Гвереци

Гвереци

Гвереци - це полохливі мавпи, що живуть у джунглях. Відомо дев'ять видів гверец, усі вони ведуть подібний спосіб життя. Між собою вони відрізняються своїм забарвленням.

   Ряд - Примати
   Родина - Мавпячі
   Рід/Вид - Colobus

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 46-75 см.
Довжина хвоста: 42-95 см.
Маса: до 12 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: вік варіює залежно від виду; самки до 2 років, самці до 4.
Шлюбний період: цілий рік.
Вагітність: 4-6 місяців.
Кількість дитинчат: 1.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: стадні тварини.
Їжа: листя, кора дерев, квіти.
Звуки: крик, гучний гавкіт.
Тривалість життя: до 20 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
До підроду відносять 2 види - гверецу з мантильєю і абіссінську гверецу.

Гвереци поділяються на чотири групи: чорні, чорно-білі, червоні і зелені. Найвідомішим представником є королівська гвереца. Впродовж довгих років на неї велося полювання заради шкіри з довгою білою гривою і блискучою чорною шерстю.

РОЗМНОЖЕННЯ

Самки під час гону злучаються з декількома самцями. Незадовго до пологів вони залишають стадо і через деякий час повертаються назад з дитинчам. Перші дні самки носять дитинча на руках. За два тижні новонароджені стають достатньо міцними, щоб вчепитися й утримуватися за шерсть своєї матері. Вони міцно тримаються за шерсть на її спині навіть тоді, коли самка перестрибує з гілки на гілку. Самка зеленої гвереци протягом декількох тижнів носить дитинча в зубах, потім притримує на животі. Така поведінка пояснюється тим, що у зелених гверец дуже коротка шерсть, за яку дитинчаті було б важко триматися. Молоді гвереци, яких матері вже не годують, ще якийсь час живуть у стаді. Дитинчата люблять бавитися. Про перебування в лісі гверец свідчить бурчання, яке вони видають під час прийняття їжі. Все стадо в гілках дерев пересувається зазвичай по добре знайомому маршруту.

ВОРОГИ

Красива шкіра гверец здавна привертала увагу людей. Ще багато сотень років тому ефіопські солдати використовували їхнє хутро для прикрашання військових щитів. Крім людини, ворогами гверец також є леопарди й орли. Дивовижне хутро цих мавп помітне навіть у густих заростях.
Африканські аборигени виготовляли зі шкур гверец головні убори. У XIX столітті хутро цих маленьких мавп дуже цінувалося в Європі. Це привело до масштабного скорочення чисельності тварин. Людина, яка заселяла їхній ареал, завдаючи йому непоправної шкоди, й до тепер становить для гверец найбільшу загрозу.

ЇЖА

Основу живлення гверец складає листя. Вони їдять також фрукти, кору дерев і квіти. Лише зелені гвереци зрідка відшукують поживу на землі. Решта видів майже все життя проводить у кронах дерев. На землю спускаються рідко. Приймаючи їжу, гвереци сидять на гілках, притягають до себе їхні зелені частини і губами зривають листя. Оскільки гвереци мають трикамерний шлунок, вони переварюють навіть найжорсткіше листя і засвоюють їжу, яка містить поживні речовини у мінімальній кількості, їхні шлунки нагадують складні шлунки жуйних тварин.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Гвереци населяють густі африканські джунглі. Більшу частину свого життя ці мавпи проводять в буйних кронах дерев.
   Гвереци живуть стадами, чисельність яких залежить від виду. Королівські гвереци тримаються групами з 5 тварин, червоні - з 15-20, зелені - з 15 тварин.
   Ватажок - дорослий самець - управляє стадом. Кожна окрема група гверец має власну територію, яку тварини охороняють гучними застережними криками. Члени стада більшу частину часу проводять у межах власної території, де вони вільно бігають і лазять по гілках дерев. їжу ці мавпи знаходять на деревах; там же, зазвичай, вони й сплять.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Згідно з африканською легендою, поранена гвереца більш охоче зніме з себе шкіру, ніж дістанеться мисливцеві.
Значно подовжена шерсть на боках і хвості гвереци під час стрибків відіграє роль парашута.
Наукова назва походить від грецького слова „каліка"; тварини дістали її тому, що в них відсутній перший палець.
За легендами, гвереци - посланці Бога. Можливо, тому, що перед сходом сонця вони нерухомо сидять на деревах.

ЧОРНО-БІЛІ ГВЕРЕЦИ

Абіссінська, або гірська, гвереца: її забарвлення насиченого чорного кольору, уздовж боків тулуба йде важка біла бахрома. Хвіст пухнастий, з білим кінчиком. Надбрівна смуга, бакенбарди, вуса і борідка білі.

- Ареал гверец
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Дощові тропічні і гірські ліси від Сенегалу до Ефіопії і Східної Африки; від Анголи, через Конго і Заїр до Танзанії і Малаві.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
У XIX ст. на гверец велося настільки інтенсивне полювання, що нині їхня популяція перебуває в небезпеці. Люди знищують їхні натуральні біотопи, тому чисельність гверец, як і раніше, скорочується.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...