Озеро Рудольф


Озеро Рудольф Озеро Рудольф, розташоване в північній пустельній частині Кенії, є найбільшим солонуватим озером на Землі. По берегах цього озера живуть величезні зграї птахів, а у воді — риби та крокодили. Основні дані: Сполучення з Нілом Рудольф - безстічне солонувате озеро, яке ізольоване від інших водоймищ. Проте, незважаючи на це, в ньому також живуть деякі види риб, які водяться в Нілі, що й відображено в їхніх назвах, наприклад, „нільська щука" і „нільський багатопер". В озеро Рудольф впадає річка Омо і декілька пересихаючих річок, наприклад, Туркуелл, Керіо, при цьому жодна річка не бере тут свого початоку - це означає, що озеро Рудольф з жодним басейном іншого східно-африканського водоймища - річки або озера - не з'єднується. За припущеннями геологів, озеро Рудольф в давнину сполучувалося з Білим Нілом, витоки якого нині розташовані на захід від озера. Запропонована теорія пояснює, яким чином у наші дні у безстічному озері може мешкати декілька видів риб із водного басейну Нілу. Отож, в результаті вулканічної діяльності між озером Рудольф і Білим Нілом утворилася гірська перешкода, що розділила водні системи. По берегах озера досі зберігаються сліди стародавнього рівня води. Близько 10 000 років тому рівень води в озері був на 75 см вищим, ніж у наші дні. Коли сполучення з Нілом припинилося, з окремих видів риб в ізоляції від споріднених видів розвинулися нові підвиди і види. Подібний процес меншої інтенсивності відбувався на найбільшому - Центральному острові озера. Зі зниженням рівня води на острові в кратері вулкана утворилося окреме озеро, в якому за декілька тисячоліть сформувався новий вид риб - роду тілапія. Пониження рівня води У 80-х роках XX століття рівень води в озері Рудольф був катастрофічно низьким. На мілководді в затоці Фергюсона цихлові та інші види прибережних риб завжди знаходили для себе достатньо корму, але на кінець 80-х років минулого століття затока висохла, а на її місці з'явилися пасовища для випасу худоби. Господарства, що займалися переробкою риби, яку вони виловлювали в затоці, занепадали. Причиною пониження рівня води в озері була довготривала засуха, що панувала в цій місцевості в першій половині 80-х років минулого століття. Відсутність опадів в Ефіопії стала причиною того, що зміліла річка Омо, яка несе свої води до озера Рудольф. Отож, вона вже не могла компенсувати втрати, пов'язані з випаровуванням води. Водночас пересохнули такі річки, як Туркуелл, Керіо, які також впадають в озеро Рудольф. Існує й припущення, що вода з озера могла піти під землю. Оскільки солоність води в цьому озері нижча, ніж у звичайного безстічного водоймища (саме тому це озеро називається солонуватим), деякі геологи гадають, що біля озера Рудольф існує підземний стік, проте виявити його досі не вдалося. Озеро Рудольф мовою місцевих африканських племен має декілька назв: Туркана, Басса-Нарок і Галана Бої. Найпоетичніша назва - Нефритове море. Вона характеризує величезну площу його поверхні і зелений колір забарвленої водоростями води. В озері Рудольф мешкає велика кількість різних видів тварин. МОРЕ В ПУСТЕЛІ Озеро Рудольф - безстічне солонувате озеро у Східній Африці (у Кенії). Воно простягнулося з півночі на південь по 36 меридіану майже по прямі її лінії і лежить на кордоні між Ефіопією й Кенією в тектонічній западині, що є частиною Східно-африканської рифтової системи. Довжина озера становить 220 км, ширина - до 50 км. Подібно до решти озер Східної Африки, озеро Рудольф вузьке і неглибоке (до 73 м). Це п'яте за розмірами озеро в Африці - після Вікторії, Танганьїки, Ньяси і Чаду. На поверхні озера видніються кратери трьох давно згаслих вулканів, що утворюють острови Північний, Центральний і Південний. Незважаючи на те, що озеро Рудольф знаходиться в тектонічному розламі, рівнина, що оточує його, суха і безплідна. На південному краю озера є діючий вулкан - Телеки. Берегова рослинність досить бідна, і, окрім пальм, чагарників і болотяних рослин, тут більше нічого не росте. В озеро Рудольф впадає річка Омо з постійним стоком і низка пересихаючих річок. Озеро Рудольф - безстічне, тому вода, що її приносить Омо, стає солонуватою. Проте концентрація солей у воді озера настільки низька, що в ньому ростуть водорості, живуть ракоподібні, планктон і риба, які є їжею для птахів. Крім того, в озері водяться крокодили й бегемоти. Озеро Рудольф було відкрите в 1888 році і назване на честь наслідного принца австрійського трону. РИБИ В озері Рудольф водиться близько 40 видів риб. Більшість з них тримаються великими зграями. Шість видів риб є ендемічними, тобто вони не зустрічаються більше ніде в світі. Риби харчуються дрібними водними тваринами і часто самі стають кормом для своїх більших родичів. В озері живуть риби родини цихлових, які живляться водорослями і прибережною рослинністю. Самки або самці цих риб виношують запліднені ікринки в роті, там же шукають укриття і їхні новонароджені мальки. Цихлові, що живуть в озері Рудольф, досягають маси 5,5 кг, тоді як їхні родичі в інших африканських озерах мають максимальну масу близько 1 кг. На великій глибині полюють хижі тигрові риби, або гідроцини, і багатопери. Велика тигрова риба небезпечна людей, що купаються, оскільки її іклоподібні зуби можуть завдати людині глибоких ран. Вона може досягати довжини 150 см і маси 50 кг. Особини нільського багатопера досягають 70 см завдовжки, вони з легкістю долають великих риб роду тілапія. У північній частині озера водиться „нільська щука" - це сутінкова риба, яка тримається біля дна, віддаючи перевагу заростям папірусу. Тут живуть електричні соми, які вдень ховаються серед водної рослинності, а вночі вирушають на полювання. Створюючи навколо себе електричне поле, сом навіть у найкаламутнішій воді знаходить здобич - дрібних рибок і молюсків. КРОКОДИЛИ І ПТАХИ У національному парку Си-білої, що розкинувся на північно-західному березі озера, мешкає найбільша у світі популяція крокодилів, що нараховує майже 13 000 особин. Від солонуватої озерної води у крокодилів загрубіла шкіра і, на їхнє щастя, вона вже не становить цінності для торговців крокодиловою шкірою. Нільські крокодили харчуються в основному рибою (багатоперами, тилапіями). Ці хижаки становлять серйозну небезпеку для людини. Багате на рибу озеро Рудольф вабить до себе безліч птахів, в числі яких багато перелітних видів, що регулярно відвідують ці місця на шляху до південних озер і по дорозі назад. Зграї рожевих і червоноспинних, або рудуватих пеліканів шукають у воді дрібну живність, звичайні і малі фламінго виловлюють водних тварин і живляться водоростями. На вулканічних островах озера Рудольф гніздується скопа, а на Центральному острові живе чимала колонія африканських водорізів. Деякі птахи живуть тут цілий рік.
Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...