Сайгак

Колись величезні стада сайгаків паслися у степах Східної Європи й Азії. Пізніше ці газелі були майже повністю знищені. Нині чисельність їхньої популяції відновлено.


   Ряд - Парнокопитні
   Родина - Порожнисторогі
   Рід/Вид - Saiga tatarica

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Висота у холці: 60-80 см.
Довжина тіла: 100-145 см.
Маса: 20-50 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самка з 7-8, самець з 20 місяців.
Шлюбний період: як правило, з грудня по січень.
Вагітність: 5 місяців.
Кількість дитинчат: як правило, 2.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: суспільні тварини; утворюють стада, що налічують 30-40 особин.
Іжа: трави та інші рослини, низькі кущі, лишайники.
Тривалість життя: 6-10 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Виділяють два підвиди сайгака. Його найближчий родич - це орного, або чіру.




   Сайгак - маленька газель азіатських степів - відзначається характерним носом, що нагадує хоботок. Китайці вважали, що бурштинового кольору роги самців мають лікувальні властивості, тому тварин масово знищували. Нарешті сайгаки опинилися на межі вимирання. З 1919 року в Росії вони знаходилися під охороною.

ЇЖА

   Влітку, взимку й під час міграцій сайгаки харчуються різними травами, багатолітниками й низькими кущами. Вони не бояться конкуренції з боку інших копитних тварин, оскільки більша частина рослин, які вони поїдають, для решти травоїдних є або отруйними, або ж неприємними на смак. Поїдаючи соковиті рослини, сайгаки таким чином задовольняють свою потребу у воді, тому протягом тривалого часу вони можуть обходитися без водопою.



СПОСІБ ЖИТТЯ

   Сайгаки тримаються сотенними або тисячними стадами на безкраїх степах та в напівпустелях Центральної Азії. Стада цих копитних постійно кочують у пошуках корму. Тварини пересуваються зі швидкістю близько 6 км/год і протягом дня проходять приблизно 50 км. Зазвичай сайгаки повільно бродять у пошуках підходящого корму, а злякані мчать галопом. Якщо погода несподівано міняється, вони відразу ж збільшують швидкість. Сайгаки можуть бігти зі швидкістю 60 км/год.
   З наближенням зими дрібні стада починають об'єднуватися у великі групи й разом вирушають на південь у пошуках багатих пасовиськ. У період осінніх міграцій сайгаки долають відстань від 250 до 400 км. Під час снігових хуртовин значна частина тварин йде з районів, де панує така стихія, безперервно рухаючись з великою швидкістю.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Шлюбний період сайгаків починається в грудні. У цей час кожен самець збирає гарем, що складається з 4-6, а іноді - з 15-20 самок. Дорослі самці ведуть запеклі бійки за самок. У цей час хоботки самців збільшуються, а із залоз, розташованих біля очей, течуть коричневі виділення з гострим запахом, за яким самці впізнають одне одного навіть уночі.
   Самки сайгака досягають статевої зрілості вже на першому році життя, значно раніше за самців. Саме тому дорослі самці часто спаровуються з 8-9-місячними самками, які щойно досягли статевої зрілості. Самці сайгака настільки зайняті привабленням самок і паруванням, що майже не їдять, оскільки в них не вистачає часу на пошуки їжі. Після закінчення шлюбного періоду самці настільки виснажені й ослаблені, що деякі з них гинуть. Ті, хто залишились в живих, приєднуються до свого стада або утворюють окремі „холостяцькі" групи.
   Перед пологами самки повертаються на літні пасовиська. Вони знаходять найбільш глухі ділянки степу, порослі низькою травою, на яких здалеку видно ворогів, що наближаються. Три самки з чотирьох приводять близнюків. Народження 1 або 3 дитинчат - це велика рідкість. Нерідко самки, які мають привести потомство, утворюють так звані „пологові будинки". На 1 гектарі в середньому може бути 5-6 новонароджених. Малюки вже невдовзі після народження стають на ноги й починають бігати, однак у перші дні життя вони лежать на зовсім голих ділянках грунту, зливаючись з ним. Таких дитинчат важко помітити навіть на відстані двох-трьох кроків.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Сайгак    Дуже перспективні для тваринництва. Браконьєри полюють на сайгаків заради м'яса, шкури і рогів, з яких китайські цілителі роблять ліки.
   У давні часи сайгаки великими стадами кочували просторами Європи і Азії. На початок XX сторіччя вони були майже повністю винищені. Проте сайгаків, на щастя, вдалося зберегти. Тепер їх тисячні табуни кочують у степах Казахстану і півдня Росії, але в Монголії вони, як і раніш, рідкісні. Розміри тварин середні — зріст до 80 см, довжина тіла — до 120 см. Живуть у степах, пустелях і напівпустелях. Швидконогі, можуть бігати до 70 км за годину.


  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • 3 1840 по 1850 роки двоє російських торговців продали майже 350 000 рогів сайгаків.
  • Незважаючи на те, що сайгаки завжди тримаються сотенними або тисячними стадами, вони ніколи не витравляють пасовиська.
  • Збільшений хоботок потрібен сайгакам весь рік - під час міграцій з його допомогою вони відфільтровують пил, а зимою зігрівають морозне повітря, що його вдихають.
  • Самці сайгаків, захищаючи гареми, б'ються не на життя, а на смерть, у прямому сенсі цього слова. Чимало їх гине під час шлюбного періоду.
  • Вирощувати сайгаків у зоопарках дуже складно, оскільки злякані тварини панічно тікають й несуться вперед, не розбираючи дороги.
  

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ САЙГАКА


   Шерсть: густа шерсть влітку - жовтувато-рудого кольору, без дзеркала в ділянці хвоста, а взимку дуже світла, глинисто-сіра. Волосся на підборідді взимку стає довшим. У самців в шлюбний період на шиї виростає грива.
   Роги: ростуть тільки в самців. Поставлені майже вертикально з легким ліроподібним вигином. Роги напівпрозорі, світлого воскового кольору. На більшій частині рогів є кільчасті валики.
   Голова: роздута горбата морда з навислим над ротом м'яким рухливим хоботком. Під час шлюбного періоду хоботок самців збільшується.
   Кінцівки: високі й тонкі, закінчують двома пальцями й копитами (сайгак належить до парнокопитних).

- Ареал сайгака

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Сайгак живе у степах Центральної Азії на невеликій території Росії, у Монголи та Китаю. У XVII столітті західна межа його ареалу сягала Карпат.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
У кінці XIX і на початку XX століть сайгакові загрожувало зникнення. 3 1919 року сайгак перебуває під охороною. Чисельність його популяцій зросла до 1,3 мільйонів особин, однак усі вони живуть на обмеженій території.

Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...