Вилоріг

Раніше вилорогів включали до родини порожнисторогих, але тепер цих тварин вважають самостійною родиною, представленою єдиним родом і видом з декількома підвидами.


   Ряд - Парнокопиті
   Родина - Вилорогові
   Рід/Вид - Antilocarpa americana

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 100-150 см.
Довжина хвоста: 7,5-10 см.
Висота: 88-105 см.
Маса: 36-70 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: на 15-му місяці, проте самці рідко злучаються раніше 5-го року життя.
Шлюбний період: кінець літа.
Вагітність: 230-240 діб.
Кількість дитинчат: зазвичай 2, іноді 3.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: утворюють стада, що охороняють свою територію.
Їжа: рослини, листя кущів, трава, кактуси.
Тривалість життя: 9-10 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Існує багато підвидів вилорога.




   Вилоріг населяє відкриті трав'янисті степи від Канади до Північної Мексики. Про небезпеку він попереджає інших членів стада, розпушуючи велике біле „дзеркало". Крім того, як застережний сигнал, використовуються пахучі виділення, що з'являються із хвостових залоз тварин.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Період спаровування у ланей триває з вересня по жовтень. Самці багато часу приділяють охороні своєї шлюбної території. При цьому вони зазвичай демонструють суперникам свою силу - риють землю копитами і рогами. Територію позначають сечею і спеціальними знаками, наприклад, зламаними гілками.
   Самці з гордістю прогулюються по своїх володіннях і видають особливі звуки. Такі дії призначені для залякування суперників і залучення самок. Самки приводять потомство навесні наступного року. Перед пологами вони зазвичай покидають стадо. Новонароджене дитинча вкрите білими плямами. Мати ховає його доти, доки воно не окріпне настільки, щоб слідувати за нею. Самки ланей не мають рогів. Перші роги у самців виростають у віці близько двох років. Кожного року навесні лані скидають роги, а з квітня по червень у них виростають нові, довші роги.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Лань є переважно лісовим мешканцем. У своєму природному ареалі, в районі Середземномор'я і на Близькому Сході, живе в листяних лісах і в типових для посушливої місцевості чагарникових хащах, що називаються маквіс.
   У місцях пізнішого поширення лань добре себе почуває в листяних лісах з численними полянами. Лані, що живуть на волі, об'єднуються в невеликі стада. У вольєрах та інших місцях розведення вони зазвичай утворюють стада, що налічують до 70 і більше голів. Поза періодом розмноження самці живуть окремими групами і тримаються на відстані від самок з дитинчатами.
   Життя у стаді забезпечує тваринам кращу безпеку. Лані мають добре розвинені зір, слух і нюх. Щойно одна з тварин помічає що-небудь підозріле, вона негайно ж попереджає про небезпеку все стадо, забезпечуючи таким чином порятунок від хижаків.

ЇЖА

   Влітку основу живлення ланей складають трави й соковиті стебла. Урізноманітнюючи свій раціон, лань споживає також листя дерев та кущів.
   Крім того, раціон європейської лані міняється залежно від пори року. Восени і взимку тварини харчуються ягодами, горіхами, корою і гілками таких дерев, як бруслина, верба, ясен, осика, а також грибами, жолудями, каштанами і плодами буку.
   Лані пасуться в будь-який час доби, як удень, так і вночі, проте найчастіше рано вранці і надвечір. Віддають перевагу при цьому зарослим травою лісовим полянам. Все стадо неспішно переміщається по лугу. Тварини зупиняються для того, щоб зірвати соковитий пучок трави, але всю рослинність вони ніколи не об'їдають.
   У вільний від прийому їжі час лані ховаються в чагарникових заростях і відпочивають, перетравлюючи їжу. Ці парнокопиті дуже рідко п'ють - необхідну кількість рідини вони, зазвичай отримують разом з рослинною їжею. Проте в літній період лані приходять на водопій регулярно.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЛАННЮ

   Лань з'явилася в Європі дуже давно. Досить велика її популяція облаштувалася на території Німеччини. Нині лані утримуються в зоопарках усього світу. У природі вони зазвичай населяють ліси з густою підніжною рослинністю. У місцях свого перебування вони залишають горошини посліду, розмірами менші за оленячі. Восени в лісі лунає рев самців, які таким чином прагнуть привернути якнайбільше самок.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Вилоріг    Вилоріг не має близьких родичів. Він єдиний представник особливої родини, яка виникла в Північній Америці і не відома за її межами — вилорогів. Тварина стадна.
   Найбільш дивовижною особливістю вилорогів є будова рогів. Це єдина тварина в світі, у якої щорічно змінюється роговий чохол рогу, а його кісткова основа у вигляді простих ріжок зберігається усе життя. Роги мають лише самці, у самок вони відсутні. Вилоріг може півтора кілометри промчати зі швидкістю 80 км/год! У сполоханих вилорогів на задній частині тіла довге біле хутро стає дибом. Таку білу пляму видно здалеку, вона нагадує квітку величезної хризантеми. Цей сигнал тривоги інші вилороги помічають за багато кілометрів.

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • У деяких парках тварини, розшукуючи що-небудь їстивне, відправляються до сміттєзвалищ і поїдають знайдене там різне сміття, наприклад, мотузки, сигаретні недопалки і пластикові пакети. В результаті багато тварин стають жертвами необачної цікавості.
  • Іранська лань - більший вид, ніж її європейська родичка. Протягом деякого часу учені вважали її вимерлим видом, але в 1955 році невелика популяція цього оленя була виявлена на кордоні між Іраном і Іраком.

  

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЛОРОГА


   Роги: у самця роги розгалужені, у самки роги значно менші або й зовсім відсутні. Роговий — чохол щорічно спадає, а кісткова основа зберігається.
   „Дзеркало": волосся „дзеркала" пухнасте, довге (до 10 см); тварина може його інколи розпушувати. У вилорога дуже розвинені хвостові пахучі залози: з них виділяється рідина з різким запахом.
   Дитинча: спочатку його шерсть сіро-коричнева, на третьому тижні життя забарвлення стає світлішим, як у батьків. Весь час, за винятком годування, вони проводять наодинці.

- Ареал вилорога

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Населяє прерії західних штатів США і Канади від річки Міссурі до Скелястих гір, на півдні сягаючи до Мексики.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
У XIX столітті кількість вилорогів оцінювалася в 40 млн. голів. До 1900 року їх налічувалося лише 19 тисяч. Енергійне втручання поборників збереження тварин врятувало вилорогів від повного винищення. Нині їхня чисельність перевищує 1 мільйон.

Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...