Газель доркас

Газель доркас

Газель доркас відома в Європі з античних часів, проте її майбутнє знаходиться під знаком запитанням. Якщо не контролювати мисливський промисел, вид може опинитися під загрозою вимирання.

   Ряд - Парнокопиті
   Родина - Порожнисторогі
   Рід/Вид - Gazella dorcas

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 90-110 см.
Висота: 55-65 см.
Маса: 15-20 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самки -з 9, самці - з 18 місяців.
Шлюбний період: з квітня по червень.
Вагітність: 6 місяців.
Кількість дитинчат: 1.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: тримаються стадами.
Їжа: трава, листя, молоді пагони, плоди, сарана.
Звуки: гучне пирхання з переляку.
Тривалість життя: 10-12 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Іноді газелями називають невеликих антилоп. Відомо 12 видів власне газелей, до яких належать газель Спіка, газель звичайна, газель червонолоба та газель Томсона.

Граціозна газель доркас найбільше поширена на півночі Африки та на Близькому Сході. Ці граціозні й полохливі тварини вражають своєю елегантністю і м'яким, глибоким поглядом. Разом з іншими газелями, газель доркас надає монотонному пустельному пейзажу життєвий колорит. На жаль, у наші дні газель доркас зустрічається все рідше.

ЇЖА

   Газель доркас - типова травоїдна тварина. На годування вона виходить вранці і ввечері, коли повітря стає прохолоднішим. Газель доркас харчується травою, також листям та молодими пагонами дерев і чагарників. При виборі корму тварини перш за все керуються наступним принципом: перш за все вони поїдають найзеленіші і найбільш поширені в окрузі рослини. Тому навесні газелі пасуться на лугах, годуючись травою, а в інші пори року вони харчуються листям.
   Газелі доркас у пошуках їжі постійно і без поспіху кочують. У безкрайній пустелі газелі подорожують невеликими групами. Там, де зовсім немає рослин, газелі підтримують життєві сили, харчуючись безхребетними, наприклад, сараною. Ці невибагливі тварини виживають навіть у дуже суворих умовах, які не кожна тварина може витримати.
   Газелі доркас мало п'ють та можуть довго обходитися без джерел води, задовольняючись вологою, шо міститься в зеленому кормі.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ

Газель доркас населяє відкриті простори. Найбільше їй підходять напівпустелі, пустелі і степи. Південна межа ареалу доркас досягає зони Сахель, північна - побережжя Середземного моря. На Близькому Сході територія розповсюдження виду межує з гірським поясом. В Ізраїлі газелі доркас живуть на територіях закритих військових комплексів. Вони віддають перевагу піщаній місцевості з розкиданими деревами, що відкидають тінь.
Тварини зустрічаються в кам'янистих пустелях і на розжарених солончаках. Доркас нерідко живуть стадами, що налічують понад 40 особин. У наші дні чисельність популяцій газелі доркас швидко скорочується, а в деяких районах тварина вже більше не трапляється. У деяких країнах доркас знаходяться під охороною.

СПОСІБ ЖИТТЯ

Кожен статевозрілий самець займає окрему ділянку, на якій відбувається спаровування. У шлюбний період самці газелі доркас велику увагу приділяють охороні індивідуальних територій. Більшу частину дня вони присвячують обходу своїх володінь, залишаючи на межах мітки, функцію яких виконують екскременти (сеча та кал). Для того, щоб позначити ділянку, самець газелі доркас спочатку викопує передніми копитами ямку, потім робить декілька кроків вперед, а задні кінцівки і черево кладе на землю. Задні кінцівки також пересуваються вперед, самець пускає сечу і залишає купку калу. Подібний ритуал спостерігається також і в інших газелей, але у доркас він найбільш виразний. Самки в сезон розмноження тримаються стадами. Деякі з них у цей час все ще живуть з дитинчатами, що народилися в попередній сезон. У інші пори року газелі доркас живуть у змішаних стадах, що іноді складаються з особин різного віку. У більшості копитних тварин, що живуть у пустелях і напівпустелях, сильно розвинений стадний інстинкт, і особини одного виду, за винятком дорослих самців, тримаються групами. Такий спосіб життя дозволяє уникнути багатьох небезпек для їхнього життя.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Самці газелей доркас, на відміну від самок, мають більш розвинену слизисту оболонку носа, завдяки якій вони легко розпізнають готових до спаровування самок. Залози самки, у якої розпочалася тічка, виділяють специфічний запах, що приваблює самців. Самець слідує за самкою з опущеними вухами і головою та витягнутою вперед шиєю, при цьому він „хлюпаює" носом. Газелі злучаються кілька разів, в перервах між спаровуваннями самець продовжує слідувати за самкою в характерній позі. Шлюбний ритуал закінчується заплідненням самки, після чого партнери розлучаються.
   Вагітність самки газелі доркас триває приблизно шість місяців. Навесні самка народжує одне дитинча. Новонароджене дитинча має масу понад 2 кг і темніше, ніж у батьків, забарвлення, яке вже через 1-2 тижні набуває світлого відтінку.
   Дбайлива мати ховає дитинча в рідкій рослинності. У віці декількох днів малюк уже впевнено всюди слідує за матір'ю. В цей самий час, нарівні з молочним годуванням, він пощипує травичку.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Колись на газелей доркас полювали з гончими собаками та хижими птахами: птахи хапали їх за роги, нападаючи з повітря, а собаки знизу. Цінним трофеєм вважалися роги газелі доркас.
Слово „доркас" походить зі старогрецької мови. Спочатку так називали козерога і лише в пізніший час ним почали позначати один з видів газелей - газель доркас.
Подібно до інших маленьких антилоп, газель доркас здатна підстрибувати вгору відразу на всіх чотирьох ногах. У трав'янистій місцевості цей сигнал попереджає інших тварин про небезпеку.
В розписах староєгипетських гробниць, що датуються 2 000 роком до нашої ери, виявлені зображення газелі доркас, яку єгиптяни розводили як домашню тварину.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАЗЕЛІ ДОРКАС

   Самець: характерна риса самця - це довгі, до 38 см, 5-подібно зігнуті роги з глибокими поперечними насічками.
   Шерсть: забарвлення шерсті газелі доркас варіює від регіону до 1 регіону. На захід від Нілу проживають пісочні доркас, на сході переважають рудувааН тварини зі світлим черевом та білим „дзеркальцем".
   Самка: роги тонші і пряміші, а також майже удвічі коротші (15-20 см), ніж у самця.
   Дитинча: новонароджене теля з темним волосяним покривом важить біля 2 — кг. З віком його шерсть стає світлішою.

- Ареал газелі доркас
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Чисельність африканських газелей доркас невисока, на Аравійському півострові і Близькому Сході проживає всього декілька стад цього виду. У центрально-азіатській частині ареал доркас збігається з ареалом звичайної газелі.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
У минулому газелі служили об'єктом спортивного полювання, це привело до їх зникнення на більшості територій первинного ареалу.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...