 |
Кит сірий
Раніш були відомі три ареали мешкання сірого кита: Північна Атлантика, західна (район Охотського моря та Японії) і північно-східна частина Тихого океану (від Чукотки до Каліфорнії).
Домен - Еукаріоти (Eukaryota)
Царство - Тварини (Metazoa)
Тип - Хордові (Chordata)
Інфратип - Хребетні (Vertebrata)
Клас - Ссавці (Mammalia)
Ряд - Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Підряд - Китоподібні (Cetacea)
Родина - Eschrichtiidae
Рід - Eschrichtius
Вид - E. robustus
Хижацький промисел призвів до того, що в Атлантиці цього кита не стало. В Охотському морі залишилось десь близько 100 особин. А ось чукотсько-каліфорнійські кити збереглися лише завдяки міжнародній охороні. Їх чисельність навіть зросла до 20 тис. особин.
Цей кит вельми відрізняється від інших китів: у нього гладеньке черево, на спині замість плавника слабо позначається горб, голова у 4—5 разів коротша від тіла, пластини китового вуса білі, а забарвлення тіла — сіро-буре. Довжина сірого кита до 15 м, маса — до 20—35 т. На відміну від інших вусатих китів сірий проціджує у своїй пащі донний мул. Основу його живлення становить не планктон, а найрізноманітніші дрібні донні тварини. Із настанням зими гурт сірих китів пливе до берегів Каліфорнії, де в теплих водах лагун і заток самиці приносять потомство. Дитинчата народжуються довжиною до 5,5 м і масою до 600 кг.
|
Корисна інформація:
|