Собака чагарниковий

Чагарниковий собака населяє різні регіони - тропічні і гірські ліси, пампу і чагарникові зарості. У наші дні в природі ця тварина трапляється дуже рідко.


   Ряд - Хижаки
   Родина - Вовчі
   Рід/Вид - Speothos venaticus

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Висота: 26 см.
Довжина тіла: 60-75 см.
Довжина хвоста: 12-15 см.
Маса: 5-7 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 14-18 місяців.
Шлюбний період: жовтень.
Вагітність: 60-70 днів.
Кількість дитинчат: 4-6.
Лактація: 13-27 тижнів.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: живуть невеликими зграями; активні вдень.
Їжа: ссавці - від гризунів до дикої свині, також плоди і фрукти.
Тривалість життя: до 10 років у неволі.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Собака чагарниковий - єдиний представник роду. Він разом з іншими 34 видами належить до родини вовчих.




   Своїм подовженим м'язистим тілом, короткими ногами, хвостом і недовгою шерстю чагарниковий собака частково нагадує гібрид ведмедя і ласки. Цей невеликий рухливий звір прекрасно плаває, швидко бігає, полюючи в густих лісах, розташованих на півночі Південної Америки, і є справжнім жахом для лісових мешканців.

ЇЖА

   Чагарникові собаки полюють у денний час поодинці або невеликими групами, що складаються з 4-10 тварин.
   Зграя чагарникових собак може здолати значно більших за себе тварин, таких як нанду або капібара. Найчастіше здобиччю цих хижаків стають гризуни: пакі, агуті, водосвинки, також дрібні ссавці. Ці маленькі, але надзвичайно спритні мисливці можуть впоратися навіть з молодим оленем. Чагарникові собаки поїдають також знайдені на землі плоди.
   Тварини часто затримуються поблизу водотоків та на болотах. Чагарникові собаки добре плавають, тому нерідко переслідують здобич навіть у воді. Вони успішно застосовують такий метод полювання: частина зграї заганяє жертву у воду, не даючи їй втекти, а інші накидаються і вбивають її.
   Чагарникові собаки, що полюють у зграї, діляться один з одним здобиччю. Навіть щенята чагарникового собаки ніколи не сваряться під час годування, що є характерним для родин інших вовчих.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Чагарниковий собака зазвичай веде денний спосіб життя. На полювання він виходить вранці або надвечір. Ніч тварина проводить у норі, скельній розколині або іншому укритті. Нору чагарниковий собака викопує сам або привласнює колишнє житло іншої тварини. Чагарникові собаки - це суспільні тварини, які усе своє життя проводять у зграї. Члени однієї зграї впізнають одне одного за запахом, і при зустрічі вони обов'язково обнюхуються. Під час просування крізь хащі, коли зоровий контакт неможливий, ці собаки спілкуються між собою за допомогою завивання.
   Зграї, на чолі яких стоїть домінуючий самець, займають і захищають свою територію. Чагарникові собаки мітять свою територію пахучими мітками.
   Самці мітять межі володінь, піднімаючи задню лапу, а самки - обернувшись до дерева і піднявши круп. Ці тварини сміливі і рішучі хижаки. У небезпечній ситуації вони шкірять зуби і гарчать. В безвихідному становищі звір кидається на супротивника, намагаючись схопити його за горло. Попри це, собаку можна приручити. Місцеві жителі нерідко тримають їх в будинках як домашніх тварин або як мисливських собак. У зоопарках цих тварин утримувати досить важко.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Про розмноження чагарникового собаки досі зібрано дуже мало відомостей. Ймовірно, що тічка у самок буває двічі на рік. Більшість дитинчат на світ з'являються у жовтні. Тічка у самки триває майже два тижні. Самці у зграї дізнаються про те, що самка готова до запліднення, по мітках зі специфічним запахом, що їх залишає самка. Зазвичай самка мітить межі своєї території, обприскуючи сечею дерева. Вагітність у самки чагарникового собаки в середньому триває біля 65 днів, на світ з'являється від 4 до 6 щенят. Готуючись до пологів, самка викопує нору. Про новонароджених піклуються не тільки батьки, а іноді й інші члени зграї. Мати вигодовує дитинчат молоком впродовж 6 місяців, проте вже в чотирьохмісячному віці малюки починають їсти тверду їжу - напівперетравлену і ту, що її відригнув самець. Сім'я зберігається доти, доки дитинчата не досягнуть півторарічного віку. Іноді молодняк не хоче залишати родину і живе з батьками протягом тривалішого часу, тому у зграях чагарникових собак бувають дитинчата різного віку.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Собака чагарниковий    Чагарниковий собака дуже рідкісний і веде потайний спосіб життя. Напевно, з цієї причини спочатку були знайдені його викопні рештки, а не самі живі існуючі тварини.
   Спочатку його викопні кістки були знайдені в південноамериканській печері. Вчені вирішили, що натрапили на давно вимерлу тварину, і в 1839 р. описали її під назвою «печерний собака». Пізніше, на їх подив, виявилося, що ця тварина досі мешкає в густих тропічних лісах і саванах Південної Америки. Величиною собака як звичайна лисиця, але більш масивний. Прекрасно плаває і долає найгустіші непрохідні ділянки лісів та чагарникових заростей. Це нічна тварина, яка вдень сидить у схованках, у тому числі й у норах броненосців. Тримаються і полюють зграями. Нападають на великих гризунів, опосумів, птахів і ящірок. Самиця народжує 4—5 дитинчат.

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • Чагарникові собаки відмінно плавають і пірнають.
  • Чагарникові собаки в спілкуванні користуються широкою гаммою звуків: вони гавкають, скулять і виють.
  • Науковою родовою назвою чагарникового собаки Брео-Моэ є сполучення двох грецьких слів: печера та шакал. Видова назва латинського походження і перекладається як „мисливський". Стара англійська назва тварини дослівно перекладається як „мисливський печерний шакал".
  • Чагарниковий собака населяє чагарникові зарості.
  • Чагарникові собаки, що утримуються в Лінкольнському зоосаді (Чикаго), полюють на голубів, пташенят, щурів і навіть на мишей.
  

ОСОБЛИВОСТІ ЧАГАРНИКОВОГО СОБАКИ


   Голова: маленька, але важка, з короткою тупою мордою та невеликими вухами. Шерсть на голові і плечах має світліший відтінок, ніж на інших частинах тіла.
   Тіло: подовжене, але компактне та м'язисте, вкрите короткою темно-бурою шерстю з рудуватим відливом.
   Хвіст: відносно короткий, пухнастий та вкритий темно-бурою або иконою шерстю.
   Кінцівки: короткі та м'язисті, дозволяють собаці швидко бігати по своїх стежках, прокладених у заростях.

- Ареал чагарникового собаки

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Чагарниковий собака живе в лісах, на болотах, в пампі і чагарникових заростях в північній частині Південної Америки від Бразилії і Болівії до Панами.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Незважаючи на те, що чагарниковий собака невимогливий до умов існування, у природі він трапляється дедалі рідше.

Корисна інформація: Заказать кованые заборы под заказ!





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...