Золотий дятел

Золотий дятел

Золотий дятел, що мешкає в Північній Америці, деякими рисами нагадує свого європейського родича - зеленого дятла. Назвою цей птах завдячує яскравому й гарному забарвленню.

   Ряд - Дятлоподібні
   Родина - Дятлові
   Рід/Вид - Colaptes auratus

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 32-33 см.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 1 року.
Період гніздування: весна.
Несіння: 1 за сезон.
Кількість яєць: 5-10.
Висиджування: 14-16 днів.
Вигодовування пташенят: 25-28 днів.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: гніздується в дуплах; годується на землі.
Іжа: комахи, переважно мурахи, ягоди, горіхи, плоди.
Звуки: голосне й часте „вік-вік-вік-вік", різке „кле-ур".

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Виділяють 8 підвидів золотого дятла. До роду належить також пампаський дятел. Інші види дятлів - чорний дятел, або жовна, земляний і мідяний дятли.

Золотий дятел живе в лісах і на рівнинах Північної Америки. Крім того, цей птах нерідко оселяється в містах, оскільки тутешні дерева й будівлі є цілком придатними для його проживання.

ЇЖА

   Золоті дятли - всеїдні птахи, які споживають як рослинну, так і тваринну їжу. Вони славляться чудовим апетитом. Найулюбленішою здобиччю золотого дятла є мурахи.
   Близько 60% від загальної кількості корму дятла складають комахи, з яких дві третини - мурахи. Тільки за один день птах може з'їсти декілька тисяч мурах. Із рослинної їжі золотий дятел віддає перевагу ягодам, диким плодам та дрібним горіхам.
   Птах за допомогою язика досліджує опале листя, кору й деревину пошкоджених дерев, оскільки саме в цих місцях можуть ховатися мурахи. Вкритий клейкою слиною язик дятла висувається з дзьоба на п'ять сантиметрів.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Золотий дятел оселяється в рідких лісах або на відкритих рівнинах. У цього дятла, як і в інших представників його родини, є всі приладдя, необхідне для життя на деревах. Він міцно тримається за стовбур за допомогою тонких сильних пальців із гострими кігтиками, жорсткого хвоста й серпоподібних крил.
   Перебуваючи на деревах, дятел довбає деревину, роблячи дупло, або ж розшукує комах. Окрім того, золотий дятел багато часу проводить на землі, Тут він знаходить мурах та інших комах. Північні популяції золотого дятла, що мешкають на кордоні лісового ареалу в Канаді й на Алясці, кожної осені вирушають далеко на південь. їхні великі зграї часто можна спостерігати на північноамериканському узбережжі.
   У небі золотого дятла можна легко впізнати за характерною хвилеподібною траєкторією польоту й золотистожовтим черевцем. Під час польоту цей птах часто махає крилами.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Навесні самці золотого дятла захоплено виконують шлюбний танок. Більшу частину дня самець кланяється і ходить із розпушеним хвостом, площина якого по відношенню до тіла становить 45°. Нерідко уваги однієї самки добиваються відразу декілька самців. „Наречена" має право вибору. „Молодята" підтримують одне з одним постійний голосовий контакт - перекликаються, перебуваючи неподалік від дупла.
   Ставши власниками придатної для оселення ділянки з трухлявим деревом, пара спільними зусиллями видовбує нове дупло. У процесі роботи лісом лунає характерний стук. Іноді дятли гніздуються в дуплах, покинутих родичами, або у природних деревних пустотах. Самка золотого дятла з перервою в 24 години відкладає по одному білому яйцю, у повній кладці є 5-10 яєць. Удень партнери позмінно насиджують кладку. Ночує у гнізді, як правило, самка. Через 14-16 днів на світ з'являються сліпі й голодні пташенята. Тепер по ночах їх зігріватимк самець. Пташенята золотого дятла дуже швидко ростуть. Батьки годують їх наполовину перетравленою їжею. Перерви між годівлями нерегулярні - часто вони можуть тривати навіть до двох годин. У віці 25-28 днів пташенята золотого дятла вже готові залишити гніздо. На цей час їхні розміри вже не дозволяють їм усім разом знаходити-ся в дуплі. Після вильоту з гніз-да пташенята золотого дятла принаймні ще місяць живуть з батьками.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Золотого дятла зображено на гербі Алабами - штату США. Під час Війни за незалежність 1775-83 рр. алабамські солдати носили його пір'я на капелюхах.
Золоті дятли, які мешкають у пустелі, видовбують дупла у стовбурах кактусів сугуаро.
Золотий дятел - частий пасажир океанічних кораблів. Птахи шукають на них порятунку в негоду під час сезонних міграцій. У 1962 році один дятел „переплив" Атлантичний океан.
Американці називають дятла „їііскег". Це ім'я є звукона-слідувальним від характерного крику птаха „вік-р" або похідним від дієслова ,До тііск" („кивати, махати"), оскільки птах часто похитує головою.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОЛОТОГО ДЯТЛА

   Політ: при хвилеподібному польоті видно білий хвіст дятла.
   Ноги: короткі міцні чотирипалі кінцівки з гострими кігтями дозволяють дятлу утри-муватися на стовбурі дерева.
   Хвіст: жорстке пір'я створює на-дійну опору при лазінні по стовбуру.

- Ареал золотого дятла
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Північна межа ареалу золотого дятла співпадає із лісовим кордоном на Алясці та в Канаді, а південна проходить по Мексиканській затоці й Великих Антильських островах. Підвид золотого дятла С.а.аигаїиз поширений східніше від Скелястих гір.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Золотий дятел досить поширений птах у всіх частинах свого ареалу.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...