Шакал смугастий

Шакал смугастий

Смугастий шакал своїй назві завдячує чорним смугам з боків тіла. Ця невелика тварина здатна атакувати навіть маленьких дитинчат антилоп, але при нагоді шакал ласує і мертвичиною.

   Ряд - Хижаки
   Родина - Вовчі
   Рід/Вид - Canis adustus

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 70-90 см.
Довжина хвоста: 30-35 см.
Висота: 41-50 см.
Маса: 6,5-14 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 21 місяця.
Шлюбний період: варіює залежно від регіону; у Північній Африці - січень-лютий.
Вагітність: 57-70 діб.
Кількість дитинчат: 2-6.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: суспільні тварини; тримаються зграями; створюють пари; активні вночі.
Їжа: дрібні гризуни, птахи, ящірки, падаль, плоди.
Звуки: скигління, гарчання.
Тривалість життя: 10-12 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Всього відомо чотири види шакалів. Наприклад, в Ефіопії живе ефіопський шакал.

Зграя смугастих шакалів зазвичай складається з двох дорослих особин, 2-3 цуценят і няньки, в якої немає свого потомства. Нянька допомагає дорослим шакалам виховувати дитинчат. Такі стосунки збільшують шанси на виживання як усієї зграї, так і дитинчат.

ЇЖА

   Смугасті шакали - практично всеїдні тварини. Вони полюють на дрібних ссавців, птахів, що гніздуються на землі, невеликих плазунів та комах. При нагоді також ласують мертвечиною і навіть плодами, що падають з дерев.
   Смугастий шакал - це дуже спритний і енергійний мисливець. Він швидко бігає, тому без зусиль наздоганяє здобич.
   Проте найчастіше шакал підкрадається до жертви поповзом. Здобич він знаходить за допомогою дивовижного слуху й нюху. Якщо шакал помічає здобич, то він стрибає на неї, хапає передніми лапами і вбиває гострими зубами. Досить часто шакал спостерігає за великими хижаками, що поїдають здобич, а коли хижаки залишають її, шакал задовольняється залишками.

СПОСІБ ЖИТТЯ

Смугастий шакал населяє вологі, порослі буйною рослинністю райони тропічної Африки. Він живе на краю джунглів, в негустих лісах, саванах; також його можна зустріти в сільськогосподарських районах. Смугасті шакали тримаються родинними групами, що налічують в середньому шість особин. Крім того, вони трапляються і парами.
Вдень зграя здебільшого відпочиває в ямах і норах, виритих іншими тваринами, або в покинутих термітниках. Молодь і дорослі тварини іноді відпочивають, сховавшись під кущами. Вночі смугасті шакали вирушають на полювання. Вони залишають своє денне укриття і шукають їжу на витоптаних стежках, по яких часто проходять інші тварини.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Смугастий шакал досягає статевої зрілості на 21 місяці життя. У Північній Африці щеніння відбувається в січні і лютому. На півдні континенту цуценята з'являються на світ у квітні і травні. У Східній Африці взагалі немає постійного періоду, на який припадало б щеніння.
   На другому році життя самки ще не розмножуються, а виконують роль няньок і піклуються про потомство домінуючої пари. Виховання цуценят нянькою підсилює зв'язки між членами зграї і збільшує шанси дитинчат на виживання. Батьки можуть спокійно полювати, поки нянька дбає про виховання і безпеку потомства. Самці смугастого шакала в період гону б'ються за самок. Вони люто відстоюють своє право на спаровування і нападають на потенційних суперників. Самки також відганяють від своєї території чужих самок, що шукають партнера. Вагітна самка займає порожню нору інших тварин або риє її сама. Після 57-70-добової вагітності самка приводить сліпих цуценят. їхня кількість коливається від 2 до б. Протягом 5 тижнів щенята харчуються молоком матері. Батьки годують малюків напівперетравленою їжею до досягнення ними 6-8-місячного віку. Двомісячні цуценята під наглядом няньки виходять з нори. Шестимісячні молоді шакали супроводжують батьків на полюванні.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Шакали у зграї, спілкуючись між собою, використовують безліч різноманітних звуків: скиглення, завивання, виск і гавкіт. Тубільці часто називають шакалів „бваа" або „о-лю", ці назви мають звуконаслідувальний характер.
Смугастий шакал відіграє важливу роль у віруваннях тубільців. Наприклад, вони вірять, що зварена шерсть дорослого шакала є ліками від епілепсії. Завивання шакала вважається серед них передвістям близької смерті. Тубільці вірять, що шкіра й кігті смугастого шакала відганяють злих духів.
Смугастий шакал може бігти зі швидкістю до 60 кілометрів на годину.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СМУГАСТОГО ШАКАЛА

   Шерсть: сірувато-бура з чорним візерунком. Темні смуги з білою облямівкою по верхньому краю тягнуться вздовж боків від лопаток до хвоста. Верхній бік тіла темніший.
   Вуха: великі, загострені. Смугастий шакал має чудовий слух.
   Ніс: вузький і чорний, вологий, як у всіх собак. Нюх дуже гострий.
   Цуценята: вкриті кошлатою шерстю, характерну смугу видно нечітко.

- Ареал смугастого шакала
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Смугастий шакал мешкає в Центральній і Західній Африці, в Ефіопії і Сомалі, на півдні до Трансвааля і Суазі. У вологих джунглях Екваторіальної Африки він не зустрічається.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Нині смугастому шакалові вимирання не загрожує, його популяції стабільні.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...