Головна
Найпростіші
Безхребетні, членистоногі
Плазуни й земноводні
Птахи
Ссавці
Риби
Вимерлі тварини


Білка червона

Червона білка - найменша з деревних білок, що живуть у США. Цей красивий невибагливий гризун поширений у всіх лісах на півночі континенту.


Білка червона    Ряд - Гризуни
   Родина - Білячі
   Рід/Вид - Tamiasciurus hudsonicus

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 17-23 см.
Довжина хвоста: 9-16 см.
Маса: 140-360 г.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з року.
Шлюбний період: лютий-березень, червень-липень.
Вагітність: 38 діб.
Кількість дитинчат: 2-7, зазвичай 4-5.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: активні вдень; розвинений територіальний інстинкт.
Їжа: насіння хвойних дерев, інші частини рослин, яйця, дрібні ссавці.
Тривалість життя: до 10 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Родина білячих об'єднує близько 260 видів, що належать майже до 40 родів. Найближчим родичем білки червоної є білка Дугласа.




   Пронизливий писк, притаманний червоній білці при позначенні нею меж своєї території, є одним з найхарактерніших звуків, які можна почути в лісах Північної Америки. Червона білка - близька родичка сірої, або каролінської, білки, яка була акліматизована в Європі.

РОЗМНОЖЕННЯ

Розмноження червоної білки    Шлюбний період червоної білки припадає на лютий або березень. Тварини, що мешкають на півдні ареалу, розмножуються також і в червні - липні.
   Самки можуть бути запліднені протягом лише одного дня під час еструсу, тому самці буквально полюють на них. Відразу ж після спаровування тварини розходяться. Трохи більше ніж через п'ять тижнів самка народжує від двох до п'яти голих і сліпих дитинчат; очі в яких розплющуються тільки через 2-3 тижні. Білченята незабаром вкриваються шерстю і у віці семи-восьми тижнів припиняють харчуватися материнським молоком. Починаючи з п'ятимісячного віку, білченята вже здатні вести самостійне життя, проте статевої зрілості вони досягають тільки наступного року.


ЇЖА

Їжа червоної білки    Червона білка відзначається чудовим апетитом. Вона невередлива і задовольняється будь-якою рослинною і тваринною їжею. На першому місці в її різноманітному раціоні стоїть калорійне насіння хвойних дерев. Про присутність червоної білки в лісі можна дізнатися за залишками насіння, розкиданими навколо місця її проживання. Червона білка дуже любить горіхи, бруньки, плоди, зерно і гриби. Іноді вона займається розбоєм, пої-даючи пташині яйця і пташенят, руйнує мишачі гнізда. Ще восени червона білка починає збирати зелені шишки, які вона закопує в м'якому вологому грунті або ховає в дуплах. В одній коморі може бути більше 150 шишок.
   Червона білка закопує шишки в землю, тому взимку, щоб дістатися до комори, їй нерідко приходиться розкопувати шар снігу завглибшки близько метра, а іноді навіть більше. Шишки лежать в запасниках доти, доки білка їх не викопає, щоб з'їсти насіння. У дуплах, окрім шишок, вона ховає і гриби.

СПОСІБ ЖИТТЯ

Спосіб життя червоної білки    Червона білка дуже поширена у США, особливо часто вона зустрічається у хвойних лісах. Вона будує гніздо з гілок і кори в дуплі або на розвилці гілок, недалеко від стовбура дерева.
   Більшу частину часу червона білка проводить у кроні дерев високо над землею. Тварина активна у світлий час доби, особливо на сході і на заході сонця, проте вночі під час повного місяця білка також може виходити з укриття. На відміну від своїх родичів, червона білка ніколи не впадає в зимову сплячку, проте під час особливо лютих морозів проводить декілька днів у гнізді.
   Територія червоної білки не є великою і складає у діаметрі близько 200 м. Скупчення тварин зазвичай спостерігається в тих лісах, шо є багаті на відповідний корм. Коли джерела харчування закінчуються, червоні білки перекочовують на інші місця.

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • Червоні білки спілкуються між собою за допомогою голосових сигналів. Дослідникам вдалося визначити значення п'яти білячих сигналів: чотири пов'язані з охороною території і її меж, а п'ятий (пронизливий писк) є попереджувальним сигналом, що подається в разі небезпеки.
  • Наземні види білячих під час руху викидають вперед передні лапи по черзі, тоді як червона білка, що біжить по землі або перебирається по гілці дерева, спирається на поверхню обома передніми лапками одночасно.
  • До раціону червоної білки входять гриби роду мухоморів, які є смертельно небезпечними для людини.
  • Червоні білки добре плавають. Вони перепливають річки не тільки під час гонитви, але й просто так, для розваги.

  

ЧЕРВОНА І ЗВИЧАЙНА БІЛКИ


   Хвіст: червоно-коричневий, місцями з жовтуватим відтінком; включає окремі чорні і жовті шерстинки.
   Вуха: край вуха вкритий коротким волоссям.
   Очі: навколо очей - облямівка з шерстинок кремового кольору.
   Шерсть: спина червоно-коричнева, черево біле.
   Кігті: у представників обох видів гострі, служать інструментом для лазіння по деревах.

Ареал червоної білки
- Ареал червоної білки

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Червона білка мешкає на більшій частині території Аляски і Канади, а також у Скелястих горах на заході США і в Аппалачах, включаючи Аллеганське плато.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Червона білка дуже поширена у всьому своєму ареалі, попри дозволений у Канаді хутровий промисел.

Корисна інформація:





Поведінка тварин Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...