Чи можуть тварини говорити?

Чи можуть тварини говорити?

Люди часто приймають ричання лева або бурмотіння шимпанзе за форму „мови". На нас чекає з'ясування того, що ж насправді означають ці звуки.

Основні дані:

Шимпанзе, що розмовляють

   Найближчий родич людини - шимпанзе - навчився спілкуватися за допомогою міміки, звуків і різних поз, але жоден шимпанзе, що живе на волі, цією мовою не користується. Учені провели ряд досліджень, щоб довідатися, чи здатні шимпанзе використовувати символи або системи знаків, їх намагалися навчити користуватися мовою глухонімих і спостерігали, чи використовують тварини цю мову для спілкування між собою.
   Першою твариною, „що розмовляє", була самка шимпанзе Уошо. У 60-ті роки в США її навчили спілкуватися за допомогою жестів. Вона засвоїла 160 різних знаків і могла поєднувати їх для того, щоб висловити свої досить оригінальні думки. Завдяки Уошо люди довідалися, що мавпи вміють жартувати. Сидячи на плечах у свого тренера, мавпа пустила калюжку, а коли він показав невдоволення, зробила жест „смішно", немовби пропонуючи вважати це за жарт.
   Інші вчені під час подібних досліджень намагалися навчити двох шимпанзе, Шермана та Остина, штучної мови. Слова в ньому були замінені символами, які були нанесені на клавіатуру комп'ютера. Вони настільки освоїлися з комп'ютером, на клавішах якого були зображені значки, що всі предмети, які брали в руки, спочатку називали, натискаючи на потрібну клавішу. Шерман і Остин дуже до цього звикли, тому якщо випадково натискали не ту клавішу, то нічого не брали. Це було для них свого роду самопокаранням.
   Шимпанзе бонобо Кензі розумів не тільки окремі слова, що вимовлялися при ньому, але й цілі фрази. І завжди безпомилково виконував прохання.
   Шимпанзе, які можуть користуватися інструментами, уміють вишиковувати логічні ряди слів і можуть навіть вивчити основи граматики. Незважаючи на те, що в природі вони не користуються придбаними навичками „говоріння", доведено, що вони можуть це робити.

Тварини спілкуються між собою найрізноманітнішими способами, наприклад за допомогою запахів або яскравого забарвлення. Не зважаючи на те, що існує безліч способів для передачі важливої інформації, найефективніший спосіб спілкування - це мовна комунікація.

ЩО ТАКЕ МОВА?

Мова - це засіб обміну інформацією. Інші ж способи спілкування, наприклад, позначення території за допомогою притаманних певній тварині пахучих залоз або поза, що виражає владу однієї тварини над іншою, є інстинктивними.
Засвоїти мову можна, тільки вивчаючи її. Використання мови повинно бути свідомим, а не просто інстинктивним. Мова повинна передавати великий обсяг інформації, диференціювати її та змінювати у залежності від обставин.

ГОВІРКА ЗЕЛЕНА МАВПА

   Зелена мавпа - одна з найговіркіших тварин. Ці тваринки спілкуються за допомогою трьох-чотирьох „слів", що попереджають інших членів зграї про небезпеку. Коли мавпа, яка стоїть на варті, бачить ворога, вона подає попереджуючий сигнал. Тоді усі мавпи поспішають до укриття на землі.
   Інший сигнал у них означає „увага, леопард", і він викликає протилежний ефект - мавпи негайно ж піднімаються на дерева.
   Третій сигнал попереджує їх про появу пітона. Коли мавпи чують цей сигнал, вони застигають на місці та уважно вдивляються, намагаючись визначити, з якої сторони до них наближається ворог.
   Про те, що це надбані сигнали, свідчать наступні факти: молоді мавпи зовсім не розуміють цих сигналів, а різні зграї мавп користуються своїми, несхожими на інші, „словами", для позначення однієї й тієї ж небезпеки.

ЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ

   Люди завжди приписували звукам, за допомогою яких тварини спілкуються, складне значення, однак доведено, що функція цих звуків достатньо проста. Найчастіше вони використовуються для приманювання партнера та для самозахисту.
   Зміст і форма таких повідомлень передаються тварині у спадок, незважаючи на те, що нам здається, ніби кожний собака, який хоче звернути на себе увага або налякати конкурента, гавкає по-своєму.
   Деякі тварини використовують велику кількість звуків, кожний з яких має своє значення. Так, окремі види птахів пронизливим свистом попереджають всіх, хто знаходяться поблизу, про хижака, що наближається, але, коли побачать менш грізного ворога, видають інші звуки.
   У лісах Південної Африки живуть комахоїдні ссавці, що носять назву „сурікати". У випадку небезпеки вони використовують два види попереджувальних сигналів.
   Один з них означає, що ворог сидить на землі і його треба прогнати, інший же - попереджає про небезпеку з повітря, у цьому випадку треба ховатися.

„ТВАРИНИ, ЩО РОЗМОВЛЯЮТЬ"

   Діапазон звуків, що їх можна почути від тварин, є надзвичайно широким - від приємного мелодійного співу птахів до застрашливого вовчого виття, свистів дельфінів або вдоволеного муркотіння кішки.
   Інколи здається, що такі звуки - це своєрідна форма „мови", за допомогою якої представники одного виду спілкуються між собою.
   Одначе „переклад" звуків, що їх ми чуємо від тварин, та їхнє впорядкування у певну систему, яку можна було б назвати мовою, виявилися неможливими.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...