Буйвіл індійський

Життя індійського буйвола тісно пов'язане з водою. Буйвіл дуже любить лежати в озері або в болоті. Часто з води видніеться тільки голова тварини, увінчана красиво зігнутими рогами.


   Ряд - Парнокопиті
   Родина - Порожнисторогі
   Рід/Вид - Bubalus arnee

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: тіла - 240-290 см, хвоста - 60-85 см.
Висота: 150-180 см.
Маса: бик - до 1 200 кг, корова - до 800 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 3 років, але вперше злучаються в 4-5 роки.
Шлюбний період: у різний час.
Вагітність: 310-340 днів.
Кількість дитинчат: 1.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: корови з телятами живуть у стаді, бики - поодинці.
Їжа: трава, водна і прибережна рослинність.
Тривалість життя: близько 18 років; домашні тварини - до 30 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Близькими родичами буйвола індійського є аноа, або буйвіл карликовий, і тамароу.



   Дикий індійський буйвіл знаходиться на межі вимирання. У всьому світі живуть його численні нащадки - домашні буйволи, яких іноді відносять до окремого виду. Буйволи спрадавна допомагали людині в господарстві. Вони використовувалися як тяглові тварини. Люди вирощували буйволів заради молока, м'яса і шкіри.

ЇЖА

   Подібно до інших травоїдних, індійські буйволи залюбки поїдають зелені частини рослин, соковиту траву, а також молоді пагони дерев і чагарників. Маючи добрий нюх, вони легко відрізняють їстівні рослини від малоїстівних і отруйних. Буйволи також харчуються водними і прибережними рослинами, хоча вони містять небагато поживних речовин.
   На батьківщині буйвола всі тварини страждають від численних комах-паразитів. Рятуючись від їхніх укусів, індійський буйвіл відвідує пасовища рано-вранці або ж пізно ввечері. Це тварина не виносить пекучого сонця, тому в багатьох місцях пасеться виключно в нічний час, а вдень лежить в тіні або у воді. У пошуках їжі індійські буйволи здійснюють дальні міграції. Вибір маршруту багато в чому залежить від погодних умов.
   Під час засухи буйволи збираються у великі стада і тримаються неподалік від водоймищ, а з настанням дощового періоду знову розбрідаються по околицях.

БУЙВІЛ І ЛЮДИНА

   Сучасні домашні буйволи - це нащадки одомашнених в III тисячолітті до н.е. індійських буйволів, які поступово поширилися на тисячі кілометрів за межі свого первинного ареалу. Людина з давніх-давен використовувала буйвола як тяглову силу. Обробку рисових полів у Південно-Східній Азії важко було б здійснити без допомоги буйволів. Окрім того, люди також розводили цих тварин заради їхнього молока і шкур. Річний удій однієї самки буйвола складає 2 000 літрів молока. Молоко самок індійського буйвола містить 8% жиру і перевершує коров'яче за змістом білка. В Індії корови - священні тварини (буйволів до цієї категорії не відносять), тому аборигени використовують в їжу молоко буйволиць і м'ясо буйволів.


МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ

   У заболочених районах, уздовж берегів річок і в заростях високої трави на території Індії й досі мешкає невелика популяція індійського буйвола. Цей буйвіл майже цілий день проводить у водах озера або в баговинні. Так він^ятується від денної спеки. Його тіло вкривається товстим ша-ром багна, що захищає буйвола від укусів комах-паразитів, які живляться кров'ю тварин. Індійці, жителі сіл, які емігрували в південні райони Азії та Південну Америку, брали з собою домашніх тварин, серед яких були і буйволи. Іноді ці тварини опинялися на волі і поверталися до способу життя своїх предків. Через зміну клімату, одомашнення і забруднення навколишнього середовища дикі індійські буйволи у наші дні зустрічаються тільки в заповідниках. У деяких регіонах світу проживають досить численні популяції здичавілих домашніх буйволів. Наприклад, в Австралії буйволи з'явилися в XIX столітті, і на сьогоднішній день їхня популяція нараховує приблизно 250 000 особин. У місцях проживання диких індійських буйволів доволі часто траплються випадки його схрещування з особинами домашнього буйвола, тому контролювати чистоту виду повною мірою не вдається.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Корови з телятами живуть у невеликих стадах, що нараховують до 20-30 тварин. Дорослі самці віддають перевагу одиночному способу життя, але іноді вони теж об'єднуються в стада з 10-15 голів.
   Періоди гону і отелення індійського буйвола не припадають на якийсь певний час. Тому в кожному стаді можна зустріти телят різного віку. В більшості випадків дитинчата з'являються на світ навесні, коли вся природа розквітає. Інколи в буйволів трапляється обмежений період розмноження - тоді бики збирають гареми самок, намагаючись покрити якнайбільше корів.
   Трапляється, що бик вибирає собі одну самку і злучається тільки з нею. Дикий індійський буйвіл, предок домашнього буйвола, може схрещуватися зі своїми одомашненими родичами.
   Вагітність триває 10 місяців. Після закінчення цього терміну самка народжує одне дитинча, якого вигодовує молоком. Молоко буйволиць дуже жирне й поживне, в ньому містяться імунні тіла, що захищають новонародженого від інфекцій. Молочне годування триває 6-9 місяців.

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • Італійський сир моцарелла у минулому виготовлявся тільки з молока буйволиць.
  • Поголів'я домашнього буйвола в Індії і Південно-Східній Азії обчислюється приблизно 75 мільйонами, тоді як диких індійських буйволів залишилося всього 2 000.
  • Індійський буйвіл був одомашнений людиною в III тисячолітті до нашої ери. Завдяки арабським купцям ця тварина розповсюдилася на інших континентах, у тому числі і в Південній Америці. Переселенці з Азії завезли індійських буйволів до Австралії і до Південної Африки.
  • У XIII столітті граф Корнуельський привіз до Англії декілька буйволів, проте вони не прижилися в місцевому холодному кліматі.

  

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНДІЙСЬКОГО БУЙВОЛА


   Роги: великі, з помітними кільцями, повернені назад так, що утворюють майже правильне коло. Роги є у особин обох статей.
   Тіло: до 1,8 м заввишки, приземисте, масивне. Самці більші за самок, важать більше тонни.
   Шкіра: різного кольору, але, зазвичай темно-сіра, просвічується крізь рідкувату шерсть. Зазвичай шкіра вкрита шаром болота.
   Копита: довгі й широкі, вони ідеально підходять для ходіння по болотистій місцевості.
   Теля: колір шкіри дитинчати такий самий, як у батьків, проте шерсть густіша.

- Ареал індійського буйвола

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Природна популяція індійського буйвола нараховує всього декілька тисяч голів. Тварини живуть у вологих районах Індії. Одомашнений буйвіл поширений від Філіппінських островів до Північної Африки і Південно-Східної Європи, а також в Австралії і Південній Америці.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Чисельність дикої популяції скорочується через руйнування місць існування, відстріли й епідемії.
Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...