Вовчі


Представниками родини вовчих е понад 30 видів хижих тварин, найвідоміших серед яких - вовки і лисиці. До цієї ж родини належать і домашні собаки.

   Основні дані:

Характерні особливості вовчих

   Будова тіла.
   Висота в загривку коливається від 30-35 см у фенека до 100 см у вовка. Відмінності з'явилися в результаті пристосування до різних умов проживання.    Комунікація.
   Функцію засобів комунікації у вовчих виконують запахи, звуки, міміка і пози тіла. Для багатьох тварин характерна ієрархічна організація зграї. Дисципліна в групі підтримується завдяки строгому розподілу ролей. Один із законів зграї полягає в тому, що в ній повинен бути ватажок. Домашній собака своєю зграєю вважає людей. Різні види вовчих відрізняються звуками, що їх використовують для спілкування; діапазон - від ледве чутного скиглення і гавкоту до гучного завивання.
   Лапи: мають шкіряні подушечки. Кігті не втяжні, використовуються при відштовхуванні під час руху і як знаряддя для риття землі.
   Передня лапа: п'ятипала; один зредукований палець розташований вище за інших і під час руху не торкається землі.
   Задня лапа: чотирипала.

Зуби і органи чуття

   Зубна система: у більшості хижаків цієї родини маленькі різці і довгі гострі ікла. Корінні зуби служать для жування, ікла з гострими вершинами - для розривання м'яса і розгризання кісток. Влаштована таким чином зубна система забезпечує добре подрібнення різноманітної їжі.
   Нюх: прекрасно розвинений, особливо у деяких видів. Він удвічі кращий, ніж у людини. Нюх відіграє дуже важливу роль на полюванні, при виборі партнера, розрізненні членів зграї і меж території.
   Слух: дуже чутливий, сприймає навіть високочастотні звуки. Вушні раковини вовчих повертаються в бік джерела звуку, а у пустельних тварин також виконують функцію терморегуляції.
   Зір: гострий, але за ефективністю поступається слуху. Учені довели, що собаки розрізняють деякі кольори. Білок очей у вовчих зазвичай прикритий повіками, зовні видно тільки райдужну оболонку.

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • Деякі вовчі, наприклад, койоти, домашній собака і сірий вовк, можуть схрещуватися одне з одним і давати здатне до подальшого розмноження потомство.
  • Єнотовидного собаку, що мешкає на Далекому Сході, від решти представників родини вовчих відрізняють дві особливості: він єдиний у родині впадає під час суворих зим у стан заціпеніння, зберігаючи енергію завдяки низькому обміну речовин, і єдиний зі всіх диких собак, який не вміє вити.
  • Положення хвоста і тіла собаки говорить про те, в якому стані він перебуває. Якщо пес упевнений в собі, його хвіст завзято піднятий вгору. Якщо ж собаці загрожує небезпека, його хвіст напружений, відставлений і злегка заломлений біля основи. Якщо хвіст підібганий, собака знаходиться в пригніченому стані або виражає покірність.
  • Учені й досі ведуть дискусії про те, де вперше був одомашнений собака. Найдавніші останки тварин, що поза сумнівом належать домашнім собакам, археологи виявили в графстві Йоркшир на півночі Англії - їм 9 500 років.


   Розвинений інтелект, уміння пристосовуватися до життя в різних умовах і природна кмітливість допомогли хижакам родини вовчих заселити широкий ареал. Більшість вовчих є суспільними тваринами і живуть зграями. Вони спільно полюють і виховують потомство - взаємовиручка допомагає їм вижити.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Хижі тварини родини вовчих ведуть активне денне і нічне життя. Вони мешкають у самих різних місцях - від Антарктиди до пустелі Наміб. Попри те, що більшість вовчих є добрими мисливцями, багато з них розшукують додаткові джерела харчування.
   Вовча зграя - приклад однієї з найкраще організованих груп у тваринному світі. В залежності від пори року і доступності їжі, вовки тримаються поодинці або зграями по 5-8 тварин зі строгим розподілом функцій між її членами.
   Виростивши потомство, азіатські шакали й надалі продовжують жити в парах. Немолоді тварини разом полюють і підтримують одне одного до кінця життя. Міцні сімейні союзи характерні для інших вовчих: вовків, лисиць, гієнових собак.

ЇЖА

   Більшість вовчих - хижаки, проте м'ясо не є для них єдиним продуктом живлення. Гієнові собаки зграями (до 30 особин) полюють організованими групами на імпала та інших антилоп. Вони здатні навіть здолати тварину завбільшки із зебру. Лисиці живуть парами, проте полюють поодинці; восени вони харчуються майже виключно яблуками, ягодами і плодами шипшини. Вовки наприкінці літа поїдають кавуни. Великовуха лисиця їсть термітів, яких знаходить завдяки доброму слухові.

РОЗМНОЖЕННЯ

   На відміну від домашніх собак, суки яких можуть опинятися двічі на рік, хижаки, що живуть на волі, розмножуються тільки раз на рік. У вовчих, що живуть у зграях, розмноження є привілеєм домінуючих членів і тих, що стоять на верхньому шаблі ієрархічної драбини. У деяких зграях у молодих або слабких самок інстинкт розмноження повністю пригнічується. Такі самки беруть участь у вигодовуванні і вихованні чужого потомства. Тривалість вагітності вовчих - 50-70 днів (залежить від виду), їхні дитинчата (щенята) з'являються на світ у норі. У приплоді буває зазвичай 2-4 щенят, а у песця - до 20. Самки протягом декількох місяців годують дитинчат молоком. Вовчі дбають про своє потомство, самці також беруть участь у вигодовуванні, вихованні і захисті своїх дитинчат. Молодняк швидко росте, багато грається, переймає навики у старших. Даючи всього один приплід на рік, вовчі підтримують чисельність свого виду і родини в цілому.

ПОХОДЖЕННЯ

   Представників родини вовчих у наші дні можна зустріти в усьому світі. Предки вовчих, які виділилися в окрему групу 36 мільйонів років тому, мешкали на території Північної Америки. Протягом подальших 20 мільйонів років у результаті природного відбору група розпалася на 42 роди, які поступово поширились в Євразії. Приблизно 600 тис. р. тому вовчі з'явилися в Південно-Східній Азії, Африці і Південній Америці, проте вони так і не зуміли проникнути на австралійський континент, до Нової Гвінеї та на Мадагаскар - сюди їх привезли з собою люди. В Австралії живе динго - підвид домашнього собаки.
   Хижаки родини вовчих нині живуть в усьому світі, проте число родів у родині скоротилося до 12. Найчисленнішим родом є Vulpes, представлений рудою лисицею. Другий за чисельністю рід вовчих Canis нараховує декілька видів вовків, койота, динго і домашнього собаку. Ще є 10 монотипних родів, що їх складає один вид.
   1. Гієновий собака (Lycaon pictus): схожий на гієну. Живе у зграї з ієрархічною структурою. Гієнові собаки виходять на полювання всією зграєю і переслідують жертву, за лічені хвилини розвиваючи швидкість до 50 км/год.
   2. Вовк (Canis lupus): ця тварина не була винищена людиною завдяки своєму розвиненому інтелекту і вмінню пристосовуватися. Вовки живуть поодинці або парами, іноді збираються в зграї, на чолі яких стоїть ватажок. Це прямий предок домашнього собаки.
   3. Домашній собака (Canis familiaris): в усьому світі поширено близько 400 порід цього ссавця. Собаки цієї породи шляхом штучного відбору були виведені в Шотландії. Вони невибагливі в їжі, часто використовуються як собаки-поводирі.
   4. Кущовий собака (Speothos venaticus): зграї цих ведмежат, що зовні нагадують вовчих, живуть у лісах і саванах Південної Америки. Низький зріст дозволяє їм пробиратися крізь зарості. Вони добре плавають. Полюють зграями. Виду загрожує небезпека втрати природних біотопів, що руйнуються людиною.
   5. Звичайна, або руда, лисиця (Vulpes vulpes): цей хижак адаптувався в різних біотопах, у тому числі і у великих містах. Іноді лисиці живуть парами, проте полюють поодинці.
   6. Бразильська лисиця (Dusicyon vetulus): маловідомий вид. Харчується дрібними ссавцями, птахами й комахами. Населяє пампу з острівцями рослинності.

Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...