Бандикут довгоносий

Бандикут довгоносий

Довгоносий бандикут зовні схожий на помісь маленького кенгуру і землерийки. Ця сумчаста комахоїдна тварина живе виключно в Австралії і на Тасманії.

   Ряд - Сумчасті
   Родина - Бандикутові
   Рід/Вид - Perameles nasuta

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 21-43 см.
Довжина хвоста: 9-17 см.
Маса: 200-2 200 г.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: іноді з 3 місяців, але зазвичай пізніше..
Шлюбний період: весь рік.
Кількість дитинчат: 1-5, як правило, 2-4.
Вагітність: близько 12 діб.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: тварина-одинак.
Їжа: переважно комахи та їхні личинки, а також коренеплоди, молоді пагони і дрібні ссавці.
Тривалість життя: близько 3-4 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Існуючі 8 родів родини бандикутових (Peramelidae) включають 19 видів. До роду Perameles належать чотири види.

   Довгоносий бандикут має характерний ніс, що нагадує хоботок, і сильні задні кінцівки. Виводкові сумки самок відкриваються назад і вниз. Ці маленькі спритні сумчасті виходять на годування вночі, подорожуючи стрибками по лісовому ґрунту у пошуках комах.

ЇЖА

   Довгоносий бандикут харчується комахами та їхніми личинками, на яких полює вночі. Свою здобич тварина викопує сильними передніми лапами або дістає із щілин і трухлявої деревини за допомогою довгого носа. Більшу частину здобичі бандикут витягує з верхнього шару грунту завглибшки до 10 см. Після нічного полювання бандикут залишає в місцях годування безліч неглибоких воронкоподібних ямок. Він поїдає личинок хрущів. А його улюблена їжа - дощові черв'яки. Окрім комах, бандикут викопує із землі корінці і коренеплоди. Він також здатний подолати малого звірка - сумчату мишу.
   За допомогою довгих носа і кігтів бандикут витягує з грунту комах та поживні корінці.
   Довгоносий бандикут розгризає спійману комаху маленькими, але надзвичайно гострими зубами.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ

Довгоносий бандикут мешкає в прибережних районах Австралії і на Тасманії: на відкритих рівнинах, у трав'янистих степах і лісах. Іноді довгоносі бандикути поселяються в молодих гаях поблизу міст, ховаючись у кущах і зрошувальних каналах. Вони й досі часто трапляються поблизу Сіднея. Самці й самки довгоносого бандикута займають окремі території. Володіння самця є меншими за володіння самки, крім того, йому доводиться відбивати постійні нападки конкурентів і відчайдушно битися з ними. Довгоносий бандикут - полохлива тварина, і тому він рідко трапляється на очі людині. Більшу частину дня бандикут спить у добре прихованому гнізді на землі, а вночі виходить на полювання.
Довгоносий бандикут - нічний мисливець. Тонкий слух і великі очі дозволяють йому безпомилково знаходити здобич у темряві.

РОЗМНОЖЕННЯ

Довгоносі бандикути ведуть відокремлене життя, і самці зустрічаються з самками тільки у шлюбну пору. Під час нічних прогулянок самці навідуються до місць проживання самок, визначаючи за допомогою нюху, в якої з них почалася тічка.
Через 12 діб після спаровування самка народжує дитинчат, які відразу ж забираються у виводкову сумку. У цей час новонароджені все ще пов'язані з матір'ю пуповиною, за допомогою якої продовжують отримувати поживні речовини плаценти. Пуповина обривається тільки після того, як малюк міцно вхопиться за сосок. Виводкова сумка бандикута відкривається назад - завдяки цьому всередину неї не потрапляє бруд і пил, коли мати риється в землі.

ВОРОГИ

   Довгоносі бандикути часто стають здобиччю хижаків: собак динго, лисиць і змій. Австралійські аборигени полюють на бандикутів заради смачного м'яса, а фермери оголосили тваринам війну, оскільки вони завдають непоправної шкоди врожаю, перекопуючи ночами землю на полях. Незважаючи на те, що народжуваність у бандикутів - одна з найвищих серед сумчастих, багатьом їх видам загрожує скорочення чисельності і навіть вимирання. Головний ворог довгоносих бандикутів -людина, що перетворює зелені простори на рільничі поля і пасовища, позбавляючи тварин їх місць існування. Завезені до Австралії кролики у наші дні складають істотну кормо-ву конкуренцію бандикутам.
   Бандикут рятується від хижака, здійснюючи швидкі маневрені стрибки на м'язистих задніх лапах.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Довгоносий бандикут належить до тих небагатьох бандикутів, які видають звуки: він пронизливо кричить, відчувши загрозу.
Довгоносі бандикути єдині серед сумчастих мають плаценту, за допомогою якої здійснюється зв'язок між організмом матери і зародком у період внутрішньоутробного розвитку.
Зловивши дощового черв'яка, довгоносий бандикут старанно очищає здобич лапками від землі, пропускаючи через пальці обох передніх лапок.
Серед усіх сумчастих бандикути дають найбільше число приплодів на рік. В окремих випадках за весь сезон народжується до вісімнадцяти дитинчат.

ОСОБЛИВОСТІ ДОВГОНОСОГО БАНЛИКУТА

   Ніс: довгий, загострений, служить для риття грунту, ворушіння трухлявої деревини і дослідження вузьких щілиню.
   Кінцівки: задні лапи довші і сильніші, ніж передні, оскільки на них діє значне навантаження. Довгі гострі кігті служать для риття.
   Сумка: відкривається вниз і назад, тому в неї не потрапляють частинки бруду, дитинчата надійно захищені. У виводковій сумці є вісім молочних залоз.
   Хутро: щільне, блискуче, світло-коричневого забарвлення. Від інших представників родини цей вид відрізняється відсутністю темних смуг на спині і задній частині тулуба.

- Ареал довгоносого бандикута
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Довгоносий бандикут населяє ізольований ареал у центрі Австралії, західне і східне узбережжя континенту і острів Тасманія.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
В Австралії довгоносий бандикут знаходиться під охороною організації Раипа Рготесііоп Асї. Порівняно з іншими видами родини, стан його популяції оцінюється як досить стабільний.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...