Зубаті кити


Найвідоміші зубаті кити - це кашалоти, косатки і дельфіни. Деякі з них вивчені досить добре, про інших е зовсім небагато відомостей.

   Основні дані:

Пересування

   Кити пересуваються головним чином за допомогою вертикальних рухів хвостового плавця. Грудні плавці служать для зміни напрямку руху, а також для збереження рівноваги. Деякі зубаті кити чудово плавають. Швидше за всіх плавають дельфіни. Так, наприклад, кашалот може розвинути швидкість до 37 кілометрів на годину, косатка до 55 км/год, а деякі види дельфінів розвивають швидкість до 70 км/год. Відомо про декілька теорій, які пояснюють, чому саме ці китоподібні можуть досягати такої великої швидкості. Шкіра таких ссавців ідеально гладенька, а це, в свою чергу, сприяє максимальному зменшенню опору і допомагає їм вільно рухатися крізь товщу води. Тертя зменшують також тоненькі жолобки, що йдуть від голови до хвоста відповідно до напрямку, в якому вода обтікає тіло их тварин. Деякі вчені припускають, що поверхня тіла китів вкрита тонким губчатим шаром шкіри, яка еластично пристосовується до тиску води.
   Згідно з теорією інших дослідників, верхній шар клітин їхньої шкіри постійно росте й стирається, утворюючи „змазку", яка зменшує тертя води об тіло тварини.

Ехолокація

   Більшість зубатих китів мають дуже добрий зір, який відіграє важливу роль і над водою, і під водою, але в просторі вони орієнтуються здебільшого за допомогою ехолокації.
   Тварини висилають серію звукових сигналів і керуються їхнім відбиттям. Так кити знаходять здобич, визначають її розмір, швидкість, напрямок руху та можуть вибрати найсприятливіший момент для нападу на неї. Ехолокація допомагає уникати перешкод, а цим і користуються річкові дельфіни, що живуть у каламутних ріках, адже зір у більшості цих тварин є рудиментарним. Зубаті кити знаходять предмети у воді, проаналізувавши попередньо вислані високочастотні звуки. Вони це роблять за допомогою м'язів, що змінюють форми розташованих на лобі жирових виростів, які відіграють роль лінзи і поєднують окремі імпульси в пучок.

Спермацет
   Кашалот відрізняється від інших зубатих китів тим, що на голові в нього є велика жирова подушка, заповнена воскоподібною речовиною - спермацетом. Загальна маса спермацету становить кілька тонн. При низькій температурі він застигає і його об'єм зменшується. Яке значення має спермацет для самих кашалотів, точно не відомо. Він викликає резонанс, підсилює й направляє відбиття видаваних звуків, адже під час пошуків їжі кашалоти користуються ехолокацією. Можливо, що велика кількість спермацету відіграє важливу роль при зануренні тварини на глибину. Кашалоти часто пірнають на глибину понад кілометр і залишаються під водою більше години. При цьому спермацет утримує кисень, захищає кашалота від декомпресії і її наслідків, так званої кесонної хвороби.
   Третя можлива функція спермацету- це керування процесом занурення і виринання. Охолоджений спермацет може полегшити спуск тварини на глибину, а зігрітий піднімати кашалота вгору. Його охолодженням і ступенем твердості кашалот може керувати за допомогою холодної води.
   Зубаті кити - це ссавці, які пристосувалися до життя у воді. Представники цієї групи помітно відрізняються за розмірами й будовою тіла від інших ссавців, що живуть на землі. Вони зустрічаються в усьому світі.

ПОХОДЖЕННЯ

   Зубаті кити походять від чотириногих ссавців, які бродили по мілководдю великих рік п'ятдесят п'ять мільйонів років тому. Поступово тварини почали проводити у воді все більше часу. Ніздрі цих тварин перемістилися на тім'я, задні кінцівки редукувалися, а передні перетворилися в плавці. Хвіст перетворився на плавець.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗУБАТИХ КИТІВ

   Загін китоподібних поділяється на два підзагони: вусатих і зубатих китів. Вусаті кити -це великі тварини, шо харчуються планктоном. Зубаті кити, як правило, є дрібнішими за своїх вусатих побратимів. Вони.харчуються морськими тваринами, на яких полюють за допомогою ехолокації.
   Нині виділяють близько 67 видів зубатих китів, що відносяться до чотирьох сімейств -річкові дельфіни, кашалотові, дзьоборилі й дельфінові. Найбільший з них - це кашалот (до 20 м), а найдрібніший - дельфін Хевісайда (до 130 см). З усіх зубатих китів, які живуть сьогодні, найменш вивченими є річкові дельфіни й кашалоти. П'ять видів річкових дельфінів живе у великих південноамериканських і азіатських ріках, їхньою характерною особливістю є щелепи у формі дзьоба, які містять гострі зуби. Найдрібніший представник річкових дельфінів - лаплатський дельфін, його довжина не перевищує 1,8 м.
   Витягнуті щелепи - характерна особливість 18 видів дзьоборилих, які живуть у відкритому морі на досить великій глибині. В холодних арктичних морях живуть гринди, білуха й нарвал. Відомі два види північних гринд: звичайна й чорна.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Зубаті кити тримаються стадами. Самці й самки зазвичай спаровуються з декількома партнерами, наприклад, у стаді кашалотів домінуючий самець спаровується з декількома самками, для яких є єдиним партнером.
   Між самцями зубатих китів нерідко відбуваються жорстокі сутички, під час яких тварини зубами завдають суперникам важких каліцтв.
   Вагітність китоподібних, залежно від виду, може тривати від десяти до шістнадцяти місяців. Кожного разу самка народжує тільки одне дитинча. Воно з'являється на світ хвостом уперед. Довжина дитинчати нерідко досягає досить великих розмірів, вона може становити одну третину довжини тіла матері.
   У китоподібних немає губ, тому вони не можуть смоктати. Коли дитинча голодне, сосок висувається зі складки шкіри, де звичайно захований, і молоко впорскується в рот маляти. Молоко всіх китоподібних містить дуже багато жиру, тому немає нічого дивного в тому, що їхні дитинчата швидко ростуть. Більшість видів годує малят молоком близько 4 місяців, тільки гринди іноді вигодовують їх протягом декількох років.

ЇЖА

   Усі зубаті кити - спритні мисливці, а їхньою здобиччю зазвичай стає риба й головоногі молюски. Хижа косатка, що сягає дев'яти метрів у довжину, і її дрібніші родичі карликова й чорна косатки, є єдиними китоподібними, які полюють на морських теплокровних тварин, особливо на морських левів і тюленів.
   Косатки полюють стадами, їхньою здобиччю стають риба, головоногі молюски, морські черепахи, пінгвіни, ластоногі та інші китоподібні, наприклад, сині кити. Меню косатки містить як мінімум 24 види китоподібних і 5 видів ластоногих. Косатки перевертають крижини, на яких збираються пінгвіни, щоб скинути птахів у воду, де, незважаючи на свою спритність, вони стають легкою здобиччю косаток.
   Полюючи на морських левів поблизу узбережжя Південної Аргентини, косатки використовують припливи й іноді переслідують свою здобич також і на мілководді. Дельфіни часто полюють стадами. Вони переслідують косяки риб, яких женуть ближче до поверхні, й ловлять окремих рибин, коли вони знову намагаються зникнути в глибинах.

Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...