 |
Бджола
Ми можемо пишатися, що Україна стала піонером сучасного бджільництва.
Домен - Ядерні (Eukaryota)
Царство - Тварини (Animalia)
Тип - Членистоногі (Arthropoda)
Клас - Комахи (Insecta)
Ряд - Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Підряд - Стебельчасточеревні (Apocrita)
Родина - Бджолині (Apidae)
Рід/Вид - Бджола (Apis)
Довгий час бджолині сім'ї утримувались у видовбаних колодах. Були навіть вулики керамічні та з соломи, тому отримання меду й воску ставало справжньою проблемою. Український бджоляр П. І. Прокопович 1814 р. винайшов рамковий розбірний вулик. Бджоли почали будувати соти на цих рамках. Тепер надлишковий мед може вилучатися з вулика без особливої турботи його мешканців.
Бджолу медоносну в різних країнах одомашнили в різний час. Майже п'ять тисяч років тому бджіл уже розводили в Стародавньому Єгипті. Тисячу років потому в країнах Межиріччя вже масово розводили бджіл. У Київській Русі важко розмежувати власне бджільництво і бортництво. Наші слов'янські предки прикріпляли до стволів дерев спеціально виготовлені колоди-дуплянки, які заселялися бджолами, що відроїлися. Уже в ті часи нелегко було знайти нічию сім'ю диких бджіл. Як правило, навіть у глухих лісах усі їх житла були помічені тавром власника. В тропічній Африці час появи бджільництва невідомий. Коли перші європейські мандрівники проникли в африканські хащі, вони виявили, що більшість місцевих племен вже оволоділи бджільництвом. Більшість бджіл жаляться. Ужаливши людину, бджола залишає в її шкірі своє жало. А з вирваним жалом комаха позбавляється деяких своїх внутрішніх органів і швидко гине. З часом одомашнена бджола дуже змінила свої звички. Раніше вона була лісовою комахою і збирала мед з квітучих дерев. Тепер вона в першу чергу стала відвідувати польові квіти, рослини луків і степів. Зараз від опилення бджолами квітів польових і плодових рослин людина має значно більше користі, ніж від одержання меду, воску, квіткового пилку і прополісу.
|
Корисна інформація:
|
