Шерстиста мавпа Гумбольдта

Шерстиста мавпа Гумбольдта

Шерстиста мавпа Гумбольдта - це одна із найбільших південноамериканських мавп. Незважаючи на значну масу тіла, по деревах вона пересувається досить спритно.

   Ряд - Примати
   Родина - Цебідові
   Рід/Вид - Lagothrix lagotricha

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 39-65 см.
Довжина хвоста: 56-77 см.
Маса: самець 6,5-10,8 кг, самка 5,5-8,1 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 6-8 років.
Шлюбний період: весь рік.
Вагітність: 207-211 днів.
Кількість дитинчат: 1.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: стадні тварини; активні вдень.
Їжа: плоди, горіхи, листя.
Звуки: виск і крик.
Тривалість життя: 25 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Існує 4 підвиди шерстистої мавпи Гумбольдта: L.l. lagotricha, L.l. lugens, L.l. poeppigii та L.l. cana. Близьким родичем цієї мавпи є золотистохвоста Гендієва мавпа (L. flavicauda).

Люди й досі полюють на шерстистих мавп Гумбольдта заради м'яса і ловлять їхніх дитинчат для утримання в неволі. Крім того, зазнає руйнування середовище проживання шерстистих мавп.

РОЗМНОЖЕННЯ

У природі шерстиста мавпа, ймовірно, може розмножуватися протягом усього року. Самка під час тічки сама вирушає на пошуки партнера. Після 7-місячної вагітності на світ з'являється одне дитинча. Самка народжує його, стоячи на чотирьох лапах. Вона притискає новонародженого до грудей, вилизує його дочиста і після цього перегризає пуповину. Перші тижні життя малюк тримається за шерсть на животі матері. Самка всюди носить його з собою, ані на мить не лишаючи без нагляду. Мавпеня, шо подорослішало, перебирається до матері на спину.

ЇЖА

   Шерстиста мавпа важить більше, ніж будь-яка із інших мавп таких же самих розмірів.
   Ця тварина поглинає їжу в неймовірній кількості. У природі шерстиста мавпа харчується плодами, листям, горіхами, ягодами, корою, квітами і нектаром. Досить часто вона з'їдає й гусінь, яка для тварини є джерелом білка.
   Мавпа обережно бере їжу в руку і уважно обнюхує її, перш ніж перейти до трапези.
   Завдяки чіпкому хвосту мавпа може висіти на дереві вниз головою і зривати плоди, які їй смакують.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Шерстиста мавпа Гумбольдта відома тим, що при середніх розмірах має досить велику масу.
   Ця надзвичайно рухлива тварина мешкає в незайманих джунглях Південної Америки. Шерстиста мавпа живе у кронах дерев на висоті до 35 м. Вона з легкістю перестрибує з дерева на дерево. На землю шерстиста мавпа спускається лише в окремих випадках. По землі вона бігає на задніх лапах, тримаючи хвіст витягнутим вздовж тіла. Шерстиста мавпа багато часу приділяє догляду за шерстю. Вільні від пошуку їжі години вона проводить, сидячи на гілках дерев. Ці мавпи анітрішки не бояться людей.
   Про небезпеку їх попереджають ігрункові, що знаходяться поруч. Почувши попередження про наближення ворога, шерстисті мавпи не відразу реагують на нього, деякий час вони продовжують сидіти, притиснувшись до гілок, а потім безшумно зникають у густих кронах дерев. Нерідко мавпи самі атакують ворога, вони кидають у нього гілки та горіхи, самці стукають палицями по дереву, при цьому від них чути люте ричання або гавкіт.

МАВПА І ЛЮДИНА

   Найлютіші вороги шерстистої мавпи Гумбольдта - це люди. Оскільки ці мавпи надмірно довірливі, вони часто стають легкою здобиччю мисливців.
   Південноамериканські індіанці полювали на них заради смачного м'яса, а жир цих мавп вони використовували для смаження. У 60-ті роки XIX століття в'ялене м'ясо шерстистих мавп Гумбольдта вільно продавалося на базарах. І хоча в деяких країнах Південної Америки полювання на цих мавп заборонено, браконьєри ще й в наш час відстрілюють їх, оскільки на м'ясо шерстистих мавп Гумбольдта і до нині є великий попит.
   Крім того, у наші дні процвітає торгівля живими шерстистими мавпами, оскільки багато хто бажає завести в себе вдома таку екзотичну тваринку. Заради цього браконьєри відловлюють дитинчат шерстистих мавп Гумбольдта, і нерідко трапляється так, що вони вбивають самок, які самовіддано захищають своїх малюків.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Першим європейцем, який на власні очі побачив шерстистих мавп, був учений Александр фон Гумбольдт. Це відкриття було зроблено під час експедиції до Південної Америки, що тривала з 1799 по 1804 рік.
Наукова назва шерстистої мавпи Гумбольда „lagotricha" походить від двох слів грецької мови: „lagos" - тобто заєць, і „thrix", що значить волосся. Назва вказує на густу шерсть, якою вкрите тіло цих цікавих тварин.

ОСОБЛИВОСТІ ШЕРСТИСТОЇ МАВПИ ГУМБОЛЬДТА

   Шерсть: густа, м'яка, пухнаста шерсть може бути сірого, коричневого або чорного кольору.
   Обличчя: гола шкіра темніша за шерсть, майже чорна.
   Кінцівки: сильні, мускулисті та довгі пальці на руках і ногах сильні. З їхньою допомогою тварина вправно чіпляється за гілля дерев.
   Хвіст: довгий, порослий густою шерстю та чіпкий. Його кінчик з нижнього боку позбавлений шерсті, що полегшує мавпі чіпко триматися за гілки.
   Дитинча: єдине дитинча в перші два тижні міцно тримається за шерсть на животі матері. Потім воно перебирається до неї на спину, де лишається до припинення молочного годування.

Ареал шерстистої мавпи Гумбольдта

- Ареал шерстистої мавпи Гумбольдта
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Шерстиста мавпа Гумбольдта мешкає в екваторіальних джунглях від Венесуели через Колумбію і до Східного Еквадору, Північного Перу, Бразилії і Болівії.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
У Колумбії і Перу на шерстистих мавп Гумбольдта ведеться полювання, тому даному видові загрожує зникнення. Величина популяцій, що живуть у Болівії, Еквадорі та Венесуелі, не відома.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...