Головна
Найпростіші
Безхребетні, членистоногі
Плазуни й земноводні
Птахи
Ссавці
Риби
Вимерлі тварини


Мешканці печер


Мешканці печер

Колись печери служили укриттями для наших предків, а також для багатьох тварин, що тепер вимерли. У наші дні печери населяють кажани, павуки, ракоподібні і деякі види комах.

   Основні дані:
Утворення печер

Утворення печер    Багато природних печер утворилися у вапняних гірських породах. Дощова вода поступово розчиняє вапняк (або іншу легку гірську породу). Проникаючи углиб цієї породи, вода залишає невеликі тріщини, і, чим більше її витікає, тим ширшими стають щілини. Таким чином вода розмиває і розчиняє камінь. В результаті руйнівної дії води під землею утворюються печери, провали, ходи, різноманітні порожнини, а на земній поверхні - тріщини та щілини. Шляхом такого вилуговування і розмивання вапняків та інших легкорозчинних гірських порід утворюються печери, які мають самі різноманітні розміри та неочікувані форм. Є печери, що складаються з одного просторого приміщення або ряду камер, які з'єднуються з ним. По багатьох з них протікають підземні річки. Деякі з печер є відкритими для відвідувачів.
   Найбільша у світі печера - це Мамонтова печера, яка знаходиться у Флінт-Рідж, на території Сполучених Штатів Америки, її протяжність становить 530 км. Інші великі печери - це печера Хеллох у Швейцарії, загальна протяжність якої - 133 км. В Україні із відкритих 60 печер дві карстові печери - одні з найбільших у Європі: Оптимістична, сумарна кількість ходів якої 216 км, і Озерна, протяжністю 116 км. Обидві печері знаходяться на території Тернопільської області.

Сталактити і сталагміти
   Проходячи крізь вапняну породу, дощова вода вимиває з неї карбонат кальцію (СаС03). Потрапивши в печеру, вода капає з її склепінь і залишає шари вапняного осаду.
   Так утворюються сталактити, що звисають зі склепінь печери. Сталагміти також подібні до бурульок і виникають в результаті вимивання кальциту - з крапель води, що падають на дно печери зі стелі або із сталактитів. Бурульки сталактитів, що звисають зі стелі, і сталагміти, що височать із долу - надзвичайно красиве видовище.

Небезпеки, що загрожують мешканцям печер

Небезпеки, що загрожують мешканцям печер    При порушенні нестійкої внутрішньої стабільності підземелля багато печерних мешканців можуть опинитися під загрозою вимирання. Така небезпека виникає під час видобування вапняку або дуже інтенсивного відвідування печер туристами, що може стати причиною порушення водонепроникного шару на дні печери. Вода негайно ж піде глибоко під землю, і в печері не стане води. Це призведе до смерті водних тварин, які мешкають у печері.
   Покинуті в печері відвідувачами залишки їжі або штучні матеріали, впливаючи на мікроклімат, також можуть призвести до незворотних наслідків. Для запобігання змінам печерного мікроклімату, необхідного для росту сталактитів і сталагмітів, у всьому світі посилюються правила відвідування печер туристами. Переміщенням по печерах керують спелеологи. Ці науковці проводять досліди, досліджуючи життя в печерах, а також розвідують нові ходи і роблять їх доступними для широкого загалу бажаючих. Життя в печерах є дуже вразливим і його можна легко знищити. Кажанів, що тут зимують, лякає світло, рух, шум і навіть підвищення температури повітря, що нагрівається за рахунок присутності людей. Розбуджені кажани витрачають дорогоцінні запаси енергії і лише деякі з них після цього спроможні дожити до весни.
   Навіть незначні зміни умов можуть погубити колонію підковоносів.
   Раніше в печерах проживали великі хижаки, наприклад, печерні ведмеді. У наші дні біля входу в печеру можна зустріти безліч дрібних тварин. У темніших її куточках, де не вистачає світла і не ростуть рослини, тварин зовсім небагато. Проте деякі з них все ж таки відмінно пристосувалися до життя в печері.

ТВАРИННИЙ СВІТ


Тваринний світ печер    У печерах зберігся особливий мікроклімат, який є дуже важливим для тварин, що тут мешкають: постійні температура і вологість повітря, що не змінюються протягом усього року.    Всередину печери, за винятком ділянки біля входу, не проникає сонячне світло. У напівтемряві біля входу в печеру ще зустрічаються рослини. Так, у вологих місцях ростуть мохи, лишайники й папороті. Біля входу в печеру зимують деякі види метеликів, наприклад, рудо-бура совка, печерний п'ядун та інші види п'ядунів. Там же збираються і інші тварини, ховаючись від негоди. Деякі тварини перебувають у печерах в період розмноження - такі як комахи, що живуть у грунті, і деякі ссавці й птахи. У глибині печер через нестачу світла немає рослин. Тож рослиноїдні тварини не знаходять собі тут корму.    У печерах, навіть там, куди не проникає світло, живуть гриби і бактерії. Вони ростуть на посліді кажанів й інших тварин, а також на органічному матеріалі, що його в печеру приносить вода. Гриби й органічні речовини є кормом для ногохвосток, мух, печерних бокоплавів і багатоніжок, шо стають, у свою чергу, здобиччю хижих комарів, павуків і жуків.    Нічниця Наттерера зимує в печерах. Вона орієнтується за допомогою ехолокації.

ДОІСТОРИЧНІ ТВАРИНИ

   Шари осадкових гірських порід, з яких складається дно печери, дають уявлення про людей і тварин, які в далекому минулому населяли печери. Тут можна знайти останки печерних гієн, кістки північних оленів, мамонтів, печерних ведмедів і левів. Одні тварини з власної волі ховалися в печерах, інші - падали сюди через тріщини в земній поверхні і гинули. Хижаки, що вподобали печери, затягували сюди свої жертви. У печерах знаходять виготовлені стародавніми людьми кістяні знаряддя праці.
   Про те, що тут жили люди, свідчать кістяні фігурки і малюнки на стінах і стелях печер. Визначивши, кістки яких тварин знаходяться в печерах, можна дізнатися, чим харчувалися стародавні люди.

КАЖАНИ

   У печерах Південної і Центральної Америки, а також Південно-Східній Азії гніздуються деякі види птахів, але в європейських широтах звичайними мешканцями печер стали кажани. Іноді вони живуть у них цілий рік, але частіше ви-користовують їх як місця для зимівлі. У печерах зимує 16 видів кажанів. Влітку в печерах трапляються великий і малий підковоноси. Темрява для кажанів не є перешкодою, оскільки вони в просторі орієнтуються за допомогою локаційної системи. Кажани видають високочастотні звуки і вловлюють відлуння від предметів. Місця зимівель кажанів повинні відповідати певним вимогам. Тому тварини, наприклад, уникають печер з протягами, низькою вологістю і невідповідною температурою.

Корисна інформація:





Поведінка тварин Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...