Жилатьє


Жилатьє Жилатьє є представником одного з двох видів отрутозубів. Загрозлива зовнішність і отруйні зуби відрізняють цих плазунів від інших видів ящірок. Клас - Плазуни Ряд - Лускаті Родина - Отрутозуби Рід/Вид - Heloderma suspectum Основні дані: РОЗМІРИ Довжина: 45-61 см. Маса: 1,4-2,2 кг. РОЗМНОЖЕННЯ Шлюбний період: червень-липень. Кількість яєць: 3-12. Інкубація: близько 30 діб. СПОСІБ ЖИТТЯ Звички: живуть поодинці; риють нори, в яких ховаються вдень; активні вночі. Їжа: гризуни, птахи, їхні яйця і пташенята, ящірки, жаби, великі безхребетні, іноді падаль, дрібні ссавці. Тривалість життя: до 20 років у неволі. СПОРІДНЕНІ ВИДИ У родині отрутозубів усього 1 рід і 2 види. Другий отрутозуб - це ескорпіон, або толахіні, він більший за жилатьє. Жилатье вибирається із пустельного піску тільки в сутінках або вночі. Він важко несе своє огрядне тіло по піску і постійно пробує повітря роздвоєним язиком у надії вполювати здобич. Жилатьє може вбити птаха або ссавця, проте найчастіше він задовольняється комахами, яйцями і пташенятами. ЇЖА Жилатье в пошуках їжі керується головним чином нюхом. Запахи, що їх оточують, вони відчувають за допомогою язика, пробуючи повітря. Таким чином вони переносять запахи у Якобсонів орган, що знаходиться в піднебінні. Виявивши сліди потенційної здобичі, жилатье безпомилково слідує по запаху, при цьому головну роль у виявленні жертви грає роздвоєний язик. Варан досить жвавий, легко наздоганяє і несподівано атакує здобич, встромлюючи в неї свої гострі зуби. Найчастіше всього жилатьє нападає на неуважних птахів і розоряє їхні гнізда, поїдаючи яйця і пташенят, шо вилупилися. Жилатьє полює також на гризунів, ящірок, комах, багатоніжок і черв'яків. Отрутозуби не гидують останками мертвих тварин. Жилатье ковтає свою здобич цілою. Пташині яйця він заздалегідь розбиває або розгризає, потім вилизує їх вміст або стискає в щелепах і чекає, коли білок разом з жовтком стечуть до нього в горло. У жилатье на нижній щелепі знаходяться отруйні зуби, укус яких має нервово-паралітичну дію. Отрута жилатьє уповільнює роботу серця й легенів та без зусиль вбиває невеликих птахів і ссавців. Проте жилатье рідко уприскує в них отруту, оскільки для вбивання здобичі зазвичай вистачає гострих зубів. СПОСІБ ЖИТТЯ Жилатьє мешкає в сухих кам'янистих пустелях і напівпустелях півленно-західної частини США і районах Північно-Західної Мексики, що межують з ними. Він віддає перевагу чагарниковим заростям, які забезпечують жилатьє достатньою кількістю вологи. Вдень цей варан зазвичай нерухомо сидить в укритті під каміннями або в норі, яку сам викопує. Іноді він заселяє готову, покинуту нору якого-небудь пустельного гризуна. Там же жилатьє проводить зиму, впадаючи в дрімотний стан. У цей період життєдіяльність організму жилатьє підтримується за рахунок накопичених влітку запасів жиру. Навесні варана можна спостерігати навіть вдень. У цей час він гріється на сонці. Влітку жилатьє веде сутінковий і нічний спосіб життя. Якщо його застати зненацька, варан притискається до землі і, щоб справити на ворога враження своїми розмірами, піднімає голову, показує зуби і шипить, готуючись напасти. РОЗМНОЖЕННЯ Шлюбний період жилатье починається влітку. Спаровування варанів триває довго, іноді близько години. У липні або на початку серпня самка відкладає 3-12 великих (до¬жина яєць близько 7 см, а ширина 3 см) білих, вкритих шкірястою оболонкою яєць у глибоку ямку, яку сама викопує передніми лапами. Потім вона засипає ямку піском. Таким чином, яйця опиняються у фунті на глибині приблизно 12 см, їх зігріває розжарений сонцем пісок. Інкубація триває близько 30 діб, молоді варани з'являються в кінці серпня - на початку вересня. Їхня довжина складає близько 12 см. Молоді жилатьє забарвлені яскравіше за своїх батьків. ОСОБЛИВОСТІ ПРИСТОСУВАННЯ На відміну від інших отруйних плазунів, жилатьє варто стиснути жертву зубами, після чого отрута вільно стікає в ранку, що утворилася. Отруйні залози жилатьє розвинулися зі слинних залоз. Вони бувають до 4 см завдовжки і розташовані на нижній щелепі під передніми отруйними зубами. Коли варан упивається зубами в здобич, отрута із залоз витікає і скупчується між його нижньою губою і яснами, звідти і потрапляє в порожнину зубів і, нарешті, в тіло жертви. При сильному стисненні щелеп зуби жилатье проникають на глибину одного сантиметра, а схоплена таким чином жертва неспроможна перешкодити проникненню отрути у зроблену зубами рану. Жилатьє може прискорити процес вмирання тварини, завдаючи їй багаторазових укусів. Укуси жи¬латьє для людини є болісними, викликають набряки, але до смерті вони призводять лише у виняткових випадках. Фізіологічна дія їхньої отрути - нейротоксинів - проявляється ураженням центральної нервової систем, дихання. ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО... Укус цього варана викликав смерть декількох людей. Чи наступить летальний результат, залежить від глибини рани і кількості отрути, що потрапила в неї. Жилатьє на батьківщині називають „гіла монстр", оскільки він мешкає в басейні річки Гіла (ліва притока Колорадо). Про жилатьє ходить багато легенд, розповідають, наприклад, що він наділений магічною силою і його неможливо здолати. Очевидці свідчать, що жилатьє, що вчепився зубами в жертву, перевертається на спину, щоб отрута з нижніх зубів швидше потрапила в рану. На жилатьє полюють небагато тварин. Впоратись із ним під силу тільки деяким видам змій. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИЛАТЬЄ Тіло: валькувате, кремезне, з великою головою. Шкіра: горбкувата луска. Оранжевий візерунок на темному тлі маскує варана в пустелі серед піску і каміння. Кігті: короткі, але гострі; жилатьє ними викопує з піску яйця черепах, ящірок і змій і закопує власні яйця. Язик: з його допомогою він досліджує запахи і передає сигнали в аналізатори Якобсонова органу, що розташований у ротовій порожнині. Хвіст: короткий і товстий, у ньому зберігаються запаси жиру, завдяки яким варан переживає несприятливі періоди, коли мало їжі і води (понад 5 місяців). - Ареал жилатьє МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ Північно-Західна Мексика, південний захід США, головним чином Аризона, південний схід Невади і південний захід Юти. ЗБЕРЕЖЕННЯ Жилатьє може позбутися місць існування, які перетворюються на фермерські угіддя. Цих тварин відловлюють з метою утримання в неволі як тераріумних тварин. Обидва види отрутозубів занесено до Червоної книги МСОП.
Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...