Шерстокрили

Шерстокрили

Шерстокрили утворюють ряд, у якому є лише два види. Ці тварини мешкають у лісах Південно-Східної Азії і харчуються рослинами. Шерстокрили майстерно планерують із дерева на дерево.

   Ряд - Шерстокрили
   Родина - Шерстокрили
   Рід/Вид - Cynocephalus volans, C. variegatus

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 33-42 см. Малайський вид відрізняється від філіппінського більшими розмірами.
Довжина хвоста: 22-27 см.
Маса: 1-1,75 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: немає даних.
Шлюбний період: січень-березень.
Вагітність: 60 днів.
Кількість дитинчат: 1.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: живуть на деревах; одинаки; активні вночі.
Їжа: листя, квіти і бруньки.
Тривалість життя: до 20 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Малайський і філіппінський шерстокрили є єдиними представниками своєї родини. Останні дослідження показали, що вони можуть бути близькими родичами приматів.

Лише декілька видів тварин можуть переміщатися, планеруючи між дерев, як це роблять шерстокрили, що здатні таким чином долати відстані понад 100 м. Вдень ці нічні створіння, що мають загострений писок і великі очі, як і південноамериканські лінивці, сплять посеред гілля, звисаючи вниз головою.

РОЗМНОЖЕННЯ

Про розмноження і шлюбну поведінку шерстокрилів відомо небагато. У природі спостерігати за ними досить складно, а поведінка особин, що живуть у неволі, не може бути надійним джерелом інформації. У природі шлюбний період припадає на час із січня по березень. Вагітність триває 60 днів, народжується одне слаборозвинене дитинча. Воно позбавлене шерсті і абсолютно сліпе. Впродовж кількох тижнів мати постійно носить його з собою.
Коли мати шерстокрила висить на гілці головою донизу, пересувається в такому положенні і спить, дитинча перебуває у неї в літальній перетинці, що складена на зразок колиски. Вона забезпечує малюку безпеку і тепло, тому він постійно оточений увагою і піклуванням. Малюк розвивається так само, як і молодняк сумчастих. Через деякий час дитинча вже саме може літати між деревами.

ЇЖА

   Увечері шерстокрили прокидаються і злітаються до підніжжя найближче до них розташованого дерева. Вони винятково рослиноїдні, харчуються переважно листям і бруньками різних видів дерев. Передніми лапами шерстокрили притягують ло себе дрібні гілки і зривають листя своїм сильним язиком та нижньою щелепою.
   Прості зуби, які дуже схожі на гребінь, служать не тільки для подрібнення їжі, але й для чищення шерсті. Листя не має великої поживної цінності, тому тварини компенсують якість їжі її кількістю.
   Система травлення шерстокрилів пристосована до перетравлення такого корму. У неволі їх годують фруктами, але тварини важко звикають до такої їжі.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ

Філіппінський шерстокрил (Cynocephalus volans), що мешкає на Філіппінах, зустрічається тільки на обмеженій території. Він живе на Мінланао, Басилані та деяких інших островах Філіппін. Ширше розповсюджений малайський шерстокрил (Cynocephalus variegates), батьківщиною якого є тропічні джунглі Південно-Східної Азії. Обидва види дуже схожі, однак філіппінський шерстокрил менший, має темнішу шерсть і менше білих плям на спині. Сірувата, плямиста шерсть чулово маскує тварин на деревах. Шерстокрили можуть легко чіплятися своїми гострими кігтями за товсту, нерівну кору дерев і залізати нагору по стовбуру. Довгий час їх вважали рідкісними тваринами, оскільки їхній біотоп був слабо вивчений. Філіппінські мисливці вже давно знали, що шерстокрили ходять по постійних стежках, тому чигали на них у схованках і легко вбивали. Вони розставляли на тварин сильця або вбивали їх із лука. Місцеві мешканці полюють на шерстокрилів заради смачного м'яса і м'якого хутра.

ЗВИЧКИ

   Як і в інших ссавців, що планерують, наприклад, в летяг і в цукрових летючих посумів, у шерстокрилів є літальна перетинка, що має здатність розтягуватися. Коли тварина розставляє передні й задні лапи, перетинка розкривається, як парашут.
   Перетинка утворює велику складку навколо тіла, яка простягається від кінчика хвоста до голови і навіть з'єднує всі пальці на лапах шерстокрила. Ця велика опорна поверхня надає неймовірні можливості для польоту, однак водночас заважає при пересуванні по деревах. На землі шерстокрил також досить незграбний, тому рідко зважується спуститися з безпечного стовбура.
   Вдень тварина спить у своїй схованці - в дуплі, або висить на дереві, як лінивець, міцно вчепившись лапами за гілку. Іноді шерстокрили засинають навіть у вертикальному положенні, притиснувшись тілом до стовбура і міцно тримаючись гострими кігтями за кору дерева.
   Після заходу сонця вони піднімаються у крони дерев на пошуки корму.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   Один з найбільш незвичайних мешканців екваторіальних лісів Азії. Довжина тіла до 42 см, хвоста — до 27 см, маса — до 1,7 кг. Має деяку схожість з кажанами і приматами, але його родинні зв'язки ні з ким не встановлені.
   Веде суворо нічний спосіб життя. Шерсть, дуже м'якенька і густа, вкриває все тіло і перетинки шерстокрила. Живиться фруктами, квітами та іншою рослинною їжею. Досконалий планерист у тваринному світі. Лапи з хвостом з'єднані шкірястою перетинкою. Силует шерстокрила у польоті має п'ятикутну форму. Може спланерувати на відстань до 60 м! Самка приводить лише одного малюка, якого завжди носить з собою.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Найбільша зафіксована відстань, що її подолав шерстокрил за один політ, дорівнює 136 м.
Інші ссавці, що планерують - це цукровий летючий посум, великий летючий посум і шилохвості летяги, або білки-летяги.
Шерстокрили п'ють воду із заглиблень у стовбурах і гілках дерев або злизують краплі з листків.
Природними ворогами шерстокрилів є різні деревні змії, а також філіппінський орел-мавпоїд.
Шерстокрили не є комахоїдними тваринами, але раніше існувала думка, що вони харчуються також і тваринною їжею. Ряд шерстокрилів, або кагуанів, було введено до класифікації тварин лиш у 1872 році.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ШЕРСТОКРИЛІВ

   Очі: великі, округлі. Шерстокрили мають дуже гострий зір, який дає їм змогу оцінювати відстань між деревами навіть у темряві.
   Кігті: дуже гострі, завдяки ним тварина міцно тримаються на дереві.
   Шерсть: сіра з бурим відтінком. Малайський вид дещо світліший, ніж філіппінський, має більше сірого і менше — брунатного кольору і чіткі білі плями на шкірі. Хутро чудово маскує тварин на дереві.
   Перетинка: обидва види належать до ряду шерстокрилів, або кагуанів. Ці тварини мають щільну, вкриту хутром перетинку, що натягнута, як тканина, між кінцівками, шиєю і хвостом тварин. Діаметр натягнутої перетинки сягає 60 см. Передні задні кінцівки мають однакову довжину. Видершись на верхню частину крони, шерстокрил кидається вниз, безшумно планеруючи із розправленою шкірною складкою, широко розставленими ногами і витягнутим хвостом. Максимальна дальність польоту шерстокрилів - 130-140 метрів.

Ареал шерстокрилів

- Ареал шерстокрилів
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Малайські шерстокрили мешкають у лісах більшої частини Південно-Східної Азії. Філіппінські живуть тільки на Філіппінах.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Жоден із видів не є рідкісним, як вважалося раніше. Проте полювання і вирубка лісів можуть призвести до зникнення цих тварин.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...