Шершень

Шершень

Шершні - це найбільші європейські суспільні оси. Навесні королева будує гніздо і піклується про личинки доти, доки з них не з'являться робочі особини.

   Клас - Справжні комахи
   Ряд - Перетинчастокрилі
   Родина - Справжні оси
   Рід/Вид - Vespa crabro

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: самки - 23-35 мм, робочі шершні і самці менші.
Забарвлення: тулуб коричневий, голова жовта, черевце чорно-жовте.

РОЗМНОЖЕННЯ
Шлюбний період: травень-жовтень.
Кількість яєць: 4-400.
Інкубаційний період: 5 днів.
Від яйця до імаго: 4 тижні.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: шершні - суспільні шмахи.
Їжа: дорослих комах - соки рослин, нектар, фрукти; личинок - комахи.
Тривалість життя: робітники й самці гинуть на початку зими, запліднені самки перечікують зиму.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Шершень і оси звичайна, руда та лісова належать до родини справжніх ос.

   Шершні живуть у густих старих лісах. Вони прикріплюють свої „паперові" гнізда до гілок дерев або будують їх у розколинах скель. Протягом літа робочі комахи добудовують і розширюють гнізда до декількох сотень шестигранних комірок, в яких поміщаються відкладені маткою яйця й личинки.

УКУС ШЕРШНЯ

Вважається, що крупні копитні тварини, наприклад, кінь, може загинути, якщо його 2-3 рази укусить шершень. На щастя, шершні рідко жалять коней, інших домашніх тварин і людей.
Шершні нападають тільки в дуже роздратованому стані. Відомі випадки, коли людина вмирала після одного-єдиного укусу шершня, оси або бджоли. Це відбувається, якщо виникає алергічна реакція організму на отруту шершня або бджоли. Отрута шершня вражає кровоносну систему, знижуючи внутршшьосудинний тиск і зменшуючи швидкість кровообігу у більшості ссавців. Колись ця отрута була предметом наукового інтересу. На основі отрути шершня розроблялися ліки для пониження рівня адреналіну в крові.

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ

   На чолі сім'ї шершнів стоїть самка-засновниця, яку називають королевою, або маткою. Навесні, із потеплінням повітря, королева починає пошуки місця, зручного для будівництва гнізда. Найчастіше це - пустий стовбур дерева. Визначившись з таким місцем, вона подрібнює щелепами деревину і отриману масу змішує зі слиною. З цієї маси будується фундамент майбутнього гнізда, його стіни та комірка. Затверділа на повітрі рідка маса нагадує папір.
   Шершні найчастіше використовують кору молодих березових гілочок, тому їхній папір - коричневого кольору. До стінок комірок самка приклеює яйця. Через деякий час з яєць виходять личинки, які клейки¬ми волокнами прикріпляються до внутрішніх стінок комірок. Перед перетворенням на лялечку личинка тричі линяє.
   Через чотири тижні на світ з'являються перші робочі шершні, які займаються пошуками їжі для себе і личинок. До кінця літа робітники розширюють гніздо до 400 комірок. Урожайним літом королеви виростають до дуже великих розмірів і відкладають незапліднені яйця, з яких з'являються самці. Відмінні ознаки самців - відсутність жала і довгі вусики з 13 сегментів. Наприкінці сезону королева спонукає робітників будувати просторі комірки, в яких розвиваються нові матки й самці. Молоду матку, що залишила гніздо, запліднює один із самців. Навесні цикл розвитку повторюється заново.

ЇЖА

Дорослі шершні харчуються виключно рідкою їжею. Вони мають хлебтальні ротові органи і споживають нектар і соки дерев. Дорослі шершні підкріплюють свої сили соками ясена й липи; вони також залюбки ласують нектаром і м'якоттю стиглих фруктів, що впали на землю або висять на деревах. Потривожені під час прийняття їжі, шершні атакують і жалять ворога.
Шершні полюють і на комах, але самі їх не поїдають, а ловлять для того, щоб нагодувати личинок. Під час полювання шершень покладається на добрий зір. Літаючи, він видивляється здобич, наприклад, мух або медоносних бджіл. Спійманій жертві шершень відриває все, що не має харчової цінності, - голову, крила і кінцівки, а груди й черевце подрібнює в кашкоподібну масу („фарш"), якою годує личинок. Шершні полюють у будь-який час доби як на денних, так і на нічних комах. Личинки шершнів привертають до себе увагу робочих комах, які повернулися зі здобиччю, скрипучими звуками. Коли личинки ситі, вони мовчки сидять в комірках, завдяки чому їжа розподіляється між усіма ними рівномірно. Інколи робітники стимулюють личинок, щоб ті виділили краплі рідини, яка багата на вуглеводи.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ШЕРШНЯМИ

Спостерігати за шершнями найкраще з липня по вересень. Матка, прокинувшись у травні із зимового сну, починає підшукувати місце для гнізда. Через декілька тижнів з'являються робочі шершні, які споруджують комірки для майбутніх личинок. Гніздо на початку осені може досягати 60 см заввишки. Найчастіше воно поміщається в дуплі дерева в змішаному лісі або дубовому гаї, а також під дахом будинку. Комахи по відношенню до людини поводяться неагресивно, якщо, звісно, вона не перегороджує їм дорогу або не руйнує гніздо. Помітивши гніздо їхнє під своїм дахом, повідомите про це в місцеву організацію з охорони природи. Гніздо акуратно і без пошкоджень перевезуть в інше місце.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Якщо матка довго не знаходить зручного місця для будівництва гнізда, вона нерідко поселяється навіть у шпаківнях. У Німеччині лісники розвішують спеціальні ящики для шершнів.
Температура всередині гнізда шершнів на 5-15°С вище, ніж зовні. Гніздо нагрівають самі шершні: комахи опускають голови в комірки і тремтять усіма м'язами, виділяючи тепло. Якщо в гнізді жарко, шершні сідають біля входу і махають крилами - провітрюють приміщення.
Сім'я шершнів в середньому складається з 2 000 особин. Кожна комаха за день знищує близько 5 мух.
Робочі шершні першого покоління зазвичай менші, ніж шершні наступних поколінь.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ШЕРШНЯ

   Крила: дві пари крил у спокої лежать зверху на тілі, передні крила заходять на задні. Сполучені крила забезпечують рівний політ. Самка ворушить літальними м'язами, не піднімаючи крил, коли хоче підвищити температуру всередині гнізда.
   Верхні щелепи (мандибули): ними шершень убиває комах і подрібнює їжу на „фарш", яким годує своїх личинок. Так само шершень кришить деревину, змочує її слиною і з отриманої паперової маси будує гніздо.
   Очі: складні фасеткові.
   Шершень у півтора рази більший за осу, крім того, у нього коричнево-жовте забарвлення тіла, на відміну від чорно-жовтого забарвлення оси.

Ареал шершня

- Ареал шершня
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Майже вся Європа і центральна частина Сибіру, на сході ареал обмежується Монголією.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Популяція шершнів у багатьох місцях ареалу скорочується, оскільки комахи мають багато ворогів і, крім того, погіршується екологічна ситуація. Лише в небагатьох районах, завдяки зусиллям працівників лісових господарств, чисельність популяції збільшується.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...