Піранья

Піранья

Куточки губ пірані завжди опущені вниз, тому здається, що риба злобно сміється. Адресатами таких „усмішок" є інші прісноводі риби.

   Ряд - Коропоподібні
   Родина - Піраньєві
   Рід/Вид - Serrasalmus nattereri

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: середня - 20 см, у деяких видів - до 50 см.
Маса: рідко перевищує 1,5 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Нерест: березень-серпень.
Ікра: декілька тисяч ікринок.
Інкубаційний період: 10-15 діб, залежно від температури води.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: плавають величезними постійними зграями.
Їжа: перш за все риба; нападають на ссавців, що пливуть або приходять на водопій, а також на птахів.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Відомо 18 видів піраній, з яких 4 являють небезпеку для людини, хоча смертельні випадки не зафіксовані.

   У всіх піраній великі роти з виступаючими страшними зубами. Різні види піраній відрізняються один від одного забарвленням: у більшості риб оливково-зелена або чорна з синім відливом спина, а боки і черево - темні або сріблясто-сірі.

СПОСІБ ЖИТТЯ

Піраньї тримаються величезними зграями, які велику частину часу проводять у полюванні на здобич. Цих типово річкових риб під час повені можна зустріти в морі. Проте в морі піраньї не здатні нереститися. Ненажерливі піраньї можуть жити тільки в багатих на рибу річках. Найчастіше вони трапляються на мілководді, на великій глибині і в мулистій воді - аби тільки їжі було вдосталь.

ПІРАНЬЯ І ЛЮДИНА

   Розповіді про випадки нападу піраній на людей можна почути у всій Південній Америці. Деякі з них є достовірними, проте більшість все таки є вигадками. Те, що піраньї віддають перевагу людським жертвам, також є вигадкою. Голодні піраньї не розбірливі в їжі і з'їдають все, що опиняється поблизу. Та все ж історії про зграї піраній-людожерів розповідаються досить часто. У США колись навіть існував клуб, до членів якого зараховували тільки укушених піраньями людей.
   Сьогодні існує інша небезпека для людини з боку піраній. Нині цих риб часто утримують у громадських і любительських акваріумах. Піраній полюбили акваріумісти, особливо в США. Хоча акваріумні піраньї являють собою таку ж саму небезпеку, як і їхні дикі родичі, люди, незважаючи на це, намагаються розселити їх у ставках, озерах і водосховищах, часто не уявляючи собі наслідків таких необдуманих та необачних дій.
   У багатьох водоймищах ізза низької температури води піраньї не можуть жити і розмножуватися. Але трапляються випадки, коли за належних, максимально наближених до природних, умов існування цих риб, вони зустрічаються у досить великих кількостях.

ЇЖА

   Ці хижі риби, полюючи на здобич, покладаються на швидкість і раптовість. Іноді вони підстерігають жертву в укритті, звідки при слушній нагоді атакують: вся зграя кидається на неї і пожирає, при цьому кожна риба діє незалежно від інших членів зграї. Піраньї відомі своїм дивовижно тонким нюхом, що допомагає знайти здобич. Вони відразу ж помічають присутність крові у воді. Піраньї весь час перебувають напоготові і не пропускають можливості кинутися в атаку, з'їдаючи всіх, хто опиниться на їхньому шляху.
   У каламутній воді піраньї являють собою небезпеку для всіх тварин, що знаходяться у водоймищі. Піраньї стрімко накидаються на жертву всією зграєю. Риби, що зазнали такої атаки, впадають у паніку і намагаються врятуватися втечею врозсип, але швидкі піраньї ловлять їх по одній - дрібних вони ковтають цілими, а від більшої здобичі відривають шматки м'яса і відразу проковтують їх, щоб знову впитися зубами в жертву.
   Зграя дорослих піраній знищує все, що трапляється в неї на шляху, самці висмикують навіть водну рослинність. Учені з'ясували, проте, що піранії не чіпають здорових сомиків роду Норіоаіетит. Ці сомики без остраху підпливають до піраній і щось знімають з їхніх боків.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   Під цією назвою у річках тропічних і субтропічних лісів водиться 20 видів споріднених риб. Піраньї живуть зграями, до того, хоч і мають дуже гострі зуби, поодинці майже безпечні, адже їх довжина близько ЗО см. Тулуб у них високий, морда — тупа, забарвлення — блакитне з плямами, знизу — жовтувате. Піраньї живляться будь-яким живим кормом, падаллю, можуть ловити комах, вправно вискакуючи з води.
   Сила цих риб — у їх стрімкому масовому нападі. Зграї піраній бояться навіть закуті в панцир крокодили — при їх наближенні перевертаються на спину, оберігаючи найменш захищені лапи і живіт. Місцеве населення ловить цю рибу для юшки. Цих цікавих риб розводять в акваріумах. Тут вона втрачає агресивність, більше того, стає нервовою, лякливою.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Піранья своїми гострими зубами здатна розгризати кістки і навіть сталеві дроти.
Вважається, що піраньї нападають тільки на тих риб, довжина яких принаймні в 4 рази перевищує їхню ширину. Риби, довжина яких перевищує ширину піраньї не більше ніж утричі, можуть не боятися цих хижаків.
Піраньї в лічені хвилини здатні з'їсти тварину завбільшки як свиня. Є свідчення, що піраньї протягом хвилини звільнили кістяк найбільшого у світі гризуна - водосвинки - від м'яких їстівних частин.

СМЕРТОНОСНІ ЗУБИ ПІРАНЬЇ

Плоскі зуби клиновидної форми з гострими, як голки, вершинами упиваються в жорстку шкіру жертви. Гострі, як бритва, краї зубів дозволяють піраньї „розрізати" м'ясо і і кістки.
Зуби обох щелеп мають однакову будову. Верхні зуби менших розмірів при закритому роті поміщаються в проміжки між нижніми.

- Ареал піраній
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Піраньї населяють річки південноамериканського континенту. Найчисленніші популяції мешкають в річках Колумбії, Венесуели, Гайани, Парагваю, Бразилії і Центральної Аргентини.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Жодному з 18 видів цих невибагливих хижаків, що харчуються головним чином рибою, небезпека зникнення не загрожує.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...