Канна

Канна

У давні часи по Африці бродили величезні стада канн. Сьогодні цю антилопу, що зовні нагадує тура, можна зустріти тільки в національних парках і заповідниках.

   Ряд - Парнокопитні
   Родина - Порожнисторогі
   Рід/Вид - Tragelaphus oryx

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 210-345 см.
Довжина рогів: самки 60-75 см, самці до 120 см.
Висота у холці: 150-180 см.
Маса: 450-680 кг, дорослі бики до 950 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самки - з 2, самці - з 3 років.
Шлюбний період: залежить від регіону; телята з'являються на світ протягом усього року.
Вагітність: 8,5-9 місяців.
Кількість дитинчат: 1.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: тримаються стадами.
Їжа: листя, трава, плоди.
Тривалість життя: у неволі до 25, у природі 8-10 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Відомо 9 видів антилоп із так само закрученими рогами. До роду Tragelaphus належить також бонго.

Головною причиною різкого скорочення чисельності канн є неконтрольоване полювання і обробка земель у місцях їхнього проживання. Обнадійливим є той факт, що тварини легко розмножуються в неволі. У різних зоопарках і заповідниках живе вже декілька поколінь канн, що з'явилися на світ у неволі.

РОЗМНОЖЕННЯ

Шлюбний період канн припадає на різний час, залежно від регіону і, як правило, починається з грудня-січня. У цей час самки зазвичай об'єднуються в невеликі стада і роблять спроби привернути увагу самців. Злучається тільки сильний бик, який має заслужити таке право в бою. Вагітність триває близько 8,5-9 місяців. Коли наближається час появи теляти на світ, майбутня мати знаходить для себе укриття в густому чагарнику, де і приводить одне дитинча. Новонароджене телятко важить від 22 до 36 кг. Перші чотири тижні воно проводить у притулку, під прикриттям густого чагарника. Мати відвідує його кілька разів на деге, щоб нагодувати. Згодом, коли теля окріпне, воно разом з матір'ю приєднується до стада. Теля постійно підтримує голосовий контакт з матір'ю. Період лактації припиняється, коли теляті виповниться 5 місяців, проте до кінця першого року життя воно залишається з матір'ю. Молоді самки перебувають у стаді тривалий час. Характерні ознаки самців у телят чоловічої статі проявляються тільки після досягнення статевої зрілості. Дорослий бик має сильне, масивне тіло, велику шкіряну складку на горлі і припідняту холку.

ЇЖА

Канни не вередливі у виборі їжі, вони харчуються головним чином листям, молодими пагонами, гілками дерев і кущів. Траву канни їдять тільки як виняток, причому зазвичай вибирають молоду і соковиту поросль. їхні невеликі корінні зуби з низькими коронками краще пристосовані до пережовування листя, аніж трави. У спекотні полуденні години тварини перебувають в тіні, спокійно пережовуючи їжу.
Пасуться канни тільки в прохолодний вранішній або надвечірній час. Якщо ввечері або вранці досить спекот-но, то канни годуються вночі. Під час пошуку їжі вони постійно перебувають у русі. Канни поважно крокують по савані у пошуках листя і соковитих плодів. Коли листя не вистачає, антилопи задовольняються корою дерев, плодами або зерном і різним насінням. Іноді вони навіть розкопують землю, щоб дістатися до поживних кореневищ і бульб. Щоб дістатися до листя, тварини пригинають рогами гілки дерев. Канни здатні протягом довгого часу обходитися без водопою. Всю необхідну для організму вологу вони отримують із їжі.

СПОСІБ ЖИТТЯ

Канни мешкають на відкритих просторах - від напівпустель до гірських районів. Тварини віддають перевагу рідким лісам, саванам і рівнинам, порослим чагарником, де вони знаходять захисток від пекучого сонця. Антилопи об'єднуються в стада, що зазвичай налічують від 25 до 70 особин, проте під час міграцій з'являються стада і з 1 000 тварин. На чолі групи, що складається з самок і телят, стоїть усього два самці. Міграції починаються з настанням посушливого періоду, коли основна маса канн переходить на території, прилеглі до річкових долин. У період дошів антилопи перебувають в горбистих района і часто пасуться на місцях колишніх пожеж. Тварини, що кочують у пошуках їжі, завжди перебувають насторожі. Канни дуже обережні, тому на відкритій ділянці вони не підпускають людину ближче ніж на 500 м. Окрім людини, дорослим каннам загрожують тільки леви. Молоді тварини стають жертвами леопардів, гепардів і гієнових собак. Нерідко стадо самок, захищаючи своїх телят, дає відсіч гепардам.

КАННИ Й ЛЮДИНА

Протягом останніх ста років чисельність цих антилоп дуже сильно скоротилася. Причина катастрофічного скорочення чисельності полягає в інтенсивному полюванні і неправильній економічній політиці держав, на території яких мешкає канна. Ломашні вівці й велика рогата худоба є переносниками різних хвороб, яким організм диких копитних не може протистояти. У наші дні великі стада канн зустрічаються винятково в національних парках. Спроби одомашнити канну робилися вже в XIX столітті. У Трансваалі нараховується більше 2 00.0 ферм, де їх розводять. Канн розводять також у заповіднику Асканія-Нова на півдні України. Канн вирощують заради м'яса і молока, яке, як вважають, має лікувальні властивості.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Вже на стародавніх наскельних малюнках можна побачити зображення людей, що полюють на канн. Такі малюнки були знайдені в пустелі Калахарі.
Західна канна - один із підвидів канни - відрізняється винятковою довжиною рогів. Рекордна довжина досягала ста двадцяти сантиметрів. Західна канна включена до Червоної книги МСОП.
Під час бігу канни лунає сухий клацаючий стукіт, який виникає через удари пальців ніг тварини один об одний. Ці звуки чути на великій відстані. Такий самий звук під час бігу видає північний олень.
Канни - дуже спритні тварини. Коли вони рятуються від небезпеки, то можуть легко перестрибнути перешкоду у 2 м заввишки.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КАННИ

   Шерсть: вохриста, у старшому віці сіріша, у старих самців темно-сіра. Під час линьки антилопи втрачають її великими клаптями. Від темної смуги, що йде вздовж хребта, вниз по ребрах тягнуться білі смужки завширшки 1-2 см. Китичка на кінці хвоста чорна.
   Роги: закручені в подвійну спіраль. У самців довші та злегка зігнуті на кінцях.
   Голова: вузька, з довгим, вузьким носом, загостреними вухами. Самці на лобі мають кучеряву гривку і часто дві білі смужки біля переднього краю ока.
   На спині у особин обох статей є коротка стояча грива, а на шиї декілька складок шкіри, які утворюють підгруддя, поросле довшим волоссям. Особливо він помітний у дорослих самців.

Ареал канни

- Ареал канни
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Заповідники і ферми в Центральній і Східній Африці, окрема популяція мешкає на гірському хребті Дракен в Південній Африці.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Раніше численні популяції канни жили на території від Судану до Східної Африки і Кейптауна. В результаті полювання, розвитку сільського господарства і епідемій хвороб худоби кількість канн сильно скоротилося.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...