Мунтжак

Мунтжак, що належить до родини оленевих, мешкає в Південній Азії. Він має неспокійну вдачу. Від ворогів мунтжак переховується в густих лісових заростях.


   Ряд - Парнокопитні
   Родина - Оленеві
   Рід/Вид - Muntiacus muntjac

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 89-135 см.
Довжина хвоста: 13-23 см.
Довжина іклів: до 2,5 см.
Висота у холці: 40-65 см.
Маса: 15-35 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: 6-12 місяців.
Шлюбний період: цілий рік, але частіше у січні-лютому.
Вагітність: 180 днів.
Кількість дитинчат: 1-2.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: територіальна тварина; активна вночі.
Їжа: листя, плоди, кора, гриби, падаль, дрібні тварини.
Тривалість життя: у природі - до 10 років, у неволі - до 17.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Відомо 5 видів мунтжаків, до яких належать олень чубатий і мунтжак китайський.




   Здається, що мунтжак - олень з гострими ріжками та іклами - здатний легко захистити себе від ворогів. Проте цей маленький полохливий олень врятуватися може лише втечею. Відчувши небезпеку, мунтжаки починають голосно гавкати, а потім стрімголовими стрибками втікають в густий, рятівний чагарник.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Мунтжаки можуть розмножуватися в будь-яку пору року, але найчастіше період гону припадає на січень та лютий місяці. Під час парування самці влаштовують між собою поєдинки за самок. Глибоких ран супротивникові вони можуть завдати не рогами, як усі оленеві, а своїми довгими іклами. Оленята з'являються на світ після 180-денного виношування. Самка готується до пологів, вибираючи для цього місце в заростях лісу. Зазвичай народжується одне дитинча; двійнята у мунтжака - рідкість. Самка вилизує новонародженого і вирушає на пошуки їжі. Малюк швидко стає на ноги, але ще довго залишається в укритті. Зміцнівши, дитинча починає супроводжувати матір. Помічено, що в разі небезпеки оленя не біжить за нею, а затаюється на землі.
   З настанням наступного періоду розмноження самка проганяє дитинча, якому відтепер доводиться дбати про себе самостійно.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Мунтжаки мешкають в Піденній Азії. Вони проживають в горбистій місцевості; ареал цих тварин охоплює райони, що знаходяться на висоті до 1 000 м над р.м. Мунтжаки ведуть одиночне життя, зрідка збираються в невеликі групи і неохоче залишають обжиті райони. Шлюбний період у мунтжаків характеризується особливою поведінкою (гоном) під час якого самки вибирають собі невеликі ділянки на території самця і захищають їх від інших самок. Час найвищої добової активності мунтжака - надвечірні сутінки. Олені мають прекрасно розвинений нюх. З іншими представниками свого виду вони спілкуються за допомогою пахучих відміток, що залишаються на кущах. Для тварин, що живуть у місцях з обмеженою видимістю (у густих лісах) і є активними в нічний час, такий спосіб комунікації найбільш ефективний. Мунтжаки обережно поводяться на пасовищі, постійно перебуваючи в готовності до втечі. Виявивши ворога, тварина голосно гавкає, намагаючись його сполохати і попередити одноплемінників. Потім мунтжак великими стрибками ховається в лісовій гущавині. Його вороги - тигри, хижі птахи і пітони.

ЇЖА

   Мунтжак виходить на годування рано вранці, але найчастіше він це робить, коли спадають вечірні сутінки. Мунтжак обережно вибирається із свого укриття в гущавині на відкриті поляни. Там він годується травами, плодами, корінням, грибами і насінням. Вгамувавши голод, тварина відправляється на водопій. Землероби не люблять мунтжаків, оскільки вони часто пасуться на їхніх полях. Мунтжаки, що живуть в Англії, знищують молоді насадження дерев. Ці маленькі розбійники іноді руйнують пташині гнізда, поїдаючи яйця, і полюють на дрібних тварин, яких убивають ударами передніх копит або за допомогою іклів. Мунтжак, як і інші олені, є жуйною твариною, їжу мунтжак перетравлює у декілька етапів. Спочатку він перемелює її зубами і ковтає. їжа потрапляє в перший шлунок, в якому є особливі бактерії, здатні розщеплювати навіть жорсткі рослини, що дозволяє організму отримати максимальну кількість поживних речовин. Потім їжа повертається в рот і вдруге пережовується. Процес травлення завершується в другому шлунку. Він триває майже 48 годин. Завдяки подвійному пережовуванню їжі олень отримує з рослин більше енергетично цінних речовин. Мунтжак здатний затримувати їжу в цілунку, щоб перетравити її в більш спокійному місці.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мунтжак    Подекуди його ще називають гавкаючим оленем за звичку видавати дивні голосні звуки при появі хижака.
   Розповсюджений у субтропічних і тропічних лісах Азії. Полюбляє густі й непролазні зарості чагарнику. Тварина невелика — зріст у холці 40—65 см, маса менше 50 кг. У самців є не тільки маленькі ріжки, але й добре розвинені ікла. Живиться листям і молодими пагонами. Дуже сторожка й ляклива тварина, готова за найменшої небезпеки миттєво зникнути в заростях. Тримаються поодинці, тільки зрідка можна зустріти пару в шлюбний період або самицю з потомством. Самиця приводить одного малюка масою близько 500 г. Деякий час дитинча мунтжака переховується у затишному місці саме. Мати час від часу навідується, щоб нагодувати його. Коли маля підросте і зміцніє, починає ходити слідом за матір'ю.
  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • У давнину мунтжаки мешкали на території Центральної Європи - про це свідчать знайдені вченими скам'янілості, вік яких складає 15-30 мільйонів років.
  • Китайський мунтжак був привезений до Європи Джоном Рівсом і названий його ім'ям. Назва прекрасного королівського фазана також містить прізвище Рівса.
  • Граф Бедфордський 1900 р. в околицях Вобурна відпустив декілька мунтжаків, які почали розмножуватися на волі.
  • Китайський мунтжак добре почуває себе в умовах англійського клімату. У наші дні його можна зустріти в міських садах і парках Лондону.
  • Мунтжак видає звуки, що нагадують собачий гавкіт, тому його називають „гавкаючим оленем".
  

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ МУНТЖАКА


   Шерсть: усе тіло, за винятком вух, вкрите короткою шерстю, забарвлення якої - коричнево-руде, різних відтінків. Літня шерсть яскраво-каштанова. У молодих тварин на шерсті є плями.
   Тіло: маленьке, сухорляве, зі скошеним крупом, через що тварина здається горбатою.
   Дитинча: забарвлене темніше за дорослу особину, на шерсті світлі плями.

- Ареал мунтжака

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Первинний ареал мунтжака охоплював Індію, Непал, Малайзію, Суматру, Калімантан, Яву, Тайвань і Південний Китай. Вторинний ареал знаходиться в Південній Англії.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Мунтжак є поширеним видом. Чисельність його популяції досить стабільна. Полювання і руйнування місць існування становлять небезпеку для чорного і танассеримського мунтжаків.

Корисна інформація: новини на ринку нерухомості україни в Киеве





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...