Зебра гірська

У горах Південно-Західної Африки збереглася невелика популяція гірських зебр. Смуги на крупі цієї зебри складаються у решітку. Це доволі рідкісний вид зебр.


   Ряд - Непрнокопиті
   Родина - Кінські
   Рід/Вид - Equus zebra

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Висота у холці: до 130 см.
Довжина тіла: 2,2 м.
Довжина хвоста: 50 см.
Маса: 260-370 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 2 років.
Шлюбний період: не приурочений до сезону.
Вагітність: 11,5-12 місяців.
Кількість дитинчат: зазвичай 1.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: тримаються сімейними табунами.
Їжа: в основному, трава.
Звуки: іржання.
Тривалість життя: до 28 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Є ще два види зебр: зебра Греві, або пустельна, і зебра саванна, або бурчеллова. Четвертий вид зебр, квагга, був винищений близько 1880 р.



   Коли б не яскраві чорно-білі смуги, що прикрашають їхні тіла, зебри були б подібні до всіх інших представників родини кінських. Гірська зебра добре адаптувалася до умов спекотного і сухого клімату Африки. Вона може три дні обходитися без води.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Гірські зебри швидко і вправно пересуваються по крутих гірських схилах. Вони мешкають в гірських районах Південної і Південно-Західної Африки. Зебри тримаються невеликими стадами. Нерідко вони пасуться разом зі стадами інших видів антилоп, які шукають товариства зебр і, покладаючись на їхній зір і гострий слух, своєчасно бувають попереджені про небезпеку. Стадо зебр зазвичай складається з жеребця, 1-6 самок і молодняка. На водопій або на нове пасовище стадо завжди веде стара досвідчена самка. Вожак стада іде збоку або позаду стада, забезпечуючи охорону. Молоді жеребці залишають табун на другому році життя і утворюють холостяцькі стада. Через деякий час вони обзаводяться власними сім'ями, але трапляється, що вони переймають обов'язки ватажка свого рідного стада у старих і слабших жеребців. Вигнані зі стада старі жеребці залишок життя проводять на самоті, зазвичай стаючи жертвами хижаків.

РОЗМНОЖЕННЯ

   У кобили тічка буває кілька разів на рік. Спаровування відбувається в такий час, щоб дитинча народилося в період дощів. Прагнучи завоювати симпатію у кобили, жеребець торкається носом до її ніг і „падає" перед нею на коліна, видаючи при цьому характерні звуки. Кобила, приймаючи його залицяння, відводить назад вуха і відкриває рот. Приблизно через рік самка народжує одне лоша. Новонароджений вже через годину встає на ноги і намагається не відставати від стада, оскільки серед дорослих особин почуває себе у більшій безпеці. У тижневому віці лоша починає щипати траву, проте материнським молоком харчується близько року. Лошата проводять у табуні близько двох років, потім ватажок виганяє зі стада молодих самців.
   Молоді жеребці тримаються холостяцькими табунами, оскільки на чолі стада вони зможуть стати не раніше, ніж в 5-6-річному віці. Молоді кобили залишаються в стаді.

ГІРСЬКА ЗЕБРА І ЛЮДИНА

   Білі переселенці, що прибули в Африку, завжди вважали зебр шкідниками, оскільки зебри були конкурентами домашніх тварин у справі добування корму. Африканські фермери вели безжальний відстріл зебр. За кожен хвіст зебри виплачувалася премія. Один з двох підвидів гірської зебри - власне гірська зебра - вважався практично зниклим. У 1913 році 27 тварин знайшли собі притулок в Національному парку поблизу міста Крадок у ПАР. Поступово це маленьке стадо збільшилося до 200 голів. Зебрами милуються відвідувачі зоопарків і цирків, але приручити їх дуже важко.



ЇЖА

   Зебра харчується травою, її зуби добре пристосовані для подрібнення твердої трави. Іноді вона обгризає кору з дерев, поїдає листя, бруньки і плоди. Гострими різцями зебра „зістригає" траву і подрібнює її корінними зубами. Зебра більшу частину дня присвячує харчуванню. Вона пасеться і водночас з острахом озирається навкруги, щоб вчасно помітити небезпеку. Гірська зебра населяє жаркі і посушливі райони. Вона три доби може обходитися без води, оскільки змушена долати значні відстані у пошуках водопою, що знаходяться далеко один від одного.

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • Зебри доглядають за своєю шерстю, приймаючи грязьові ванни. Болото на тілі висихає і через деякий час відвалюється разом з мертвими волосками і сухими частинками шкіри.
  • Гірська зебра пасеться 14-19 годин на добу.
  • Зі всіх зебр тільки гірська зебра не живе поблизу водних джерел.
  • Гірська, саванна зебри і зебра Греві не є такими близькими родичами між собою, як інші представники цієї родини (дикі і свійські коні).
  • Саванні зебри й інші африканські рослиноїдні тварини, наприклад, антилопи гну, не сокладають конкуренції одне одному, оскільки харчуються різними видами трав.

  

СМУГАСТЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ЗЕБРИ


   Гірська зебра: у неї блискуча шерсть з вузькими білими смугами і живіт білого кольору. Біля горла знаходиться шкірна складка, яка відсутня у інших видів.
   Учені досі не з'ясували, для чого зебрі потрібне смугасте забарвлення. У минулому існувала думка, що це захисне пристосування. У наші дні з'являються припущення, що смуги можуть грати роль розрізняльних ознак членів стада і бути відмінною рисою, по якій дитинча пізнає свою матір. Є думка, що таке забарвлення вводить в оману муху цеце.

- Ареал гірської зебри

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
У наші дні на волі живе тільки в Південно-Західній Африці і Південній Анголі, в гірському пасмі, що простягнулося вздовж пустелі Наміб.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Власне гірська зебра (один з підвидів гірської зебри, що нині живуть) знаходиться на межі зникнення, 200 особин живе тільки в Національному парку „Гірська зебра". Всі гірські зебри перебувають під охороною.
Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...