Розмноження тварин

Розмноження тварин

Кожен вид має давати достатню кількість потомства, щоб компенсувати втрати, спричинені природними процесами. Тільки це є запорукою виживання тварин.

   Основні дані:

Різні стратеги розмноження

Різні стратеги розмноження    Вагітність і тривалість життя
   Високоорганізовані тварини або великі тварини з великою тривалістю життя, як правило, після тривалої вагітності народжують тільки одне дитинча. Малюк декілька років залежить від матері, яка не тільки годує його, але і навчає виживати у важких умовах. Найдовше вагітність триває у слонів - 620 днів, у природі ці тварини часто живуть до 40-60 років.

Овуляція
   У багатьох тварин овуляція спричиняє збільшення маси, звичайно, за умови, що тварина отримує достатню кількість їжі та води. У засушливий період або в разі надмірного збільшення чисельності виду овуляція може затримуватися, і тоді молоді самки досягають статевої зрілості дещо пізніше. Цей контрольний механізм забезпечує вагітність у найбільш сприятливий для них час і збільшує шанси для дитинчат на виживання. У деяких угрупованнях тварин, наприклад, у карликових мангустів і деяких видів мавп, на чолі групи стоїть самка - королева, яка пригнічує статевий інстинкт інших, підлеглих їй самок.

Збільшення шансів на виживання
   Нижчі ссавці живуть, зазвичай, менше, тому й період між паруванням й пологами у них має бути коротшим. У той же час ці тварини також повинні народжувати більше дитинчат, щоб не допустити зменшення чисельності популяції, адже деякі особини стають жертвами хижаків, інші - гинуть від старості, треті помирають через хвороби або брак поживи. Так, наприклад, вагітність хатньої миші триває всього лише 21 день, тож протягом року самка приносить декілька приплодів. Більшість комах відкладає величезну кількість яєць. Значна їх частина, звичайно, гине ще до перетворення на дорослих особин. Винятком є самка мухи це-це.
   Залежно від своїх розмірів і тривалості життя тварини розмножуються по-різному Великі тварини, як правило, народжують одне дитинча, розвиток якого триває досить довго. Більш примітивні тварини відкладають тисячі ікринок або яєць і подальшу їхню долю віддають на волю випадку.

СХРЕЩУВАННЯ РОДИЧІВ

СХРЕЩУВАННЯ РОДИЧІВ    Кожен вид тварин має свій генетичний код, який разом із іншими характеристиками визначає вміння тварини пристосовуватися до природних умов.
   Схрещування близьких родичів обмежує різноманітність їхнього потомства. Щоб цього не припустити, всі тварини повинні вміти визначати своїх родичів серед можливих партнерів.
   Дитинчата шимпанзе і павіанів, наприклад, запам'ятовують матір, оскільки самка піклується про них протягом досить тривалого часу. Значно складніше розпізнати інших близьких родичів. Готова до парування самка шимпанзе вирішує це завдання досить просто - вона переходить до іншої групи, де лишається до тих пір, поки не буде запліднена. Миші при визначенні своїх родичів, нехай навіть двоюрідних, покладаються виключно на свій нюх.
   В окремих випадках може бути так, що статевий потяг є таким сильним, що тварина буде паруватися з близьким родичем замість того, щоб не паруватися зовсім. Самці гібонів нерідко паруються зі своєю матір'ю.

СТАДНІ ТВАРИНИ

СТАДНІ ТВАРИНИ    Стадні тварини тримаються стадами, зграями і групами. Відносини між особинами в кожній групі суворо регламентовані. Є зграї, в яких усі особини підкоряються строгій ієрархічній системі.
   Домінуючі особини, зазвичай самці (рідше - самки), отримують кращу частину здобичі і кращу ділянку. Вони люто б'ються з іншими самцями заради самок.
   Зазвичай, кількість самок на певній території домінуючого самця та остаточне число завойованих ним самок вирішують, який відсоток своїх генів він зможе передати наступним поколінням.
   У великих стадах самцю легше завоювати більше самок і захистити їх від своїх суперників. Така поведінка розвинулася у багатьох видів копитних. Оленеві, наприклад, аксис або вапіті, живуть великими зграями. Під час гону олені збирають великі гареми. Якщо один самець парується з декількома самками, то його гени можуть передатися великій кількості нащадків.
   Самці деяких видів значно більші за самок. Завдяки своїм розмірам вони краще підготовлені до боїв із суперниками. Інші оленеві, косулі і мунтжаки тримаються невеликим зграями і не утворюють гаремів. Самці цих копитних спарюються з декількома самками, а поєдинки, що трапляються між ними, не є небезпечними. Саме тому самці і самки мунтжаків і косуль приблизно однакових розмірів.

ВИБІР ПАРТНЕРА

ВИБІР ПАРТНЕРА    Тварини кожного виду повинні передати своєму потомству навички виживання в тому чи іншому середовищі, що найкраще забезпечується вибором найкращого партнера. Тварини мають багато методів розпізнавання особин свого виду. Ось тільки один із них - подання відповідних звуків і колір тіла.
   Два близько споріднених види вівчариків - вівчарик весняний і вівчарик-ковалик живуть в однакових біотопах. Зовні ці пташки також схожі одна на одну. Однак самки впізнають самців свого виду за шлюбною піснею. В інших видів птахів яскраво виражений статевий диморфізм. Самці таких видів змінюють свій зовнішній вигляд і набувають, наприклад, яскравішого забарвлення. Сприяти розпізнаванню „свого" самця може також і ритм життя тварин. Наприклад, самець денного виду, швидше за все, ніколи не зустріне самку виду, що є активним уночі.

Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...