Сокіл сапсан

Сокіл сапсан

Цей сильний птах не має собі рівних серед хижаків. Регіон поширення значний: живе у всій Європі, як на скалистих узбережжях, так і в негостинних гірських районах.

   Ряд - Хижі птахи
   Родина - Соколині
   Рід/Вид - Falco peregrinus

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: 40-50 см.
Розмах крил: 92-110 см.
Маса: самець 600-750 г, самка 900-1300 г.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 3 років.
Період гніздування: березень-травень, залежить від регіону.
Кладка: раз у рік.
Величина кладки: 2-4 яйця.
Висиджування: 30-35 днів.
Вигодовування пташенят: 35-42 дні.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: тримаються парами.
Їжа: в основному інші птахи.
Тривалість життя: до 20 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Підвиди відрізняються розмірами. Найбільші живуть в Арктиці, найменші - в пустелях.

Сокіл сапсан відноситься до самих спритних мисливців серед птахів. З цієї причини його здавна переслідували соколярі, які спустошували гнізда сапсана. В результаті різко знизилася чисельність його популяції.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ

   Улюблене місце полювання сапсана - не відкриті території, наприклад, торфовища, степи й напівпустелі.
   У Центральній Європі сапсан населяє головним чином гористі райони. Він влаштовує гнізда на стрімких скельних стінах в долинах рік або в старих каменоломнях.
   У зимовий час сапсан селиться поблизу великих водоймищ, де полює на птахів, що там мешкають - чайок. Видова назва „реп^гіпш" з латині означає „мандрівник" або „пілігрим". Сапсана також можна побачити під час його мандрівки в місця зимування й назад, поблизу озер і гирл рік.
   У Центральній Європі перелітними є тільки молоді сапсани, старі ж - осілі. Птахи з північних районів мігрують на більші відстані.

САПСАН І ЛЮДИНА

   Пернаті хижаки, такі як сапсан, є вершиною харчового ланцюжка. Було доведено, що по ланцюгу живлення (комахи - дрібні птахи - пернаті хижаки) токсичні компоненти ЛАТ та інші пестициди накопичувалися в організмі сапсана, вражаючи його систему розмноження (падала частка запліднених яєць) та кальцієвий обмін (шкарлупа яєць робилася тоншою та тріскалась).
   Це викликало скорочення чисельності сапсана. Заходи, прийняті в 60-70 роки минулого сторіччя щодо збереження хижих птахів і заборона використання ДАТ позитивно вплинули на його популяції.
   Сапсана здавна приручали для використання в соколиному полюванні. Не всіх птахів сімейства соколиних можна навчити полюванню на певні види тварин.
   Наприклад, боривітер отримав свою назву ще тоді, коли соколиних оцінювали тільки по тому, чи годяться вони для полювання.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Сапсани створюють пари на все життя. Як правило, гніздяться вони на важкодоступних виступах або скельних карнизах.
   Гніздо досить просторе, у ньому поміщаються батьки й пташенята, воно надійно захищене від хижаків.
   Сапсани гнізда не в'ють, на землі вони відкладають яйця в неглибокі видряпані кігтями ямки, на деревах же займають гнізда інших птахів.
   Самки починають відкладати яйця вже у кінці березня. Найчастіше відкладають 2-4 червоно-коричневих яєць з червоними крапками. Висиджування починається тільки тоді, коли знесені всі яйця. Про пташенят піклуються обоє батьків.

ЇЖА Й ПОЛЮВАННЯ

   Сапсан харчується в основному птахами. Взимку ці пернаті населяють території навкруги гирл рік і полюють головним чином на чайок і качок. Більшість жертв сапсан ловить у повітрі.
   Помітивши жертву він робить різке прискорення й у пірнаючому польоті кидається на здобич, схоплює її за шию, зминаючи шийні хребці. Із невеликою здобиччю він летить у гніздо, а великих птахів убиває в повітрі й опускає на землю.
   Сапсан з'їдає в день близько 100 г корму. У період виховання й годування пташенят його потреби зростають. Мисливська територія сокола коливається від 40 до 200 км2. Сапсани дуже рідко полюють на ссавців, однак, їхніми жертвами іноді стають навіть кролики.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА САПСАНОМ

Найкращий час для спостереження за сапсаном - це період гніздування. У цей час птахи не летять далеко від гнізда. Кружляють високо в небі, то швидко розмахуючи крильми, то ширяючи у плавному польоті. За своїми розмірами сапсани дещо більші за домашніх голубів. Цього птаха легко відрізнити в польоті по сильному тілу, довгим загостреним крилам і відносно короткому хвості. В інший час сапсанів можна спостерігати біля гирл річок або біля інших великих водоймищ, де вони полюють на качок та інших птахів. Певною ознакою присутності сапсана є тривожні голоси й стрімкі, несподівані вильоти наляканих цим соколом птахів.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   Оспіваний в українських і російських піснях справжній сокіл, якого часто ще називають «сапсаном». Мешкає в багатьох районах земної кулі. Його можна зустріти від заполярних стрімчаків Скандинавії і Таймиру на півночі до фіордів Вогняної Землі на півдні. Соколи облаштовують гнізда на карнизах урвищ або в покинутих гніздах круків та орланів. Живляться в основному птахами (куликами, воронами, чайками, крячками та качками, рідше — гусьми), яких хапають на льоту. У гонитві за здобиччю у мить пікірування може досягти швидкості 360 км/год!
   Переслідування людиною і непомірне використання отрутохімікатів у сільському господарстві призвели до того, що цей прекрасний птах скрізь став рідкісним або цілком зник. Поталанило лише сапсанам Арктики. На Півночі сокола називають гусячим пастухом. І недарма. Дикі гуси залюбки оселяються поряд з його гніздами. Адже на землі він нікого не зачіпає. Але в небі шалених атак соколів не витримає ніхто!

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Під час II світової війни сапсанів убивали, тому що вони полювали на поштових голубів, які передавала військові повідомлення.
Самець сапсана майже на третину менше за самку, крім того, він відрізняється темним оперенням на вершку голови, по бокам якої чітко виділяються темні „вуса".
У цього сокола великі очі й гострий зір. Свою жертву сапсан може розпізнати навіть із висоти 300 метрів.
Сапсанів здавна використовували для полювання. У наш час полювання з соколом є тільки спортом.
Сапсану загрожує зникнення. Чисельність його популяції невпинно зменшується.

ШЛЮБНИЙ ПОЛІТ СОКОЛА САПСАНА

У першій частині шлюбного польоту сапсан передає самці здобич. Самка в цей час летить хребтом униз і приймає здобич з кігтів самця.

- Постійна кількість

- Зимівля

- Гніздування
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Область поширення значна: від Арктики до Південної Азії й Австралії, від західної частини Гренландії майже по всій Північній Америці.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Пари, що гніздяться в небезпечних для існування районах, перебувають під охороною. У Європі в наші дні мешкає біля 5 000 виведених пар.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...