Акула гігантська

Акула гігантська

Поряд з гігантською акулою інші види акул здаються просто карликами. Цей велетень із страхітливою зовнішністю є абсолютно нешкідливим і безпечним створінням.

   Ряд - Ламноподібні
   Родина - Гігантські акули
   Рід/Вид - Cetorhinus maximus

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: у середньому 9-11 м, до 15 м.
Маса: 3500-4000 кг.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 3-4 років.
Нерест: у північній частині Атлантичного океану навесні.
Період розвитку: до 3 років.
Кількість мальків: 1, рідко 2.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: ведуть відокремлений спосіб життя; мальки тримаються зграями. Плавають повільно, часто піднімаючись до поверхні.
Їжа: планктон.
Тривалість життя: немає даних.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Акула гігантська - єдиний представник родини Cetorhinidae, що споріднена з родиною акул макрельних (Isuridae).

   Гігантська акула більшу частину життя проводить у верхніх шарах моря, плаваючи з відкритим ротом.
   Цей велетень може досягати 15 метрів завдовжки. Гігантська акула харчується дрібними тваринними організмами, яких добуває, фільтруючи воду.

ЇЖА

Про акул у людей з давніх давен склалося вкрай негативне уявлення. Люди помилково вважають, що всі вони - кровожерні хижаки, тоді як найбільші представники цих риб - гігантська і китова акули - віддають перевагу їжі зовсім іншого типу. Гігантські акули - планктонофаги, тобто вони харчуються планктоном, який добувають, фільтруючи воду через зяброві тичинки. Основну масу планктону складають рачки, ікринки риб, личинки морських тварин і щетинкощелепні, або морські стрілки, що населяють поверхневий шар води. Гігантська акула повільно плаває з відкритою пащею біля самої поверхні і за допомогою цідильного апарату обробляє тонни води. Вода проникає крізь зяброві щілини, розташовані з боків шиї акули, у ротову порожнину, водночас віддаючи зябровим пелюсткам кисень. Планктон затримує цідильний апарат, що складається з безлічі тичинок, які вкриті клейкою речовиною. Зяброві тичинки гігантської акули досягають 10 см. У місцях цвітіння планктону гігантські акули трапляються групами.
Фільтраційний апарат акули працює дуже надійно, не даючи дрібним організмам втекти.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Гігантська акула неквапно борознить океанічні простори помірного поясу. Вона досить повільна і рідко плаває зі швидкістю більше 5 км/год. В прибережній акваторії і у відкритому морі ця акула часто вистрибує з води.
   Гігантська акула годинами може нерухомо лежати у воді, тоді на поверхні видніється тільки її трикутний спинний плавник. Ця велика риба, плаваючи животом догори, дуже любить приймати сонячні ванни, тому рибалки називають її „сонячною рибою". Ці морські гіганти плавають поодинці, лише зрідка вони збираються у зграйки по 2-3, а молодняк живе за принципом гуртожитку і тримається зграями з 50 і навіть 100 особин.
   Біля водної поверхні гігантську акулу можна спостерігати в літній час, коли в прогрітих сонцем шарах води знаходиться величезна кількість планктону. Взимку через нестачу корму акула перебуває на великій глибині біля самого дна. Зимовими місяцями акула відпочиває, вона не харчується, тому втрачає зяброві тичинки. Вважають, що вона переходить у стан, що відповідає зимовій сплячці у ссавців. Це підтверджується тим фактом, що спіймані ранньою весною особини майже не мають печінкового жиру, який використовується в період відсутності їжі.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Про те, як гігантська акула розмножується і як вона поводиться у шлюбний період, відомо не дуже багато. Однак відомо, що спосіб утворення яйцеклітин у самки гігантської акули є істотно іншим, ніж у решти видів акул. Зазвичай у тілі акул розвивається невелика кількість значних за розмірами яйцеклітин, тоді як у яйцепроводах самки гігантської акули одночасно може знаходитися до б млн. ікринок.
   Спаровування гігантських акул проходить так само, як у решти представників надряду, воно включає внутрішнє запліднення. Це яйцеживородна риба. А відтак, плід розвивається в тілі матері, і самка народжує одне, рідше - двох дитинчат.
   Гігантські акули злучаються навесні, потім самки йдуть на великі глибини, де протягом довгого часу виношують молодняк. Досі не з'ясовано, для чого організм самки гігантської акули виробляє таку величезну кількість яйцеклітин. Можливо, незапліднені ікринки стають кормом для ембріона. Новонароджені мальки мають довжину 1,5 м і дуже скоро досягають розміру 4,5 м.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА АКУЛОЮ

Гігантська акула в літній час навідується в регіон Британських островів, її можна побачити і в Балтійському морі. Проте найбільші місця скупчення цієї риби спостерігаються в Атлантичному океані навколо Ірландії і Шотландії. Наприкінці квітня - на початку травня тут можна спостерігати гігантських акул, що поглинають величезні маси веслоногих рачків, які плавають на поверхні, - це є основний їхній корм. У найбагатших на поживу місцях зустрічаються зграї цих риб, що нараховують біля 20-30 особин. Наприкінці листопада гігантські акули йдуть у глибоководні райони. Взимку ці риби не харчуються. Відмінні риси цієї акули - великий спинний плавник і величезні розміри тіла.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   Про гігантську акулу мало хто чув, хоч, на відміну від китової, вона більш поширена. Ще недавно була об'єктом масового промислу. Особливості життя гігантської акули вивчені не досить. Навіть невідомо — народжує вона живих дитинчат чи відкладає яйця. Для людини вона безпечна.
   У помірних і прохолодних водах усіх океанів зустрічається гігантська акула. Вона досягає довжини 15 м і поступається лише китовій акулі. Зустрічається біля поверхні води лише навесні і влітку. Вона повільно плаває з роззявленою пащею, проціджуючи планктон. За годину встигає процідити 15 тисяч тонн води! А щоб наїстися, їй потрібно напхати шлунок тонною найменших тваринок, що утворюють планктон. Коли на зиму запаси планктону різко скорочуються, гігантська акула перестає живитися. У цей час у неї зникає цідильний апарат на зябрах, і акула занурюється в океанічну глибочінь. Запаси печінкового жиру дозволяють їй «постувати» до весни, коли знову почнеться бурхливий розвиток планктону. Запаси цього жиру такі великі, що із спійманої особини витоплювали до 2000 літрів жиру, багатого вітамінами.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

У 1851 році поблизу берегів Канади в мережу для лову оселедців потрапила 12-метрова гігантська акула. Це була одна з найбільших відомих особин цього виду у світі. Дещо пізніше, у 1865 році в португальських водах була виловлена ще одна акула, довжина якої складала теж 12 метрів, а наприкінці XIX століття здобиччю норвезьких рибаків стала гігантська акула довжиною в 13,7 метра.
Гігантська акула, що плаває із швидкістю 5 км/год, фільтрує понад 1 000 тонн води за годину.
Гігантська акула ніколи не мала великого промислового значення. Іноді на неї за допомогою гарпунів або мереж полюють шотландські, ірландські і норвезькі рибалки. З печінки гігантської акули, що досягає маси 700 кг, отримують цінний риб'ячий жир.
Іноді гігантські акули повністю вистрибують з води, а потім знову занурюються в море. Можливо, таким чином вони позбавляються від паразитів, наприклад, міног.
Взимку гігантська акула не харчується, тому втрачає зяброві тичинки. Нові відростають тільки навесні.
Гігантська акула - друга за розмірами акула у світі. Вона поступається першістю найбільшій сучасній рибі - китовій акулі.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ГІГАНТСЬКОЇ АКУЛИ

   Паща: акула плаває з відкритою пащею.
   Зяброві пелюстки: яскраво-червоні тонкі пластини, що поглинають розчинений кисень.
   Цідильний апарат: планктон затримується вкритими клейким слизом зябровими тичинками акули.
   Прийом їжі: вода, що містить кисень і їжу, потрапляє акулі в рот, де, за допомогою зябер, відбувається її фільтрація. Планктон затримується зябровими тичинками, а кисень активно поглинається поверхнею зябрових пелюсток. Вуглекислий газ виводиться з організму разом з водою через зяброві щілини, розташовані з боків голови риби.

- Ареал гігантської акули
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Гігантська акула зустрічається в усіх морях і океанах помірного поясу обох півкуль.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Величина популяції, через відсутність можливості вести облік окремих особин, визначається лише приблизно. Небезпеку для них являє непомірний вилов риби, який призводить до порушення екологічної рівноваги і викликає зменшення кількості корму для акул.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...