Життя в Гімалаях

Життя в Гімалаях

Гімалаї - найвища гірська система земної кулі. Близько третини всіх видів тварин, що тут живуть - більше, ніж в інших районах Індії - належать до таких, що охороняються.

Основні дані:
Загроза Гімалаям

   Гімалайська гірська система належить до природних ландшафтів, що найшвидше руйнуються. У зв'язку з господарською діяльністю людини швидко скорочується площа незайманих куточків природи. Вільні землі забудовуються, забруднюються і руйнуються. Для збереження цього винятково цінного регіону було вжито певних заходів, але, вочевидь, це було зроблено занадто пізно. Обережний сніжний барс (ірбіс), вкритий прекрасною густою жовто-сірою плямистою шерстю, світлою на боках і білосніжною на череві, став об'єктом полювання мисливців-спортсменів, браконьєрів і торговців хутром.
   Кабарга в минулому жила всюди в Гімалайських горах. Мускус - секрет мускусних залоз самців цього оленя - віддавна використовується в парфюмерній промисловості. В результаті активного винищування, через погоню людини за наживою, ця тварина опинилася на межі вимирання. В цілях охорони кабарги було організовано декілька заповідників, зокрема, Кедернатх і національний парк Сагарматха.
   До видів, що мешкають у Гімалаях, і яким загрожує зникнення, належать також бурий ведмідь, білогрудий, або гімалайський ведмідь, мала панда і чорношиїй журавель (Grus nigricollis). Чорношийого журавля відкрив зоолог і мандрівник Н. М. Пржевальський. Баран Марко Поло - підвид архара, один з найбільших гімалайських баранів.
   Люди ведуть екологічне сільське господарство.
   Китайці раніше за інших почали використовувати мускус - секрет мускусної залози кабарги - у виробництві пахощів.

Гімалаї

Гімалаї - природна межа між Тибетським нагір 'ям й Індією, Бутаном і Непалом, що з'єднується на північному заході з хребтами Гіндукуш.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

96 з 109 вершин заввишки більше 7 315 м належать до гірських систем Гімалаїв і Каракорум.
Гора Джомолунгма (Еверест), висота якої 8 848 м, названа на честь англійського генерала Джорджа Евереста (1790-1866), вченого-геодезиста, дослідника топографії Індії.
Довжина рогів винторогого козла, або мархура, який живе в Гімалаях (Capra falconeri) досягає 1,65 м.

Протяжність Гімалаїв становить понал 2 500 км, ширина в деяких місцях досягає 400 км. Гімалайські гори переважно розташовані на території Непалу і Бутану, між тибетським нагір'ям і Індо-Гангською рівниною. Ця гірська система витягнутої форми, що перетинає декілька кліматичних поясів, має багату фауну і флору.

КОМАХИ

Джунглі в передгір'ях Гімалаїв є сприятливим середовищем для безлічі різних комах. Найбільше тут поширені джмелі і довгоніжки (Tipulidae). У розташованих вище районах більшість комах мають темне забарвлення тіла, завдяки чому вдень акумулюють сонячне тепло. Метелики вражають своєю здатністю жити на великих висотах, тут трапляються аполлон, синявці, денне павине око і подалірій (Papilio podalirius), які літають на висоті 4 500 м над р.м. Ще вище мешкають примітивні ногохвістки (Collembola) і щетинохвістки (Thysanura), які харчуються занесеними вітром пилком і насінням рослин.

УТВОРЕННЯ РЕЛЬЄФУ

Гімалайська гірська система утворилася близько 70 міліонів років тому в результаті зіткнення Індійської і Євразійської платформ земної кори з подальшими деформацією і підняттям. Багата гімалайська флора і фауна включає південно-азіатські, африканські і середземноморські види.
На сході Гімалаїв і у наші дні можна спостерігати види, батьківщиною яких є Західний Китай, а в західній частині зустрічаються європейські середземноморські види. Скам'янілості свідчать про те, що колись тут мешкали типові африканські тварини.

РОСЛИННІСТЬ

У Гімалаях виділяють такі чотири пояси рослинності: тропічний, субтропічний, помірний і альпійський. Всі вони розташовані на різній висоті і характеризуються різною кількістю опадів. Сивалікські гори (Передгімалаї) вкриті тропічними лісами, що складаються переважно з бамбука, дубів і каштанів. У західному напрямі, із збільшенням висоти, ліси рідшають; тут починають домінувати вічнозелені дуби, кедри та сосни.
На висоті 3 700 м розпочинається пояс альпійської рослинності з притаманними йому рододендронами і ялівцем.

ССАВЦІ

   Своєрідність фауни Тибету полягає в нечисленності видів і великій кількості особин, головним чином копитних - диких яків, антилоп (оронго і ада), куланкіангів, гірських баранів. В умовах холодної тривалої зими багато тварин - лисиці, куниці, ласки, зайці, бабаки, пищухи - риють глибокі нори. Типові мешканці Гімалаїв - різні види гірських баранів. їх тут більше, ніж у будь-яких інших горах світу. Тут живе підвид гірського барана - баран Марко Поло. Мисливці, добуваючи його красиві спіралевидні роги, винищили їх майже повністю. Тут живе ще один підвид архара - тибетський архар, що витримує екстремальні температурні коливання: як літню спеку, так і зимову холоднечу. У Гімалаях мешкають також такі представники родини порожнисторогих: бородатий козел, гвинторогий козел і блакитний баран, гімалайський горал, тар і такін, якого зображено на гербі Королівства Бутан. Гімалайський тар живе на скелястих схилах в лісовому пасмі гір; самки влітку піднімаються вище за межу лісу. Як - найбільший ссавець цього регіону. Завдяки довгій шерсті, що нагадує повсть, він виживає в найвищих і найбільш негостинних гірських районах. Одомашнені горцями тварини є надійними і витривалими супутниками людини. Бурий і гімалайський ведмеді харчуються падаллю, дуже люблять солодкі плоди і коріння. Можливо, легенда про снігову людину, Иеті, виникла під враженням відбитків лап пмалайского ведмедя.
   Сніжний барс, вкритий густим хутром, не боїться морозів.
   Домашній як є джерелом м'яса і шкіри.
   Гімалайський ведмідь - полохливий звір.

ПТАХИ

   Перната гімалайська фауна включає азіатські, європейські та індо-китайські види. Місцеві ліси населені численними дятлами. У горах птахи живуть навіть вище за лісову межу - серед них гімалайський улар.
   Гімалаї - справжній рай для хижих птахів. Гімалайські, або сніжні, грифи, бородані і беркути, ширяючи високо в небі, видивляються на землі дрібних тварин і птахів. Беркут зрідка нападає на ягнят і дитинчат кабарги. Для багатьох місцевих пернатих характерним є яскраве багатокольорове забарвлення. У родині фазанових своїм оперенням найбільш виділяються трагопани-сатири і гімалайські фазани. Гімалайський фазан, або чорна лофура, живе у східній частині Гімалаїв. Ін-дійці називають його кіррик. Гімалайський монал прикрашає герб Королівства Непал.
   Самець гімалайського монета - красень з яскравим переливчастим оперенням. Він демонструє свій наряд самці під час шлюбного танцю. Цей птах зображений на гербі Непалу.
   Гімалайські грифи харчуються трупами оленів та інших крупних ссавців.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...