Лемінг норвезький

Довгий час науковці вважали, що дальні міграції лемінгів, які періодично повторюються під час стрімкого зростання їхньої чисельності, є своєрідним проявом масового самогубства.


   Ряд - Гризуни
   Родина - Хом'якові
   Рід/Вид - Lemmus lemmus

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 10-15 см.
Маса: 40-115 г.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самки стають статевозрілими у віці трьох тижнів.
Період розмноження: за сприятливих умов - увесь рік.
Вагітність: 20-21 день.
Кількість дитинчат: до 9; лемінги дають 3-4 приплоди в рік.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одиночні тварини. Раз на 4 роки здійснюють масові міграції.
Їжа: мох, лишайники, трава.
Тривалість життя: рідко більше 2 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
У вологих хвойних лісах Скандинавії мешкає лемінг лісовий.



   Час від часу жителі північних районів Скандинавії стають свідками масових міграцій лемінгів, під час яких дуже багато цих тварин гине. Невже лемінги добровільно здійснюють самогубство? Насправді лемінги здійснюють переходи у пошуках районів, зручних для проживання.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Норвезький лемінг зазвичай населяє тундрові райони на півночі Скандинавського півострова, які розташовані на висоті приблизно 1 000 м над рівнем моря. Влітку гризуни риють під карликовими чагарниками, каменями або біля підніжжя горбів невеликі тунелі, що закінчуються кулястою гніздовою камерою, яку вони вистеляють сіном і мохом. Зимові гнізда норвезьких лемінгів також мають кулясту форму, їхні стіни утеплені шаром трави, а підлога вистилається м'яким мохом і лишайниками. Зимові житла розташовуються під снігом на землі або в гілках карликових дерев. Літні та зимові місця існування лемінгів зазвичай знаходяться в різних районах. Під час осінніх походів ці звірки на короткий час відпочинку зупиняються у вологих лісах. Норвезьких лемінгів під час їхніх масових міграцій можна спостерігати на рівнинах, в лісах і навіть у культурних ландшафтах. Багато тварин гине, не зумівши перебратися через водоймища.

ЇЖА

   Норвезькі лемінги харчуються рослинами тундрової і лісотундрової флори: вічнозеленими травами, лишайниками, мохом та ягодами, а також корою й листям карликових дерев. Взимку лемінгові доводиться добувати корм з-під снігу. У цей час гризуни риють у товщі снігу численні ходи. Маленькому лемінгові для виживання взимку потрібна велика кількість їжі.




ПРИРОДНІ ВОРОГИ

   Рослиноїдний норвезький лемінг є одним з найчисленніших мешканців тундри і водночас важливою ланкою її трофічного ланцюга, оскільки на нього полює більшість хижих птахів, серед них такі, наприклад, як поморники, кречети, полярні сови, мохноногі канюки і сиві мартини. На лемінгів також полюють вовки, ведмеді, росомахи, песці, лисиці і горностаї.





ПОВЕДІНКА

   За сприятливих кліматичних умовах навіть у, здавалося б, нежилій місцевості лемінги дуже швидко розмножуються, причому стрімкі зростання народжуваності періодично повторюються кожні 3-4 роки. Коли лемінгів стає дуже багато, а корму мало, величезні потоки гризунів спускаються з тундри в багатші на їжу райони, що лежать нижче, долаючи на шляху всі перешкоди. Ними керує загальна мета - пошук нового життєвого простору і джерела їжі. Лемінги здійснюють міграції, не збиваючись у щільні зграї, а поодинці, або невеликими групами.
   Подорожуючи із зимових місць існування до літніх, лемінги проходять невелику відстань, проте в цьому випадку усе відбувається інакше - лемінги спускаються з гірської тундри на рівнини великим потоком, тримаючись поблизу річок і доріг, оминаючи населені пункти, і ніщо не може їх затримати. Схоже, вони не йдуть до якоїсь певної мети, а просто біжать з густонаселених районів у пошуках нових місць для життя, де можна було б знайти достатньо корму.
   У дорозі велика кількість лемінгів гине від хвороб і голоду, деякі з них стають здобиччю хижаків. Зграя тварин рухається в одному напрямі, не сходячи зі шляху навіть тоді, коли перед ними стають такі перешкоди, як річки або озера, у водах яких гине чимала кількість цих звірків. У результаті чисельність популяції лемінгів знову нормалізується.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Лемінги розмножуються впродовж цілого року. Самка щорічно приносить по 3-4 приплоди, в кожному з яких може бути до 9 дитинчат (зазвичай 5-6). Самки з першого і другого приплодів надзвичайно швидко дозрівають - вже через три-чотири тижні вони готові до спаровування. Дитинчата досить швидко ростуть і недовго потребують батьківського нагляду. Вони з'являються на світ сліпими й голими, але вже через 11 днів є мініатюрними копіями своїх батьків. Вагітність самок тривас 20-21 день. Мати годує дитинчат молоком 16 днів, пізніше дитинчата вже здатні самі подбати про себе. В несприятливі роки, за нестачі кормів, народжуваність лемінгів стрімко падає.

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • Одна пара норвезьких лемінгів, що утримувалась в неволі, протягом 167 днів виростила вісім приплодів.
  • Всупереч поширеній думці лемінги бояться води. Опинившись у безвихідному становищі, лемінги пливуть, працюючи тільки задніми лапами, і намагаються триматися якнайближче до поверхні, при цьому їхня шерсть практично не намокає. Лемінг тримається на плаву приблизно 15-25 хвилин, потім його сили вичерпуються, і він тоне.
  • Шерсть норвезького лемінга має водонепроникні властивості, оскільки для виживання в суворому північному кліматі суха шерсть, що не намокає, є однією з необхідних умов благополучного існування.
  • Самки норвезького лемінга нерідко стають статевозрілими вже на третьому тижні життя і з цього часу можуть паруватися.

  

МАСОВІ МІГРАЦІЇ НОРВЕЗЬКИХ ЛЕМІНГІВ


   Кожні три-чотири роки наступає пік збільшення чисельності лемінгів, тому тварини, щоб не загинути з голоду, вирушають на пошуки нових місць існування. Масові міграції лемінгів мають низхідний характер, оскільки тварини спускаються з тундри в нижчі райони. Інстинкт, який керує лемінгами, настільки сильний, що ніщо не може їх зупинити. Більшість тварин гине у дорозі.
   У пошуках їжі лемінги здійснюють далекі міграції, але кінцевої мети досягають далеко не всі особини. Багато , які з них тонуть під час переправлення через річки.

- Ареал норвезького лемінга

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Ареал норвезького лемінга обмежується тундрою Скандинавського і Кольського півостровів.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Сучасний стан виду не дає підстав для побоювань. Чисельність популяції залишається стабільною завдяки великій кількості хижаків і саморегуляції народжуваності.
Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...