Кабарга

Кабарга

Кабарга - невелика оленеподібна тварина. Секрет „струменя кабарги"мисливці здавна використовували для приваблювання хижаків. Крім того, він застосовувався в медицині.

   Ряд - Парнокопиті
   Родина - Кабаргові
   Рід/Вид - Moschus moschiferus

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 80-90 см.
Довжина хвоста: 5 см.
Висота у холці: 50-70 см.
Маса: 10-18 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 18 місяців.
Шлюбний період: грудень.
Вагітність: 180-195 днів.
Кількість дитинчат: 1-2, рідко 3.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: активні вночі і в сутінках; за винятком періоду гону тримаються поодинці.
Їжа: трава, листя, квіти, мох, лишайники, кора.
Звуки: самці видають звуки, що нагадують пчихання.
Тривалість життя: на волі 4-5 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Це єдиний вид родини кабаргових. Підвид, що живе в Гімалаях, занесений у Червону книгу МСОП.

Кабарга є дуже полохливою і обережною твариною, тому людині вкрай рідко трапляється її спостерігати. У родині кабаргових виділяють тільки один вид. Кабарга відрізняється від інших оленячих тим, що у самців ростуть довгі верхні ікла і є мускусна залоза. Задня частина тіла масивна і піднята вгору, оскільки задні кінцівки значно довші за передні.

ЇЖА

Як і інші оленячі, кабарга - переважно рослиноїдна тварина. Кабарга - жуйна тварина, тому вона двічі пережовує з'їдену їжу. Учені підрахували, що кабарга харчується величезною кількістю різноманітних рослин - у її раціон входить 130 трав, листя, квітів і паростків. Основною їжею кабарги в зимовий час зазвичай є бородаті лишайники, які ростуть на деревах. Щоб до них дотягнутися, тварина стає на пні, хмиз або зламані гілки. Кабарга, крім того, їсть хвою ялиці й кедра, лишайники, що ростуть на землі, листя чорниці, різноманітні папороті. Тварина також обгризає кору з дерев і чагарників. У південних регіонах, де соковиті трави зустрічаються цілий рік, кабарга харчується в основному зеленими рослинами і листям дерев. Але, хоча зелені й вистачає, бородаті й листостеблові лишайники також присутні в її раціоні. Завдяки наявності у кишечнику чисельних ферментних залоз різноманітний рослинний корм добре засвоюється організмом кабарги.

КАБАРГА І ЛЮДИНА

На кабаргу здавна полювали заради секрету мускусної залози - „струменя кабарги". Густий, з гострим запахом секрет цієї залози використовувався мисливцями для виготовлення приманок на хижаків. Мисливці відловлювали не тільки самців, але й самок з дитинчатами, незважаючи на те, що у самок немає цих залоз, а у молодих кабарг вона ще не розвинулася. „Струмінь кабарги" застосовувався в медицині. Пізніше він привернув увагу парфюмеріє і його почали використовувати як фіксатор запахів. У минулому на кабаргу активно полювали, у багатьох місцях вона була майже винищена. Після того, як чисельність тварин відновилася, на них стали полювати заради м'яса і шкур (шкури йдуть на виготовлення замші).

СПОСІБ ЖИТТЯ

Кабарга населяє гірські схили, що поросли хвойним лісом. Вона віддає перевагу темним ділянкам тайги, де є багато вітром вивернутих дерев та зламаного гілля, щ озабезпечує їй добре укриття. Ще одна необхідна умова - наявність водоймища. Це може бути річка, лісове джерело або ж невелике озеро. Кабарга - тварина-одинак. Тварина тримається на індивідуальній ділянці осіло. Розміри ділянки залежать від пори року - влітку вони менші, а взимку - більші. Свою індивідуальну територію кабарга мітить купками посліду, їх вона залишає в певних місцях на межі. Самці залишають свої ділянки тільки в період гону. У кабарги масивна задня частина тіла. Задні кінцівки довші, ніж передні, тому вся задня частина тіла сильно піднята. Кабарга - дуже обережний звір. Вона веде прихований спосіб життя. Особливо цікавий спосіб пересування кабарги. Тварина скаче, ніби заєць.
Цікаво, що кабарга, тікаючи, петляє, заплутуючи сліди, може також піти своїм слідом назад. Природні вороги кабарги - харза (полює на неї сім'ями, що складаються з 2-4 особин), рись, росомаха і лисиця.

РОЗМНОЖЕННЯ

Період спаровування кабарги зазвичай припадає на початок зими (грудень або листопад). Триває він 2-3 тижні. У цей час самець міняє холостяцькі звички і вирушає на пошуки самки. Іноді він витрачає на пошуки багато часу. Особливість періоду гону полягає в тому, що тільки в цей час тварини зустрічаються парами. Іноді самець намагається відбити самку у суперника. У такому разі між самцями трапляються поєдинки. Бої самців мають ритуальний характер, при цьому тварини оголяють верхні ікла. Проте іноді супротивники завдають один одному глибоких поранень.
Після спаровування самець залишає самку і йде на свою ділянку. Вагітність самки триває 180-195 днів. Дитинчата народжуються в травні-червні. Самка приносить зазвичай двох, рідше - одне і зовсім рідко -трьох малюків. Новонароджені спочатку абсолютно безпорадні. Ще перед отеленням самка знаходить безпечне і затишне місце, де приводить і протягом трьох тижнів ховає їх. Дитинчата кабарги починають супроводжувати матір тільки в кінці липня - у серпні. Молодняк тримається з матір'ю до глибокої осені, іноді і до весни. Статевої зрілості дитинчата досягають у віці п'ятнадцяти, нерідко - вісімнадцяти місяців.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   У самців є спеціальні залози, наповнені густим секретом із сильним запахом — мускусом, який використовується у медицині та парфумерії. У минулому кабаргу знищували у великій кількості, і в багатьох місцях її зовсім не стало. Зараз охороняється законом.
   У гірських темнохвойних лісах Сибіру і Центральної Азії зустрічається цей незвичайний звір. Задні ноги у кабарги на третину довші за передні, здається, що тварина постійно готова до стрибка. Ріг у них нема, але дуже розвинені верхні ікла (у самців більші). Кабарга прекрасно бігає, вона спроможна на всьому скаку міняти на 90° напрямок руху. Живиться в основному лишайниками.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Наукова назва кабарги походить з санскриту, у перекладі вона означає „капшук". „Струмінь кабарги" знаходиться на череві самця. Його довжина складає 6, ширина - 3 сантиметри.
Самець кабарги під час гону їсть мало, незважаючи на те, що в пошуках самки він інколи долає досить великі відстані. Після спаровування на відновлення витрачених сил йому потрібно декілька тижнів.
У мускусній залозі кожного самця кабарги міститься 28-30 грамів мускусу. Ще в 1972 році в Непалі мускус коштував дорожче за золото.
Щорічно в Японії здобувають близько 5 000 кілограмів мускусу. Це коштує життя біля 176 000 самцям кабарги.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КАБАРГИ

   Шерсть: загальний тон забарвлення бурий і коричневий різних відтінків. Від куточків нижньої щелепи по шиї та грудям до передніх кінцівок йдуть світлі смуги.
   Кінцівки: задні ноги довші, ніж передні. Завдяки цьому задня частина тіла кабарги сильно піднята, немов тварина готується до стрибка.
   Зуби: у самців кабарги є довгі, шаблевидні зігнуті -верхні ікла. Вони виступають з-під верхньої губи на 7-8 сантиметрів.
   Копита: довгі і широкі. Середні пальці добре впираються в землю. Кабарга, тікаючи, заплутує сліди, як заєць.

- Ареал кабарги
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Кабарга проживає на Алтаї, в Східному Сибіру, на Далекому Сході, а також у Кореї, Монголії, Східному Китаї, Тибеті і Східних Гімалаях.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Для збільшення чисельності кабарг, у Китаї та Непалі цих тварин вирощують на фермах. В північному та західному арелах полювання на кабаргу знаходиться під контролем, кількість проживаючих там тварин стабільна.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...