Паличники є справжніми майстрами з мистецтва маскування, їхні тіла так схожі на гілочки або листя, що комах практично неможливо відрізнити від справжніх рослин.
Клас - Комахи Ряд - Phasmoptera Родина - Різні Рід - Різні
Основні дані: РОЗМІРИ Довжина тіла: 5-33 см, самки більші за самців.
Ротовий апарат: гризучого типу.
Крила: знаходяться під парою хітинових надкрилків, у багатьох видів відсутні.
РОЗМНОЖЕННЯ Шлюбний період: у помірному кліматі влітку, в тропіках - увесь рік.
Кількість яєць: залежно від виду 100-300.
Інкубаційний період: від З місяців до 3 років.
СПОСІБ ЖИТТЯ Звички: активні вночі; повільні.
Їжа: листя.
СПОРІДНЕНІ ВИДИ
До того ж ряду належить, наприклад, листовидка яванська, яка своїм виглядом нагадує звичайний зелений листок.
Завдяки дивовижному зовнішньому вигляду паличники в усьому світі відомі як майстри маскування. Самки багатьох видів розмножуються за допомогою партеногенезу - молоді особини вилуплюються із незапліднених яєць. Деякі популяції складаються тільки з ідентичних матерів і дочок.
ЇЖА
Всі паличники, що живуть у природі, є рослиноїдними. Вони харчуються листям дерев й чагарників, які обгризають міцними парними верхніми й нижніми щелепами. У кожного виду є свої „улюблені" рослини. Паличники годуються вночі, коли їхні вороги сплять. Проте навіть непроглядна темрява не гарантує їм повної безпеки, тому паличники поводяться обережно та прагнуть чинити якомога менше шуму, який міг би видати їхню присутність.
Більшість видів паличників вирушають на пошуки корму поодинці. Проте австралійські паличники літають великими зграями, які можуть знищити все листя навіть на великому дереві.
САМОЗАХИСТ
Основними ворогами паличників є птахи, що відшукують поживу у траві або серед гілок і листя дерев і кущів. Більшість з них полюють вдень, тому для паличників важливо мати добре маскування. До ряду паличників належить родина листовидок. Ці комахи схожі на листя. Вузьке тіло, тонкі лапки, прямокутної форми голова і коричневе або зеленувате захисне забарвлення роблять багато паличників схожими на гілочки. Яскраво-зелені види схожі на стебла трави або листя. Комахи міцно тримаються за рослину, спираються об неї черевцем, витягають обидві передні кінцівки вперед і повільно розгойдуються. Так вони дуже точно повторюють похитування рослин від вітру. Переляканий паличник падає з дерева.
Якщо все ж таки не вдасться обдурити ворога, то паличник летить. Розкриті крила деяких видів яскраво забарвлені. Проте, склавши крила, паличник знову стає „невидимим".
РОЗМНОЖЕННЯ
Доросла самка через деякий час після останньої в житті линьки вже здатна до спаровування. У деяких видів паличників самці зустрічаються значно рідше, ніж самки. Тому самки можуть відкладати незапліднені яйця, з яких вилуплюється потомство. Це явище називається партеногенезом. Безстатеве розмноження, до якого здатна більшість самок, має дуже важливий недолік. Дитинчата, які з'являються унаслідок партеногенезу, є точними копіями матерів. Щоб був можливим подальший розвиток виду, необхідна участь комах чоловічої статі, щоб була запліднена хоча б частина яєць. Палични-кам, що живуть зграями, знайти партнера не складно - важче особинам видів, яким властиве одиночне існування. Самки цих видів для приваблення самців виділяють феромони. Самець запліднює самку, передаючи їй сперматофор. Через 2 тижні самка відкладає крупні, подібні до насіння яйця (зазвичай до 300). Молода особина, яка після завершення метаморфозу виходить з яйця, прагне якнайшвидше дістатися до їжі.
ОСОБЛИВОСТІ ПРИСТОСУВАННЯ
Зерна пігменту, що знаходяться в спеціальних клітинах на поверхні тіла деяких паличників, можуть розширюватися та скорочуватися, тому вся зграя одночасно може змінювати колір. Головною функцією клітин є регулювання температури тіла комах. Темні кольори поглинають більше світла і тепла, ніж світлі. У тропічних районах вдень температура буває високою, вночі вона дуже сильно падає. Поки гріє сонце, комаха залишається світлою, тому більша частина сонячних променів, що потрапляють на неї, відбивається. Увечері забарвлення тіла темнішає, і комаха поглинає більше тепла.
ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...
Паличник, що живе в Південно-Східній Азії, є найбільшою комахою у світі. Її довжина 33 см, а витягнувши вперед передні кінцівки, вона може досягти в довжину більше півметра.
Величезна різниця в чисельності самців і самок одного виду зустрічається особливо рідко. Проте самців деяких видів паличників у природі й досі не виявили. У видів, що вирощуються в лабораторіях, на одного самця припадає в середньому 4 000 самок.
Якщо паличник втратить ногу, у нього виростає нова. 3 віком комаха втрачає здатність до регенерації кінцівок.
Деякі види паличників викидають на ворога вміст шлунку.
РІЗНІ ВИДИ
Австралійський паличник: Мешкає в Австралії.
Захист: австралійський паличник піднімає задню частину черевця і намагається наслідувати нападаючого скорпіона.
Мускусний паличник: живе на Мадагаскарі. Розкриті крила цього наличника переливаються всіма барвами веселки.
Індійський паличник: населяє весь Індійський субконтинент. Зелений колір забезпечує йому чудове маскування серед листя.
- Ареал паличників
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Численні в усьому тропічному та субтропічному поясі, а також у теплих районах помірного поясу.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Більшість паличників проживають у практично недослід-жених районах, тому їхня чисельність невідома. Вони харчуються певними видами рослин, тому їм загрожує небезпека зникнення унаслідок вирубки тропічних лісів.
Корисна інформація:
Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися
одна з одною? Як окремим із
них вдається, не збиваючись зі
шляху, переміщатися...
детальніше...
Збереження природи
З того часу, як людина
стала господарем планети
Земля, її діяльність
обумовила зміни довкілля
та почала діяти на умови... детальніше...
Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини
мешкають у тому середовищі
та в тих біотопах, що
відповідають певним...
детальніше...
Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років
до того часу, як на Землі
виникло життя, всі частини
світу являли собою єдиний...
детальніше...
Клас - Комахи
Всі паличники, що живуть у природі, є рослиноїдними. Вони харчуються листям дерев й чагарників, які обгризають міцними парними верхніми й нижніми щелепами. У кожного виду є свої „улюблені" рослини. Паличники годуються вночі, коли їхні вороги сплять. Проте навіть непроглядна темрява не гарантує їм повної безпеки, тому паличники поводяться обережно та прагнуть чинити якомога менше шуму, який міг би видати їхню присутність.
Основними ворогами паличників є птахи, що відшукують поживу у траві або серед гілок і листя дерев і кущів. Більшість з них полюють вдень, тому для паличників важливо мати добре маскування. До ряду паличників належить родина листовидок. Ці комахи схожі на листя. Вузьке тіло, тонкі лапки, прямокутної форми голова і коричневе або зеленувате захисне забарвлення роблять багато паличників схожими на гілочки. Яскраво-зелені види схожі на стебла трави або листя. Комахи міцно тримаються за рослину, спираються об неї черевцем, витягають обидві передні кінцівки вперед і повільно розгойдуються. Так вони дуже точно повторюють похитування рослин від вітру. Переляканий паличник падає з дерева.
Доросла самка через деякий час після останньої в житті линьки вже здатна до спаровування. У деяких видів паличників самці зустрічаються значно рідше, ніж самки. Тому самки можуть відкладати незапліднені яйця, з яких вилуплюється потомство. Це явище називається партеногенезом. Безстатеве розмноження, до якого здатна більшість самок, має дуже важливий недолік. Дитинчата, які з'являються унаслідок партеногенезу, є точними копіями матерів. Щоб був можливим подальший розвиток виду, необхідна участь комах чоловічої статі, щоб була запліднена хоча б частина яєць. Палични-кам, що живуть зграями, знайти партнера не складно - важче особинам видів, яким властиве одиночне існування. Самки цих видів для приваблення самців виділяють феромони. Самець запліднює самку, передаючи їй сперматофор. Через 2 тижні самка відкладає крупні, подібні до насіння яйця (зазвичай до 300). Молода особина, яка після завершення метаморфозу виходить з яйця, прагне якнайшвидше дістатися до їжі.
Зерна пігменту, що знаходяться в спеціальних клітинах на поверхні тіла деяких паличників, можуть розширюватися та скорочуватися, тому вся зграя одночасно може змінювати колір. Головною функцією клітин є регулювання температури тіла комах. Темні кольори поглинають більше світла і тепла, ніж світлі. У тропічних районах вдень температура буває високою, вночі вона дуже сильно падає. Поки гріє сонце, комаха залишається світлою, тому більша частина сонячних променів, що потрапляють на неї, відбивається. Увечері забарвлення тіла темнішає, і комаха поглинає більше тепла.
- Ареал паличників
