канадських журавлів, ситуація яких не така трагічна. У гнізда канадських журавлів підкладали „резервні" яйця їхніх зникаючих родичів. „Названі батьки", нічого не підозрюючи, насиджували яйця і вигодовували дитинчат. Пташенята американських журавлів живуть поблизу „названих батьків", гніздуються недалеко від їхніх місць гніздування. Нерідко у зграї канадських журавлів можна побачити американських журавлів, які вивелися з яєць, підкладених у гнізда самок цього виду.

Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...