Ігрунка карликова

Ігрунка карликова

Карликова ігрунка - це найдрібніша з існуючих видів мавп. Вона дуже швидка та рухлива. У пошуках корму карликова ігрунка забирається навіть на найтонші гілочки, не ламаючи їх.

   Ряд - Примати
   Родина - Ігрункові
   Рід/Вид - Cebuella ptgmaea

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 12-15,5 см.
Довжина хвоста: 19 см.
Маса: 100-120 г.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 2 років.
Шлюбний період: не приурочений до певного сезону.
Вагітність: близько 140 днів.
Кількість дитинчат: 2 в кожному приплоді.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: товариські; активні вдень; тримаються родинними стадами; захищають ділянку.
Їжа: найчастіше смола дерев, комахи, павуки і плоди.
Тривалість життя: 5-8 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
До родини ігрункових належить 21 вид мавп, наприклад, ігрунка звичайна, мармозетка срібляста, ігрунка білоплеча і сагуїна імператорська.

Карликова ігрунка - це найменші мавпочки, які своєю зовнішністю нагадують білок. Ці мавпи тримаються невеликими родинними групами, що складаються з сімейної пари - самця і самки, та їхніх статевонезрілих дитинчат. Малюків доглядає не тільки мати, але і батько. Окрім того, їм допомагають й інші самки, що не досягли статевої зрілості.

РОЗМНОЖЕННЯ

Період спаровування ігрунок не приурочений до певного сезону. Самка ігрунки може злучатися в будь-яку пору року. Зоологи встановили, що в стаді тільки одна самка може мати дитинчат. Решта самок допомагає їй виховувати малюків. Така взаємодопомога у приматів - скоріше виняток, ніж правило. Самка карликової ігрунки злучається з декількома самцями. Вагітність триває 140 днів. У самки найчастіше народжується два, рідше з'являється один або троє малюків. Дитинчата ігрунки досить великі. Маса новонародженого малюка складає 1/7 від маси дорослої тварини (близько 15 г). Попри свої розміри, дитинчата перший час цілком залежать від матері та інших няньок.
До 6тижневого віку дитинчат носить на собі батько. Він передає малюків самці тільки на час годування. У віці 3 місяців дитинчата стають самостійними, вони вже можуть подбати самі про себе.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Карликові ігрунки живуть на нижньому і середньому ярусах південноамериканських тропічних лісів. Вони віддають перевагу узліссям, берегам річок і залитим водою частинам джунглів, де росте достатня кількість дерев, по яких тварини можуть пересуватися у пошуках їжі. Карликові ігрунки, як білки, легко забираються на верхівки дерев, листя яких добре приховує їх від хижаків. У кронах дерев мавпочки знаходяться в безпеці, оскільки їхні вороги не наважуються ступити на тонкі гілки.
   Корм ігрунки знаходять не тільки на деревах, але і на землі. Ці тварини активні вдень; вночі ігрунки сплять у дуплах дерев.
   Карликова ігрунка - полохлива і сторожка тварина. У разі небезпеки вона швидко видирається вгору по стовбуру і ховається за гілкою. Ігрунки швидко і напрочуд вправно пересуваються серед гілок, бігають по найтонших з них і ховаються від переслідувача, тікаючи задом наперед. Ці товариські тварини живуть групами, що нараховують від 4 до 15 особин. Вранці сім'я позначає ділянку, видаючи гучні крики. Якщо на межах території зустрічаються дві сім'ї, ватажок повертається до агресорів задом, при цьому шерсть на задній частині його тіла встає дибки.

ЇЖА

Пошук й поїдання корму займають більшу частину дня карликових ігрунок. Іноді вони спускаються з дерев, щоб знайти на землі комах або забираються на тонкі гілки, щоб зірвати найбільш спілі, найсмачніші плоди. Інколи карликові ігрунки полюють на дрібних пташок. Проте улюблена їжа ігрунок - камедь. Щоб дістатися до своїх ласощів, мавпочки, вчепившись гострими кігтями у стовбур дерева, схожими на долото зубами розгризають кору. Кора оберігає внутрішні частини стовбура дерева від пошкодження. Якщо її пошкодити, дерево починає виділяти спеціальну рідину яка закриває ранку і не допускає проникнення хвороботворних бактерій. Саме цей сік й п'ють карликові ігрунки. Окрім камеді, мавпочки харчуються комахами, яких ловлять особливим чином. У місцевих вологих джунглях живуть бродячі мурашки, які регулярно здійснюють тривалі міграції і пожирають все живе, що трапляється у них на шляху. Ігрунки влаштовуються поряд з доріжками, по яких ідуть бродячі мурашки, і ловлять комах, що намагаються втекти від мурашок.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   Тільки-но яструб чи інший хижак з'явиться поблизу, мавпочка миттєво завмирає і жодним рухом не виявляє своєї присутності. Карликові ігрунки, як і інші маленькі мавпочки Південної Америки,— тамарини, мармозетки та ігрунки інших видів, виловлюються у великих кількостях для продажу в зоомагазинах. Їх кількість у природі швидко скорочується.
   Ця дивна мавпочка — найменша у світі. Вона трошки більша за мишу і цілком вміщується у столовій ложці. Довжина тіла 10—15 см, хвоста — до 20 см. Спілкуються між собою щебетом. Живуть сім'ями у лісах верхів'я Амазонки, живляться комахами, фруктами, бруньками, квітами, яйцями дрібних птахів. Як правило, у них народжуються двійні, інколи — трійні. Вага маляти не більше 20 грамів. Протягом кількох місяців сисунці висять на животі у матері, після 5 місяців стають самостійними, а в 2—3 роки обзаводяться власними сім'ями.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Карликові ігрунки мітять свою територію за допомогою пахучої субстанції, запах якої допомагає орієнтуватися одноплемінникам.
У голосовому репертуарі ігрунок дуже багато таких високих звуків, яких людина просто не чує.
У карликових ігрунок маленькі, заховані під мантією вуха. Саме цим вони відрізняються від інших видів родини, що мають великі вушні раковини, дуже часто з китичками волосся на кінцях.
Найкраще у цих мавп розвинені слух та зір.
Народження близнят у карликових ігрунок є скоріше правилом, аніж винятком. Тільки у десяти випадках зі ста народжується одне або ж троє дитинчат.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРЛИКОВОЇ ІГРУНКИ

   Голова: довге волосся на голові і на щоках утворює мантію. Цей вид не має китичок на вухах.
   Зуби: долотоподібні, пристосовані для віддирання кори з дерев. Так мавпочка добирається до смоли.
   Кінцівки: задні кінцівки довші, ніж передні, пристосовані для стрибків. На всіх пальцях, окрім великих, є дуже гострі КІГТИКИ, і якими мавпочка притримує їжу.
   Шерсть: м'яка і шовковиста. Забарвлення коричневе з жовтуватими і зеленуватими плямами, подекуди темно-сіре, мармурове, нижня частина тіла білувата. Шерсть не така блискуча, як у інших ігрунок. У тварин немає вторинних статевих ознак, особини обох статей зовні абсолютно однакові (статеві органи, звичайно ж, розрізняються).

- Ареал карликової ігрунки
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Населяють верхів'я Амазонки - в Еквадорі, Колумбії, Північному Перу і Західній Бразилії.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Раніше карликових ігрунок знищували, оскільки вони вважалися переносниками жовтої лихоманки або малярії. До 1973 року їх вивозили за кордон в зоопарки і для наукових досліджень. У наші дні головною загрозою для їхнього існування є вирубка джунглів.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...