Турухтан

Турухтан

Самці турухтанів в шлюбний період виглядають імпозантно. Для того, щоб привернути увагу самок, вони проводять запеклі бої й виконують дивовижні танці.

   Ряд - Сивкоподібні
   Родина - Бекасові
   Рід/Вид - Philmachus pugnax

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: самець - 26-30 см, самка - 20-24 см.
Маса: самець - 130-230 г, самка - 70-150 г.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 1-2 років.
Період гніздування: зазвичай травень-серпень.
Кількість яєць: 4 яйця.
Висиджування: 20-23 дні.
Вигодовування пташенят: 4 тижні.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: зграєві птахи; активні вдень; полігамні.
Їжа: водяні комахи, молюски, равлики, насіння.
Тривалість життя: до 11 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Близьким родичем турухтана є жовтоволик, що живе в Північній Америці.

У самця турухтана в шлюбний період на шиї з'являється красиве намисто з пір'я - „комір", а на голові - своєрідний „очіпок", або „вушка" - пір'яна корона. Самці турухтана відрізняються один від одного забарвленням оперення і візерунком на шлюбному наряді - серед них неможливо знайти двох однаково забарвлених птахів.

ЇЖА

Турухтани виходять на пошуки їжі зазвичай в нічний час. Бігаючи по берегу струмка, річки або озера, турухтан збирає дрібних тварин, яких викинуло на берег водою. Своїм коротким дзьобом він досліджує мул, іноді бродить по мілководдю і навіть плаває. У період гніздування турухтан харчується комахами, яких ловить на суші. В інший час його раціон є різноманітнішим і включає також рослинні корми. Турухтани не відмовляються поласувати равликами, рачками, черв'яками та насінням.

МІГРАЦІЇ

Більшість турухтанів зиму проводить в африканських районах, розташованих на південь від Сахари. Восени зграї цих птахів пролітають над Центральною Європою. Самці повертаються на європейські та азіатські місця гніздування в березні, а самки - в середині квітня. Після закінчення періоду гніздування першими в кінці червня намісця зимівель відлітають самці турухтана. У середині липня збираються відлітати і самки з молодняком.

СПОСІБ ЖИТТЯ

Навесні самці турухтанів збираються на токовищах у відкритій місцевості, дуже часто розташованих біля води, й ведуть ритуальні бої. Кожен самець займає певну ділянку токовища і бігає по ній, витопчуючи ростучу там траву. Витягнувши вперед шию, з піднятими на голові „вушками" з пір'я, птах енергійно махає крилами. Окрім того, турухтани вміють повзати. При цьому вони для полегшення руху встромлюють у землю дзьоб й підтягуються всім тілом. Самці, що токують, тримають хвости та „коміри" розпушеними, демонструючи прикраси. Інколи токування завершується запеклою сутичкою суперників, під час якої супротивники клюють один ододного й намагаються дістати кігтями. Помітних пошкоджень після таких сутичок у птахів не буває. Кожен самець на токовищі знає своє місце - молоді птахи стоять біля самого краю і можуть наблизитися до центру тільки після поєдинку, коли переможуть дорослого самця, що стоїть зазвичай ближче до центру.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Самці турухтанів, що стоять на верхньому щаблі ієрархічної драбини, можуть злучатися протягом шлюбного сезону відразу з декількома самками. Самки також відвідують декілька токовищ й вибирають підхожих партнерів. Перед спаровуванням самка ніжно теребить дзьобом розкішний „комір" самця. Після спаровування самка залишає токовище і партнери розлучаються.
   У турухтанів будівництвом гнізда, насиджуванням кладки і вирощуванням пташенят займається виключно самка. Цим турухтани відрізняються від інших бекасових, які переважно вирощують потомство у парі.
   Свої гнізда турухтани розташовують на відстані приблизно 500 м від токовища. Воно являє собою невелике поглиблення, вистелене травою та водоростями й добре сховане в прибережному очереті. Наприкінці травня - на початку червня самка відкладає яйця, а через три тижні на світ з'являються пташенята, вкриті пухом захисного забарвлення, які відразу після вилуплення з яєць залишають гніздо. Мати декілька днів годує їх комахами; пізніше малюки самі починають добувати собі їжу.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ТУРУХТАНОМ

У Європі гніздів'я турухтанів розташовані й в південніших районах - на півночі Франції. Раніше ці птахи гніздувалися на півночі України. У наші дні турухтани прилітають в Крим навесні, приблизно з середини березня, в Естонію - в другій половині квітня. Під час міграцій турухтани зупиняються в основному на вкритих травою долинах, біля річок, озер, на полях, лугах та в інших вологих місцях. Особливо вони люблять великі болота, розташовані по берегах водоймищ. До часу перельотів самці турухтанів втрачають прекрасне шлюбне оперення, і від колишньої краси у них залишаються тільки пір'яні „коміри". Підчас міграцій - навесні і на початку літа - турухтани зупиняються і в помірній смузі Росії.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Турухтани добре літають на далекі відстані. Птахи, що гніздуються в Сибіру, щорічно долають близько 15 000 км, щоб дістатися до місць зимівель в Південній Африці.
Ось уже декілька десятків років місця гніздування турухтана біля австрійського озера Нойзідлер-Зе порожні, птахи перестали гніздуватися також в Угорщині і Україні. У наші дні турухтани займають південні райони колишнього ареалу. У Великій Британії на початку XX століття турухтани зникли, але знову повернулися сюди в 60-і роки. У Європі ці птахи гніздуються спорадично.
В англійській мові самки та самці мають різні назви. Перше можна перекласти як „йорж". Французи називають птаха - „лицар, що б'ється".

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТУРУХТАНА

   Самець: влітку у самців на голові виростають пір'яні „вуха" і величезний „комір" на шиї. Самці турухтана носять оперення різного забарвлення, що складається з білого, рудого, бурого, фіолетово— го, чорного та зеленого кольорів. Самці можуть піднімати та опускати декоративне пір'я. На початку зими нарядне оперення змінюється скромнішим.
   Крила: у птахів обох статей є вузькі білі смуги на довгих широких крилах і білі відмітини на хвості.
   Голова: маленька, посаджена на довгій шиї. Дзьоб злегка заломлений вниз і, порівняно з дзьобами інших птахів ряду сивкоподібних, досить короткий.
   Яйця: 4 оливково-зелених яйця, вкриті маленькими чорними та темно-зеленими плямочками.
   Самка: увесь рік носить сірувато-буре строкате оперення, схоже на зимове оперення самця. Вона значно дрібніша за самця. Влітку, коли самці вбираються у шлюбні наряди, птахів різної статі легко відрізнити одне від одного. Ноги у птахів можуть бути оранжевого, "зеленуватого, червонувато-бурого та інших кольорів.

- Гніздування

- Зимування
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Турухтан гніздується на території, що охоплює північ Європи і Сибіру. Більшість птахів зимують в Африці на південь від Сахари.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Чисельність турухтана останнім часом сильно скоротилася. Головна причина - руйнування місць проживання виду і осушення болотистої місцевості. На півночі Німеччини гніздується декілька сотень пар турухтанів.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...