|
 |
Шакал чепрачний
Чепрачний шакал - це своєрідна тварина-санітар, оскільки до його раціону, окрім інших „страв", входить також і мертвечина. Свою назву він дістав за чорний чепрак на спинній частині тіла.
Ряд - Хижаки
Родина - Вовчі
Рід/Вид - Canis mesomelas
Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 65-105 см.
Довжина хвоста: 30-35 см.
Висота: 40-50 см.
Маса: 8-15 кг.
РОЗМНОЖЕННЯ
Шлюбний період: квітень-вересень.
Вагітність: 9 тижнів.
Кількість дитинчат: 4-6.
СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: тримаються поодинці або постійними парами.
Їжа: гризуни, ящірки, комахи, жаби, падаль і плоди.
Звуки: гавкіт, виття, скигління й гарчання.
Тривалість життя: до 14 років.
СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Виділяють 4 види шакалів. Найближчий родич шакала чепрачного - шакал смугастий.
Чорне „сідло", або „чепрак", і великі, загострені вуха, що стоять, як і у всіх інших диких собак, є відмінною ознакою чепрачного шакала. Скам'янілості свідчать про те, що ця тварина за останні два мільйони років практично не змінилася.
РОЗМНОЖЕННЯ
Шлюбний період чепрачних шакалів припадає на квітень-вересень, але точніша пора залежить від місця проживання. Чепрачні шакали створюють постійні пари. Самка часто використовує покинуті нори інших тварин, щоб народити і виростити в них своїх дитинчат. Вагітність самки триває дев'ять тижнів, а щенята народжуються в теплу пору року, з червня по листопаХ В одному приплоді може бути від 4 до 6 дитинчат, проте не є винятком, коли в приплоді буває аж 9 щенят. Молочне годування малюків триває протягом двох місяців. Вперше дитинчата виходять з нори в тримісячному віці. З шести місяців молоді шакали вже супроводжують батьків на полювання.
ЇЖА
Шакал чепрачний поїдає все, що трапляється у нього на шляху. Окрім мертвечини, до його раціону входять різні гризуни, зайці й худоба на пасовиськах. Улюблені ласощі чепрачного шакала - сарана й скорпіони.
Під час шлюбного періоду самець і самка полюють у парі, оскільки завдяки цьому їм вдається здобути більше їжі. Коли чепрачний шакал полює один і може покладатися тільки на себе, він здебільшого харчується комахами і плодами. Коли цим тваринам доводиться вигодовувати дитинчат, вони поїдають якомога більше здобичі, а пізніше відригують напівперетравлене м'ясо. Шакал - витривала тварина, він з легкістю переносить життя в пустельних районах, де протягом тривалого часу не буває води.
СПОСІБ ЖИТТЯ
Чепрачний шакал зустрічається у великій кількості на порослих чагарником і травами просторах Південної і Східної Африки. Завдяки чудовому вмінню пристосовуватися до різних умов він населяє лісові райони, пустелі та території поблизу людських поселень. Чепрачний шакал дуже полохливий, уникає людей і тому активний зазвичай вночі. Вдень з лігва він виходить тільки в безлюдних районах. Шакали іноді тримаються поодинці, проте в шлюбний період вони повертаються до своїх постійних партнерів. На полювання тварини йдуть парами. Мати з підростаючими щенятами часто намагається викрасти у левів залишки їхньої здобичі. Знайшовши покинуту левами здобич, шакал сповіщає про це виттям і скиглінням, а коли леви повертаються, припиняє трапезу і втікає з тихим ричанням.
ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
- Чепрачний шакал дістав назву за свою відмітну видову ознаку - чорний чепрак на спині.
- Чепрачний шакал досить полохливий, можливо, саме тому його важко зловити, проте часто він стає жертвою „аромату" отруєної падалі, яку фермери розкладають як приманку для хижаків.
- За формою голови і морди чепрачний шакал нагадує лисицю. Учені вважають шакалів ланкою між лисицями і вовками.
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧЕПРАЧНОГО ШАКАЛА
Шерсть: забарвлення шерсті дуже добре маскує шакала. Його спина і хвіст чорні, боки сіруваті, а нижній бік тіла - рудувато-коричневий.
Вуха: довгі та загострені. Шакал чує найменший шелест.
Органи чуття: зір і нюх чудово розвинені. Шакал помічає жертву на відстані декількох сотень метрів.
Дитинчата: їхня шерсть світліша, ніж у дорослих особин.
 - Ареал чепрачного шакала
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Шакал чепрачний мешкає на східному узбережжі Африки від Нубії до мису Доброї Надії, також поширений і в ПАР. На півночі Зімбабве і в Центральному та Південному Мозамбіку тварини не зустрічаються.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Попри те, що в Південній Африці на чепрачного шакала полюють заради шкір, зникнення йому не загрожує. Запорукою виживання є його вміння пристосовуватися.
|
Корисна інформація:
|
|
|
 |
Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися
одна з одною? Як окремим із
них вдається, не збиваючись зі
шляху, переміщатися...
детальніше... |
 |
 |
Збереження природи
З того часу, як людина
стала господарем планети
Земля, її діяльність
обумовила зміни довкілля
та почала діяти на умови...
детальніше... |
|
 |
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини
мешкають у тому середовищі
та в тих біотопах, що
відповідають певним...
детальніше... |
|
 |
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років
до того часу, як на Землі
виникло життя, всі частини
світу являли собою єдиний...
детальніше... |
|
|