Кішка жоффруа

Кішка жоффруа

Про життя кішки Жоффруа на волі відомо дуже мало, оскільки цей рідкісний звір веде скритний спосіб життя і рідко виходить з джунглів.

   Ряд - Хижаки
   Родина - Котячі
   Рід/Вид - Felis geoffruyi

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 45-75 см.
Довжина хвоста: 25-35 см.
Маса: самець - до 4,8 кг, самка - 4,2 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: самка -з 18 місяців, самець - з 2 років.
Шлюбний період: жовтень-березень.
Вагітність: 64-74 дні.
Кількість дитинчат: 1-3.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинак.
Їжа: дрібні ссавці, птахи, рептилії і риба.
Тривалість життя: у неволі 11 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Іноді кішку Жоффруа та деяких інших невеликих кішок виділяють в окремий рід іеорагдиз. її найближчі родичі - оцелот, кішка чилійська, онцилла і кішка довгохвоста.

Хутро кішки Жоффруа колись високо цінувалося на ринку хутра, внаслідок чого сильно скоротилася чисельність популяції цього виду. Попит на шкірки цієї тварини зріс ще й після того, як було заборонено полювання на інших плямистих кішок.

РОЗМНОЖЕННЯ

Кішки Жоффруа ведуть одиночний спосіб життя. Самка і самець зустрічаються тільки в період спаровування. Самець за запахом секрету самки дізнається про те, на якій території живе готова до спаровування самка. Відразу ж після спаровування самка проганяє партнера.
Вагітність триває 64-74 дні. У приплоді буває від одного до трьох кошенят. Перед їх народженням самка влаштовує лігво в ущелині скель. Новонароджені сліпі, але вкриті м'якою, шовковистою шерстю. Вони повністю залежать від матері. Мати годує їх молоком, ретельно вилизує їхню шерстку, а в разі небезпеки безстрашно стає на захист своїх малюків. Самці доводиться уважно стежити за тим, щоб її кошенят не виявили дорослі самш, оскільки вони також не проти поласувати легкою здобиччю. Після того, як у кошенят розплющаться очі і вони зможуть твердо стояти на ногах, мати навчає їх полювати. Коли малюкам виповнюється декілька місяців, родина розпадається.

СПОСІБ ЖИТТЯ

Кішка Жоффруа - лісовий хижак, який живе в непролазних хащах і чагарниках тропічного лісу. Найчастіше вона зустрічається в зарослих лісом горах, навіть на висоті З 300 м над р.м. Кішка Жоффруа - це найпоширеніший мешканець високогірних територій, якщо порівнювати з іншими представниками родини котячих Південної Америки. Цей спритний і граціозний хижак більшу частину життя проводить на деревах. Самець кішки Жоффруа мітить свою територію сечею, яку залишає на гілках та листі дерев і чагарників. Цікаво, що в приплоді кішки Жоффруа, як і в деяких великих кішок, можуть бути чорні котенята.

ЇЖА

   Вночі кішка Жоффруа вирушає на пошуки їжі. Довгі, пружні, дуже чутливі вуса допомагають тварині орієнтуватися і полювати у темряві, а завдяки м'яким подушечкам лап і втяжним кігтям кішка рухається абсолютно безшумно. Харчується кішка Жоффруа здебільшого дрібними ссавцями і птахами, але часом полює і на жаб та ящірок. Якщо кішка живе поблизу водоймища, вона нерідко ловить рибу.
   Кішка очікує здобич, сидячи в засідці. Цей хижак відкриває свою присутність тільки тоді, коли жертва вже не може втекти. Кішка вправно пересувається по деревах, тому здобичі тільки в окремих випадках вдається уникнути її кігтів. Завдяки захисному забарвленню, в напівтемряві на тлі гілок і листя цей хижак абсолютно непомітний. У кішки Жоффруа чудово розвинений слух. 3 його допомогою вона визначає місце знаходження здобичі.
   Якщо кішці вдається зловити на землі гризуна, вона вбиває його одним укусом і відразу ж з'їдає. Більшу здобич вона розриває на частини і лише тоді проковтує кожен шматок окремо. На відміну від великих кішок, яким нерідко вдається зловити здобич за вагою рівну третині своєї маси (вони харчуються нею протягом тижня), кішка Жоффруа, щоб насититися, повинна виходити на полювання іноді й двічі на день.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Ця кішка названа ім'ям зоолога, який відкрив даний вид, -Жоффруа Сент-Ілера.
Для того, щоб зшити довгу шубу, потрібно 25-30 шкірок кішок Жоффруа.
Помісь кішки Жоффруа з домашньою кішкою називається кішкою-сафарі. Проте відомо, що не так легко отримати цю помісь. Кішка Жоффруа, що жила в зоопарку міста Халле, вбивала самців домашньої кішки, що опинялися в її клітці. Усі спроби отримати потомство від неї і домашнього кота виявилися марними.
В 1983 році заради шкур було убито близько 80 000 кішок Жоффруа.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КІШКИ ЖОФФРУА

   Шерсть: основний тон забарвлення і малюнок варіюють залежно від місця проживання тварини. На півночі кішки мають світло-вохристу, вкриту невеликими чорними плямами шерсть. У мешканців південних регіонів плями складаються у формі невеликих розеток.
   Органи чуття: у котячих чудово розвинені слух та зір. Кішки добре бачать у темряві.
   Лапи: з міцним втяжними кігтями, за допомогою яких кішка лазить по деревах. Крім того, своїми кігтями тварина міцно тримає спійману здобич.
   Хвіст: частина хвоста плямистого забарвлення, і на іншій його частині є чорні смуги. За допомогою хвоста кішка зберігає рівновагу під час лазіння по деревах.

- Ареал кішки Жоффруа
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Зустрічається в тропічних лісах Південної Америки - у Болівії, Південно-Східній Бразилії, в Аргентині, Уругваї, Парагваї і частині Чилі, на півдні до Вогненної Землі.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
У 80-і роки XX століття заради шкірок було вбито близько 80 000 кішок Жоффруа. У наші дні полювання на них заборонено, проте браконьєри, як і раніше, вбивають цих рідкісних тварин.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...