Сірий ховрах

Сірий ховрах

Сірі ховрахи селяться в норах із численними ходами. Вони риють нори двох типів - постійні й тимчасові. Ховрахи, на відміну від своїх родичів, бурундуків, не роблять запасів на зиму.

   Ряд - Гризуни
   Родина - Білячі
   Рід/Вид - Citellus citellus

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 18-24 см.
Довжина хвоста: 4-9 см.
Маса: 170-430 г.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: у рік.
Шлюбний період: як правило, з березня по травень.
Вагітність: 25-26 днів.
Кількість дитинчат: 2-9.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: суспільні тварини; живуть колоніями у спільних норах; активні вдень; взимку впадають у сплячку.
Їжа: трава, насіння, зерно.
Тривалість життя: 5 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
До родини білячих належить майже 260 видів тварин, у тому числі 10 видів ховрахів, наприклад, крапчастий ховрах, тринадцятисмуговий ховрах і ховрах Франкліна.

Сірі ховрахи риють складні лабіринти підземних коридорів, у яких рятуються від своїх численних ворогів. У наш час цим тваринам загрожує лише знищення їхнього природного середовища.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Шлюбний період сірого ховраха починається навесні, відразу ж після пробудження дорослих тварин від зимової сплячки. Парування відбувається з березня по травень. Вагітні самки повертаються в нори і займають гніздові камери, які заздалегідь вистилають сіном, колосками зернових, шерстю або пір'ям. У постійній норі сірих ховрахів може бути від одного до двох виходів, діаметр яких поблизу поверхні складає всього 5-10 см. У такій норі може бути 1-2 камери, рідше буває до 3-5 камер. Через чотири тижні на світ з'являється від 2 до 9 дитинчат. Новонароджені є голими й сліпими.
   Протягом перших 4 тижнів мати годує їх молоком. У віці 20 днів у малюків розплющуються очі. Молоді ховрахи виходять із нір у кінці травня. У цей період ховрахи живляться насінням лугових злаків.
   Мати піклується про своїх дитинчат і попереджає їх про небезпеку, що може їм загрожувати. Якщо поблизу з'являється ворог, вона видає гучний свист, що сигналізує про небезпеку. Малюки мерщій кидаються в нору.

ЇЖА

З травня по червень ховрахи харчуються насінням лугових злаків, в кінці червня - плодами гераней. Крім того, вони залюбки ласують ягодами ожини. На пошуки корму гризуни вирушають двічі на день - рано вранці і надвечір. Ховрахи намагаються на відходити далеко від своєї нори, щоб у разі небезпеки встигнути сховатися в ній від ворога. Улюблена їжа цих тварин - різні гриби, що ростуть під землею; їх ховрахи викопують передніми лапами. Зібрану поживу ховрах приносить у нору і тут її з'їдає.
У період дозрівання зернових ці тварини здійснюють набіги на поля. У цей час неподалік від полів з'являється багато тимчасових нір. На невеликих полях ховрахи здатні знищити майже весь урожай. Тварини, залежно від статі і віку, залягають у сплячку в серпні - жовтні місяцях. Ховрахи не роблять запасів на зиму, тому під час сплячки вони живуть за рахунок жиру.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Сірі ховрахи мешкають у різних біотопах. Вони є найтиповішими мешканцями степових регіонів. Ховрахи оселяються на луках, залізничних насипах, межах, що поросли низькою рослинністю, наприклад, травою.
   Населена ховрахами територія простягається від низин, розташованих на південному сході Західної Європи і на її півдні до гірських районів Центральної Європи. У деяких регіонах у пошуках нових місць проживання ховрахи неодноразово долають відстань у 100 км.
   Ховрахи живуть колоніями, в яких нараховується до 100 особин - це допомагає їм уникнути несподіваного нападу хижаків. У сімейній норі кожна тварина має власну камеру. Дорослі особини живуть у постійних норах, однак під час пошуку їжі, якщо ховрахи віддаляються від нори на значну відстань, вони риють тимчасові укриття, в яких ховаються у разі небезпеки.
   Дорослі самці, накопичивши достатній жировий запас, залягають у зимову сплячку ще в серпні, а дорослі самки приєднуються до них у кінці вересня. Молоді сірі ховрахи впадають у сплячку дещо пізніше, зазвичай у кінці жовтня.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Під час льодовикового періоду в Європі жило значно більше видів ховрахів, ніж у наші часи. Сьогодні на території Європи живуть тільки сірі і крапчасті ховрахи.
Перед тим, як впасти у зимову сплячку, ховрахи закривають вхід до нори пробкою із землі й трави, щоб туди не потрапляли холод і сніг.
В Україні та Росії шкірки ховрахів використовують як підкладку для зимових пальто. 3 цієї причини мисливці щорічно вбивають тисячі ховрахів.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СІРОГО ХОВРАХА

   Шерсть: на спині буро-охриста, з дрібними світлими плямами. Живіт жовтуватий, шия біла. Шерсть м'яка, але досить рідка, тому зовні вона схожа на щетину.
   Очі: великі, розташовані з боків голови, що забезпечує ховраху добрий просторовий зір.
   Передні кінцівки: сильні та спритні, пристосовані для риття землі і притримування корму під час їжі.
   Нора: вхід до нори завжди оточений невисоким земляним насипом.
   Хвіст: короткий, вкритий густим хутром, хутро на кінці темніше.

Ареал сірого ховраха

- Ареал сірого ховраха
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Сірий ховрах зустрічається на півдні Західної і Центральної Європи на схід до західної частини України і Молдови. На сході ареал сягає Балканського півострова, а в Росії — річки Волга.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Чисельність сірих ховрахів усюди скорочується. Інтенсивний розвиток сільського господарства позбавляє тварин їхнього природного середовища.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...