Опосум літаючий цукровий

Маленький цукровий літаючий опосум - одна з найдивовижніших австралійських тварин. Він планерує з дерева на дерево, що можуть знаходитися на відстані 50 метрів одне від одного.


   Ряд - Сумчасті
   Родина - Сумчасті летяги
   Рід/Вид - Petaurus breviceps

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 16-21 см.
Довжина хвоста: 16,5-21 см.
Маса: самець - 130 г. самка - 90 г.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 10 місяців.
Шлюбний період: зазвичай в серпні.
Вагітність: 16 днів.
Кількість дитинчат: 1-3.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: активні вночі; тримаються групами до 12 особин.
Їжа: деревні соки, нектар, пилок, комахи та їхні личинки.
Звуки: перелякана тварина пронизливо пищить.
Тривалість життя: до 14 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Існує 7 підвидів цукрового літаючого опосума. До родини сумчастих летяг належать також жовточерева летяга, великий літаючий опосум та квінслендський опосум.




   У австралійських лісах у опосума багато харчових конкурентів. Проте жоден з них не здатний, як опосум, здійснювати планеруючий політ та переміщатися від одного джерела їжі до іншого, уникаючи зустрічі з ворогом.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Зазвичай шлюбний сезон у цукрових літаючих опосумів розпочинається в серпні, але точніший його час залежить від наявності у природі доступного корму. Самка по черзі злучається з декількома самцями. У самців опосума є кілька пахучих залоз: одна на лобі, одна пара на грудях і ще одна біля анального отвору. Самець демонструєготовність до спаровування, залишаючи навколо гнізда пахучі мітки і розтираючи секрет залози, розташованої на лобі, по всіх грудях. Самка показує згоду, коли треться головою об груди самця. Домінуючий самець зграї підкріплює своє положення, позначаючи одноплемінників - він треться пахучими залозами об їхні тіла. Після 16 днів вагітності на світ з'являються двоє сліпих і абсолютно безпорадних дитинчат. їхня маса становить всього 190 міліграмів. Відразу ж після народження дитинчати мати допомагає йому забратися в сумку, де малюк прикріпляється до одного з чотирьох сосків. Дитинчата опосума швидко ростуть. У віці 70-75 днів вони залишають сумку, оскільки стають надто важкими для матері. Близько місяця родина живе в одному гнізді. 15-тижневі цукрові літаючі опосуми вперше відправляються з матір'ю на пошуки їжі. У цьому віці вони вже повністю самостійні, проте часто продовжують жити в родинному гнізді ще протягом декількох років.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Cумчасті літаючі тварини мешкають на о. Тасманія та Нова Гвінея, а також в Австралії. Опосуми населяють ліси, здебільшого віддаючи перевагу рідколіссю, де вони без зусиль перелітають з дерева на дерево. Цукровий літаючий опосум веде нічний спосіб життя. Він протягом всього день спить у гнізді з листя, шо знаходиться в дуплі трухлявого дерева.
   Опосум будує гніздо, повиснувши на гілці, зачепившись за неї задніми лапами, передніми в цей час зриває листя. Під час збору матеріалу працює навіть хвіст, іноді й задні кінцівки. Опосум шмигає з вантажем листя по гілках і шукає зручне дупло, куди можна скласти оберемок та почати вити гніздо.
   Цукрові літаючі опосуми - це суспільні тварини, які ділять житло одне з одним. В одному дуплі може жити до 10-12 цукрових літаючих опосумів. Проте літом групи розпадаються. Опосум має прекрасниий слух і під час полювання підтримує звуковий контакт з одноплемінниками.

ЇЖА

   Улюбленою їжею цукрового літаючого опосума є деревний сік і квітковий нектар. Особливо він любить сік евкаліптів і акацій. Тварина також харчується пилком, комахами і їхніми личинками. У пошуках їжі цукровий літаючий опосум перелітає з дереву на дерево. Завдяки вмінню планерувати він пересувається на великі відстані. Знайшовши потрібне йому дерево, цукровий літаючий опосум міцно хапається кігтиками за його стовбур і прогризає в корі отвір, з якого невдовзі починає витікати сік. Опосум злизує крапельки соку язиком. Великий евкаліпт - це важливе джерело їжі, тому опосум ревно охороняє його від конкурентів - представників свого виду та інших сумчастих.
   Рослинні соки та нектари - це важливе джерело вуглеводів. Але для того, щоб народжувати потомство, цукровому літаючому опосуму потрібні ще й білки, які він здебільшого отримує з пилком, комахами та личинками. Період найвищої статевої активності літаючих опосумів припадає зазвичай на таку пору року, коли в природі можна знайти велику кількість комах.

ОСОБЛИВОСТІ ПРИСТОСУВАННЯ

   Опосуми перестрибують з дерева на дерево, навіть якщо . відстань між ними близько 50 м. Це можливо завдяки наявності у тварини літальної перетинки, що являє собою подвійний, вкритий шерстю шар шкіри у формі трапеції. Перетинка натягнута між передніми і задніми кінцівками. На передніх кінцівках вона присутня по всій їх довжині, а на задніх до щиколоток. Хвіст допомагає змінювати напрям польоту.

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • Гніздо опосума можна виявити за характерним запахом сечі, що йде від купи листя, з якого й складено гніздо. Тварини зволожують листя, щоб воно краще злежалося.
  • Опосум, якого називають карликовою сумчастою летягою - дуже відома в Австралії тварина.
  • Родова назва опосума походить від латинського слова. Саме так називався майданчик, на якому легкоатлети стародавнього Риму змагалися між собою.

  

ОСОБЛИВОСТІ ЦУКРОВОГО ЛІТАЮЧОГО ОПОСУМА


   Очі: великі, опуклі, типові для нічного мешканця.
   Хвіст: довгий хвіст не здатний обвиватися навколо гілок так, як хвіст опосума, проте при лазінні він служить доброю опорою, а також стерном, за допомогою якого цукровий літаючий опосум міняє напрям польоту.
   Шерсть: верхній бік тіла темно-сірий з чорними смугами на голові та по краях літальної перетинки. Нижній бік бежевий або світло-сірий.
   Планеруючий політ: положення хвоста та літальних перетинок може мінятися залежно від напряму руху і повітряних потоків.
   Літальна перетинка: тонкий шар шкіри, вкритий шерстю, натягнутий між зап'ястями на передніх кінцівках і щиколотками на задніх.

- Ареал цукрового літаючого опосума

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Від Тасманії і прилеглих островів уздовж східного узбережжя Австралії до лісів Нової Гвінеї на півночі.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Цукрові літаючі опосуми широко поширені в Австралії. Популяція зазнає втрат через скорочення лісових площ - основних місць свого існування. Ці тварини були акліматизовані на Тасманії.

Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...