Гадюка шипуча

Шипуча гадюка - одна з найпоширеніших африканських отруйних змій. Роздратована змія сильно роздуває тулуб і видає загрозливе шипіння.


   Клас - Плазуни
   Ряд - Лускаті
   Родина - Гадюкові змії
   Рід/Вид - Bitis arietans

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина тіла: 70-90 см.

РОЗМНОЖЕННЯ
Статеве дозрівання: з 2 років.
Шлюбний період: жовтень-грудень.
Кількість дитинчат: 20-30, рекордна кількість - 156.
Виношування яєць: приблизно 5 місяців, дитинчата розвиваються в тілі самки.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: одинаки; активні головним чином вночі.
Їжа: дрібні ссавці, птахи, рептилії, амфібії.
Тривалість життя: у неволі до 15 років.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Інші представники роду Bitis, наприклад, гадюка габонська, або касава (Bitis gabonica) та гадюка карликова (В. peringueyi).

   Тіло шипучої гадюки покрито захисним забарвленням, що дозволяє їй чудово маскуватися на тлі опалого листя і каменів, особливо у лісовій місцевості. Укус цієї змії є смертельним для дрібних ссавців, рептилій і амфібій. Вдень шипуча гадюка буває дуже спокійною і рідко коли нападає; вона навіть дозволяє людям брати себе в руки.

ЇЖА

   Шипуча гадюка є активною вночі. Вона поїдає дрібних ссавців. Крім того, ця гадюка полює на птахів, жаб і ящірок, не відмовляється й від інших видів змій. Завдяки захисному забарвленню, шипуча гадюка абсолютно непомітна на тлі опалого листя і серед каменів, де, зачаївшись, вона годинами може нерухомо чекати на появу здобичі.
   При наближенні здобичі шипуча гадюка отруйними зубами завдає жертві блискавичного удару. В результаті через 1-2 хвилини жертва гине. Шипуча гадюка заковтує її всю одразу. Вона проштовхує їжу своїми отруйними зубами в глиб рота. Потім у процесі заковтування їжі беруть участь шийні м'язи. Отрута шипучої гадюки дещо слабкіша, ніж отрута кобри. Тому вкушена змією жертва ще якийсь час може рухатися. Незважаючи на це, шипуча гадюка не дає їй віддалитися і невідступно слідує за нею по слідах.
   Гадюка при ковтанні здобичі також пускає в хід свої отруйні зуби - ними вона проштовхує її в глиб пащі.

СПОСІБ ЖИТТЯ

   Шипуча гадюка - єдиний представник роду африканських гадюк, який проживає в північних районах материка і зустрічається навіть на Аравійському півострові. Вона віддає перевагу трав'янистим або чагарниковим рідколіссям, з'являється на сільсько-господарських землях. Шипуча гадюка уникає пустельних регіонів і густих лісів.
   Вдень цей плазун нерухомо запаюється в густій траві або заривається в пісок. У денний час гадюка флегматична, тому кусає ворога тільки в тому разі, якщо він сильно докучатиме їй. Якщо до гадюки обережно наблизитися, вона може навіть дозволити взяти себе в руки. Шипуча гадюка веде нічний спосіб життя. Місцеві жителі знають, що вночі ця змія кусає супротивника без зволікання. Найбільшу небезпеку представляє несподівана зустріч з гадюкою вночі. Якщо людині, яку вкусила ця змія, не нададуть своєчасну допомогу, то в 15-20 випадках зі 100 вона загине. Шипучі гадюки мають чимало природніх ворогів. На них полюють хижі птахи і мангусти.

РОЗМНОЖЕННЯ

   На початку шлюбного періоду самці шипучої гадюки випробовують свої сили, влаштовуючи своєрідні ритуальні поєдинки за право заволодіти самкою. Переможець такого „турніру" під час спаровування обвивається своїм хвостом навколо самки і вводить у її клоаку спеціальний статевий орган. Запліднені яйця розвиваються в тілі самки. Молодняк з'являється на світ у березні-квітні.
   Самка шипучої гадюки приводить 20-30 дитинчат, зрідка до 70. У чеському зоопарку в 1974 році самка принесла 156 дитинчат. Довжина новонароджених приблизно 15-20 см. Вони рухливі і мають відмінний апетит. Вони майже відразу беруться за пошуки здобичі. Молоді гадюки харчуються земноводними та дрібними рептиліями. У неволі їх вигодовують новонародженими мишенятами та жабенятами.
   Учені спостерігали, як дитинчата замість корму починали заковтувати своїх братиків або сестричок. Двомісячні шипучі гадюки є завдовжки 30-40 см. Статевозрілими вони стають у віці 2 років при довжині 90 см. Починаючи з цього часу, вони вже самі можуть приносити потомство.
   Ці гадюки тримаються поодинці. Самець та самка зустрічаються тільки під час спаровування.

САМОЗАХИСТ

   Захисне забарвлення чудово маскує шипучу гадюку не тільки на тлі опалого листя та трави, але й серед каменів. Це один зі способів самозбереження, що не дозволяє ворогові розгледіти гадюку. Також важко помітити гадюку і майбутній жертві, на яку та раптово нападає. Залежно від місця проживання, забарвлення шипучої гадюки може бути світлішим або темнішим. Наприклад, особини, що живуть у пустелі, світліші, ніж гадюки, що живуть у тропічних джунглях. Роздратована шипуча гадюка, побачивши ворога, сильно роздуває свій могутній тулуб і видає гучне шипіння. Якщо це не налякає ворога, тоді змія переходить у наступ і впивається в нього зубами. Сильно здавлю¬ючи щелепи, шипуча гадюка впорскує в його тіло отруту.

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • 3 верхнього боку морди у шипучої гадюки є підшкірні пазухи, що відкриваються над ніздрями. Досі лишається невідомим їхнє призначення, можливо, це дистанційні терморецептори, подібні до ямок у ямкоголових.
  • Секрет, який ця гадюка виділяє для змащування тіла, медики використовують для лікування ревматизму.
  • Отруйні залози шипучої гадюки містять 100-350 міліграмів отрути. 100 міліграмів її отрути - це смертельна доза для людини.
  • Смертність від укусів шипучої гадюки, якщо людині не надається належна допомога, настає в 15-20% випадків.
  • У 1964 р. від укусу шипучої гадюки загинув директор зоопарку в Солт-Лейк-Сіті (США).

  

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ШИПУЧОЇ ГАДЮКИ


   Голова: масивна, форми трикутника, вкрита ребристою лускою. Від очей до скронь ідуть дві світлі смуги. Паща широка, у ній ховається смертоносна зброя - отруйні зуби.
   Отруйні зуби: гострі, порожнисті всередині (довжина близько 3 см). Ними гадюка впивається в тіло жертви і впорскує отруту. При ковтанні зубами вона проштовхує здобич усередину рота.
   Шкіра: забарвлення сірувато-жовте або буре, зі світлими півмісяцевими смугами, що йдуть уздовж усієї спини. Півмісяці у задній частині тіла переходять у два ряди овальних плям по обидва боки хребта.
   Тіло: могутнє, у поперечному розрізі — трикутне. Хвіст короткий і тупий. Самка шипучої гадюки більша, ніж самець.

- Ареал шипучої гадюки

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Шипуча гадюка проживає майже на всій території Африки, від Марокко до південного краю материка. Вона зустрічається також на Аравійському півострові. Шипуча гадюка живе в чагарникових і трав'янистих саванах.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Попри те, що у шипучої гадюки є природні вороги і її переслідують місцеві мешканці, зникнення їй не загрожує.

Корисна інформація:





Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...