Суриката

Суриката

Сурикати живуть колонією, кожен член якої зайнятий виконанням певних обов'язків. Завдяки взаємодопомозі і розподілу праці сурикати виживають навіть у пустелі Калахарі.

   Ряд - Хижаки
   Родина - Віверрові
   Рід/Вид - Suricata suricata

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 50 см від голови до кінчика хвоста.
Маса: 900 г.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 1 року.
Шлюбний період: увесь рік.
Вагітність: 75 діб.
Кількість дитинчат: 4-5.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: суспільні тварини; живуть колоніями, що налічують до 30 особин.
Їжа: різноманітна, однак переважно комахи, скорпіони та ящірки.
Звуки: свисти, трелі, гарчання, тявкання.
Тривалість життя: близько 10 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Трохи більше, ніж суриката, сірий мангуст - сірий звір з білим кінчиком хвоста.

Зовні сурикати схожі на напівмавп, собак і єнотів, хоча насправді є родичами мангуст. Ці тварини, завбільшки як заєць, стоять на варті в пустелі, попереджаючи її мешканців про небезпеку. Вони і полюють, і самі стають здобиччю хижаків.

РОЗМНОЖЕННЯ

Шлюбний період сурикат проходить досить бурхливо. Самка примушує самця звернути на себе увагу, вдаючись до шльопання. Самець відповідає на удар і хапає самку за шию, після чого тварини спаровуються. Через 70-75 днів самка у норі народжує сліпих, абсолютно голих дитинчат, які через декілька тижнів припиняють харчуватися молоком, тому мати залишає їх, вирушаючи разом з іншими дорослими особинами на пошуки їжі. Місце матері займає „нянька". Через якийсь час сурикати повертаються в свої нори, приносячи корм дитинчатам. У віці трьох тижнів малюки залишаються нору, проте й після цього вони перебувають під невсипущим оком „вартового". Мати привчає їх до нової їжі, шматочки якої приносить з полювання. Двомісячні сурикати схожі на мініатюрні копії своїх батьків і годуються однаковою з ними їжею. Дитинчата вже виходять разом з дорослими тваринами на полювання.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ

Сурикати мешкають у посушливій відкритій місцевості і чагарниках південноафриканської напівпустелі, а лісів і густих заростей уникають. Вдень сурикати з'являються на поверхні пішаної пустелі разом із скорпіонами і ящірками. Вони уважно спостерігають за хижими птахами, що кружляють у небі. Коли настає темрява, звірки повертаються у свої підземні помешкання, які викопують сильними передніми лапами. Залежно від щільності ґрунту, коридори можуть йти на глибину до 3 м. Іноді сурикати ділять нори з іншими тваринами, наприклад, жовтими мангустами. У скелястих районах сурикати живуть в розколинах між каменями.

ЇЖА

Сурикати харчуються в основному різними комахами, павуками і молюсками, не гидуватимуть птахами, що гніздуються на землі, та їхнім яйцями, а також ящірками й іншою дрібною живністю. Іноді сурикати хоробро атакують скорпіонів і змій. Дослідники помітили, що на земляних білок, мишей і піщанок сурикати нерідко полюють разом із жовтими мангустами. Разом з тим вони споживають молоді пагони, бульби, бруньки й коріння придатних для їхнього харчування рослин. Сурикати в пошуках здобичі перекопують десятки кілограмів піску. Місцезнаходження здобичі їм підказує тонкий нюх. Суриката, що опинилася неподалік, б'є здобич лапами, потім упивається в неї зубами.

ЗВИЧКИ

   Сурикати живуть колоніями на відкритих рівнинах у самостійно виритих норах, у горах - у скельних ущелинах і під каменями. Тварини активні вдень. У сурикат спостерігається найбільш високорозвинута зі всіх віверрових організація суспільного життя.
   Сурикати мешкають колоніями, що налічують понад дві дюжини особин, члени яких працюють на благо всієї групи. Вранці, коли сурикати виходять з нір погрітися на сонці, „вартові" займають свої пости, щоб вчасно попередити одноплемінників про появу хижаків. Пости можуть знаходитися на верхніх гілках дерев, звідки вартові в разі небезпеки застережно гавкають. Після сигналу тривоги всі сурикати ховаються в норах.
   Іноді сурикати встають пліч-о-пліч і зі здибленою шерстю переходять в уявний наступ. У таких випадках тварини намагаються здаватися більшими і страшнішими: вони випрямляють кінцівки, витягають тіло, хвости тримають високо піднятими, а голови - нахиленими. Кульмінаційним моментом вистави є стрибки в повітря і агресивне гарчання сурикат.
   Якщо ворог не відступає, тоді тварини рішуче його атакують і навіть кусають. Суриката обороняється у такий спосіб: звірок перевертається на спину, оголяє зуби і захищається кігтями.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   Ці маленькі хижаки відважуються на денні вилазки в савану. Звірятка завжди тримаються разом, часто стають на задні лапки і пильно озираються. Побачивши небезпечного ворога, поспішають до найближчої нори. З появою лисиці чи шакала піднімають такий лемент, що хижаки прагнуть не зв'язуватись з такою скандальною компанією.
   Цей товариський звірок — близький родич мангуста. Розповсюджений у сухих саванах Східної та Південної Африки. Сурикати мешкають колоніями. Вночі вони сплять у глибокій колективній норі, а вранці вирушають на пошуки поживи. Живляться комахами, їх личинками, а також дрібними ящірками та гризунами.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Суриката не боїться укусів змій і скорпіонів, які для людини становлять смертельну небезпеку.
Новонароджені „дорослішають" за одну ніч: вчора їх іще годувала мати, але вранці про власне харчування вони вже мусять подбати самі.
Аборигени тримають звірків для знищення мишей і змій.
Доросла суриката за секунду відкидає таку кількість піску, яка за масою дорівнює її власній вазі.
Діючи разом, групою, сурикати здатні здолати більшу, ніж вони самі, тварину.

КОЛОНІЯ СУРИКАТ

   „Нянька" спостерігає за дитинчатами, що граються під її наглядом неподалік від нори.
   „Вартовий" веде спостереження місцевості, попереджає інших про можливу небезпеку.
   „Мисливець" добуває корм, частину здобичі приносить дитинчатам.

- Ареал сурикати
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Основні місця проживання - Південна Африка, переважно на північ від річки Оранжевої, а також Ангола, Намібія, ПАР і південь Ботсвани.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Сурикатам зникнення не загрожує, хоча їхня чисельність у зв'язку з руйнуванням місць існування скорочується. Подальше втручання людини в природу може стати причиною погіршення ситуації.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...