Тасманійський диявол

Тасманійський диявол

Погану репутацію тасманійський диявол здобув за свій неприємний зловісний голос, який наганяв жах на перших європейських колоністів.

   Ряд - Сумчасті
   Родина - Хижі сумчасті
   Рід/Вид - Sarcophilus harisii

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 57-65 см.
Довжина хвоста: 25-28 см.
Маса: 4-9 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 2 років.
Шлюбний період: як правило, квітень-травень.
Вагітність: 31 день.
Кількість дитинчат: 2-4.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинак; не територіальний; активний вночі.
Їжа: мертвечина, рослини, птахи, рептилії, комахи, амфібії та дрібні ссавці.
Звуки: плаксиве гарчання, що переходить у хрипкий кашель або пронизливе ричання.
Тривалість життя: 5-8 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Тасманійський диявол є єдиним представником свого роду. Це найбільший із відомих нам сучасних сумчастих хижаків.

Коли бачиш цього кремезного мешканця Тасманії із сильними лапами і коротким хвостом, вкритого чорною густою шерстю, мимоволі згадуєш ведмедя. Однак тасманійський диявол - хижа сумчаста тварина. Своїми вподобаннями щодо їжі він швидше нагадує африканську гієну, оскільки віддає перевагу мертвечині.

РОЗМНОЖЕННЯ

Шлюбний період тасманійського диявола настає у квітні-травні. За два дні до парування тварини об'єднуються в пари. Самка залишається в норі свого обранця. Приблизно через місяць народжується двоє-четверо нерозвинених дитинчат, кожен з яких важить усього 0,2-0,3 г. Відразу після появи на світ вони залазять у сумку, що відкривається назад. Мати годує дитинчат молоком протягом 7-8 місяців. За цей час у них розплющуються очі і відростає шерсть.
У сумці дитинчата перебувають у цілковитій безпеці, вони якнайміцніше присмоктуються до сосків, щоб не випасти. Через 20 тижнів мати готує гніздо, яке вистилає соломою і сухою травою. Малюки вибираються із сумки і багато часу проводять у гнізді, чекаючи, доки мати повернеться з полювання. Це найнебезпечніша пора в житті дитинчат. Мати, вирушаючи на полювання, залишає їх одних, тому раніше малюки ставали здобиччю собак дінго. Щоб захистити їх від небезпеки, самка нерідко всюди носить їх із собою на спині. Однак дитинчатам важко утримуватися на її спині, тому вони часто падають додолу.

ЇЖА

   Тасманійський диявол практично всеїдний. Він годується падаллю, ловить живу здобич. Якщо тасманійський диявол не знаходить мертвечину, він полює на вомбатів, дрібних кенгуру, ягнят, невеликих птахів, що гніздяться на землі, домашню птицю, плазунів і навіть ловить рибу або комах. Крім того, він харчується листям, гілочками й корінцями.
   Тасманійський диявол з'їдає на лише м'ясо, але й шкіру тварини разом із шерстю та навіть твердими кістками. Найбільш охоче він годується падаллю, однак завдяки своїй кремезній будові тіла диявол може досить довго переслідувати здобич.
   Він пересувається особливою ходою, ніби ходить на ресорах. Іноді неподалік від падалі збирається більше 10 тасманійських дияволів, при тому тварини не б'ються між собою. Якщо тварина добре харчується, то під її гладенькою шерстю утворюється подушечка жиру. Тасманійський диявол дуже сильний, досить часто він нападає навіть на овець. Цей хижак також їсть раків і крабів, яких відшуковує на узбережжі.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Сьогодні цей сумчастий хижак зустрічається тільки на Тасманії, проте раніше, вочевидь, він мешкав і на континенті.
   Вчені припускають, що чисельність його популяції стала скорочуватися з причини надмірного поширення дінго, і собак, привезених переселенцями із Австралії.
   На Тасманії тасманійський диявол природних ворогів не має. Тварина поширена по всьому острові, крім його південної частини. Цього звіра можна зустріти навіть у приміських районах.
   Тасманійський диявол полює вночі, а день пересиджує в надійній схованці.
   Тасманійський диявол зустрічається в евкаліптових лісах, він з'являється також у гірських районах, у густому буші або прибережних лісах. Для схованок удень він обирає покинуті дупла, порожні стовбури дерев, печери у скелях. Іноді тасманійський диявол викопує собі нору в піщаних берегах річок.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   Його називають тасманійським дияволом, або сумчастим, оскільки зустрічається лише на острові Тасманія.
   У нього великі зуби, дужі щелепи, якими він з легкістю перегризає кістки. Полює вночі, зненацька нападає на дрібних тварин, птахів і навіть отруйних змій. Вирощений у неволі, стає зовсім ручним. Диявол — справжній чистюк — постійно вилизує свою шерсть, вмивається передніми лапками, складаючи їх ківшиком, любить купатися і грітися на сонці.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Тасманійські дияволи - ненажерні істоти. Ходять легенди про те, що один із них з'їв калоші, гумові рукавиці, бавовняні шкарпетки і навіть пластиковий пакет.
У зоопарку Штутгарта жив тасманійський диявол, який, попри свій незграбний вигляд, міг розвивати швидкість до 7,8 км/год.
Про одного тасманійського диявола із зоопарку в Сіднеї розповідають, що протягом двох днів він з'їв п'ятдесят чотири курки, шість гусей, кішку і альбатроса.
Ще шістсот років тому тасманійський диявол зустрічався також на території Австралії. Його зникнення пояснюється тим, що на континенті великого поширення набули собаки дінго. Однак вагомих доказів на підтвердження цієї теорії не існує.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТАСМАНІЙСЬКОГО ДИЯВОЛА

   Морда: сильними щелепами, маючи гострі зуби, тасманійський диявол розриває м'ясо на шматки. Коли тварина ощиряється, і при тому супроводжує це риком та фирканням, вона видається дуже грізною.
   Шерсть: чорна, густа та блискуча, з білими плямами ззаду і на лопатках. Хвіст тасманійського диявола - короткий і чорний. Вуха рожеві, безволосі.
   Будова тіла: міцна тварина нагадує маленького ведмедя. Має широку голову, могутні щелепи і короткі лапи. Хвіст короткий і жорсткий. Самець більший за самку.

Ареал тасманійського диявола

- Ареал тасманійського диявола
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Раніше тасманійського диявола можна було зустріти і на Австралійському континенті. У наші дні він зберігся тільки на острові Тасманія.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Тасманійський диявол на Тасманії не має природних ворогів. Тасманійському дияволові загрожує винищення його природного середовища. Його єдиний ворог - це людина.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...