Пекарі ошийковий

Пекарі ошийковий

Зовнішнім виглядом ошийниковий пекарі нагадує європейського кабана, проте він живе в Америці. Внаслідок вирубки джунглів чисельність пекарі останнім часом стрімко скорочується.

   Ряд - Парнокопиті
   Родина - Пекарієві
   Рід/Вид - Tayassu tajacu

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 74-100 см.
Висота: до 50 см.
Маса: 17-30 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самки - з 8-14, самці - з 11 місяців.
Шлюбний період: осінь.
Вагітність: 142-150 днів.
Кількість дитинчат: 2-4.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: суспільні тварини; тримаються родинними стадами до 14 особин, іноді групами до 50 тварин.
Звуки: різні звуки, наприклад, покашлювання і гучний виск.
Тривалість життя: у неволі до 24 років, у природі 8-10 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
До тієї самої родини належать пекарі білобородий (Tayassu albirostris) і чакський (Catagonus wagneri).

Ошийникові пекарі своєю назвою завдячують чорно-білій смузі, що ніби ошийником охоплює їхнє горло, груди та спину. Кинжалоподібні ікла пекарі коротші, ніж у кабана, травна система своєю будовою більше нагадує травну систему жуйних тварин. Пекарі - досить кмітливі тварини.

РОЗМНОЖЕННЯ

Шлюбний період пекарі припадає на різний час - точні терміни залежать від місця проживання пекарі. У тропіках тварини мають приплід в сезон дощів, тобто в більшості самок тічка буває взимку. Самки пекарі досягають статевої зрілості у віці 8 місяців, а самці дещо пізніше - з 11 місяців. Спаровування відбувається без розігрування яких-небудь особливих ритуалів. Кожна доросла самка під час тічки злучається з декількома самцями зі свого стада. Вагітність триває близько 145 днів. Дитинчата з'являються на світ у червні-серпні. Незадовго до пологів самка на короткий час залишає стадо і в дуже добре укритому місці народжує 2-3, рідше 4 малюків. У переважній більшості випадків, в одному приплоді народжуються поросята однієї статі. Через 2-3 дні самка разом з дитинчатами повертається у стадо. Дитинчата смокчуть матір 68 тижнів, проте вже у віці трьох тижнів вони починають приймати звичайну їжу. На відміну від свиней, самка пекарі годує малюків стоячи. Молоко є лише в двох парах сосків із чотирьох.

ЇЖА

Ошийникові пекарі -зовсім непримхливі тварини. Найбільше вони люблять плоди, корінці, цибулини, кореневища та насіння, що їх подрібнюють своїми дуже сильними щелепами. У деяких регіонах значну частину раціону пекарі складають опунція або агава, проте він також не відмовляється і від комах. Зрідка пекарі поїдає мертвечину, дрібних звірів та ящірок. Під час пошуку їжі пекарі риє землю п'ятачком, а короткими, але надзвичайно гострими іклами дістає із землі коріння рослин. Іноді він завдає значної шкоди посівам, тому не викликає подиву той факт, що фермери не люблять ошийникового пекарі. Шлунок пекарі здатен перетравити навіть целюлозу.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Ошийникові пекарі тримаються стадами, що складаються з 50-60 особин. Ядро стада складає родинна група, що налічує 6-30 особин. Зазвичай на кожного самця в середньому припадає три самки. Стада тримаються разом протягом всього року. Вони живуть на індивідуальних територіях, тому не конкурують одне з одним. Величина індивідуальної ділянки окремого стада складає від 0,3 до 2,8 км2. Ошийникові пекарі передочноямкові та спинні залози, що виділяють мускусопо-дібний секрет. Тварини з однієї групи мітять одна одну виділеннями цих залоз. Вони труться передочноямковими залозами, залишаючи на шерсті одноплемінників характерний запах. Здибивши щетину на спинній залозі, пекарі з силою вибризкують секрет на стовбури дерев, кущі й траву, позначаючи свою територію. Ошийникові пекарі найбільш активні вночі. На півночі в холодну пору року вони часто виходять зі своїх укриттів і вдень. День пекарі проводять лежачи.
   У пошуках їжі ошийникові пекарі прокладають стежки-тунелі в чагарниках або високій траві. Усе стадо пекарі залишає послід в одних й тих самих місцях, де утворюються цілі горбики екскрементів.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Через шкоду, що її ошийникові пекарі завдають посівам, фермери іноді на великих територіях організовують на них облави.
Чакського пекарі донедавна вважали вимерлим видом. Лише у 1972 році зоолог Ральф М. Ветзел в області Гран-Чако виявив стадо цих тварин.
У Америці ошийниковий пекарі дістав багато різних назв. Пекарі називають „chacaro", „javali", „іауаіі" або „baquiro".
У разі небезпеки один пекарі часто затримує ворога, щоб відвернути на себе його увагу й дати можливість врятуватися іншим членам стада.

ОСОБЛИВОСТІ ОШИЙНИКОВОГО ПЕКАРІ

   Передочноямкові залози: є під обома очима, служать для виділення пахучого секрету.
   Тулуб: важкий, масивний та низький. На шиї є характерний чорно-білий ошийник. На задній частині спини у пекарі є велика залоза, що виділяє мускусноподібний секрет.
   Пальці: у кабана на ногах видно чотири пальці, а у пекарі їх тільки три.
   Ікла: у кабана ікла направлені вгору, а у пекарі вони ростуть вниз.

Ареал ошийникового пекарі

- Ареал ошийникового пекарі
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Вологі й сухі тропічні ліси, що складаються з низьких вічнозелених дерев з жорстким листям, а також трав'янисті рівнини від південного заходу США, через Центральну та частину Південної Америки до Північної Аргентини.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Ошийниковому пекарі загрожує знищення місць його проживання - тропічних лісів.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...