Оса звичайна

Оса звичайна

Жовто-чорна оса - суспільна комаха. її смугасте забарвлення попереджає - „обережно, отруйна". Оса харчується садовими і домашніми шкідниками, наприклад, личинками кімнатної мухи.

   Клас - Комахи
   Ряд - Перетинчастокрилі
   Родина - Паперові оси
   Рід/Вид - Vespula vulgaris

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: матка - 20 мм, трутні і робітники - 18 мм.
Форма й колір: всі оси мають однакове жовто-чорне забарвлення, у самок черевце більше, ніж у самців.
Ротовий апарат: гризучого типу.

РОЗМНОЖЕННЯ
Шлюбний період: осінь.
Кількість яєчок: 300 на день.
Інкубаційний період: 4-6 днів, імаго вилуплюються через 2-3 дні після створення кокона.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: суспільні.
Їжа: комахи, фрукти і фруктові соки, м'ясні соки.
Тривалість життя: матка 10 місяців, робітники і трутні 4 тижні.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
У Центральній Європі живе близько 60 видів з родини паперових ос. Найбільшим з них є шершень.

   Оса звичайна належить до групи суспільних комах, представники якої тримаються великими колоніями. Побудоване маткою гніздо - це чудова будова з матеріалу, що нагадує папір. Оси виробляють його, змішуючи слину з подрібненою деревиною.

САМОЗАХИСТ

Звичайні оси використовують два способи захисту. Пасивним способом є їхнє яскраве попереджувальне забарвлення, що складається з поперечних жовтих і чорних смуг, які відлякують птахів, ящірок і дрібних ссавців. Вороги швидко вчаться пов'язувати цей тип забарвлення з неприємним смаком здобичі і після декількох спроб залишають ос у спокої. Другим, активним способом самозахисту є жало. Жало є заломленою трубкою, на якій немає зазубрин. Після того, як оса встромлює жало у шкіру супротивника і вприскує отруту, вона не гине, тому що легко витягує жало із шкіри і може знову його використовувати.

РОЗМНОЖЕННЯ

   Цикл розвитку ос виглядає так. Спаровування відбувається в жовтні. Зазвичай матка злучається з декількома самцями. Вона зберігає їхню сперму в своєму тілі аж до весни. Трутні і робочі оси гинуть незабаром після спаровування. Зиму самки проводять у сплячці. З настанням весни матка залишає місце зимування і вирушає на пошуки зручного для гнізда місця.
   Спочатку матка будує декілька комірок, скріплених у вигляді овального стільника і підвішених до гілки або стелі приміщення. У кожну комірку самка відкладає по одному яєчку. Личинок, що вилупилися з яєць, матка годує пережованими комахами. Перед перетворенням на лялечку личинки обвивають комірку павутиною. З незапліднених яєць вилуплюються трутні, а із запліднених, в залежності від їжі, якою годували личинок, матки або неспроможні до розмноження робочі оси.
   Щойно з лялечок виходять робітники, самка перестає літати за здобиччю і займається тільки відкладанням яєць. Молоді оси найчастіше вилітають в липні і замінюють матку при годуванні личинок і при будівництві гнізда. Матка присвячує себе виключно відкладанню яєчок. Надалі пошуком їжі для самки і личинок займаються тільки робітники. Під осінь з яєць виходять вже не робочі оси, а самки і самці.

ЇЖА

Навесні та влітку, коли в природі з'являється багато дрібних комах, а серед них - садових та домашніх шкідників, оси стають швидше корисними, ніж шкідливими комахами. Робочі оси висмоктують квітковий нектар і інші солодкі рослинні соки. На початку осені дрібних комах стає дедалі менше, тому у пошуках корму оси забираються в будинки. Функція робітників - вигодовування личинок і добування їжі для матки. Личинки відригують крапельки рідини, якою харчуються робітники.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ОСОЮ

Для будівництва гнізда оси вибирають найрізноманітніші місця. Гнізда ос знаходять у дуплах старих дерев в лісі, на гілках дерев, в садовому компості, покинутих норах полівок і мишей, під дахом будинку, на горищі. Нерідко вони прикріплюють гнізда до віконних рам.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

Оси не рояться. Нові колонії з'являються навесні завдяки тому, що матка відкладає яйця, пестує робітників, і поступово колонія ос збільшується. Наприкінці літа в гнізді з'являється молоде покоління самок і самців, які вирушають у шлюбні польоти. Після запліднення самки впадають в сплячку, а самці гинуть.
У деяких видів ос у гнізді може знаходитися до 20 тисяч особин.
Різні види ос на передній частині голови мають чіткий візерунок різної форми, за яким їх легко розрізняють. У оси звичайної цей візерунок своєю формою нагадує якір.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСИ

   Крила: дві пари прозорих крил дозволяють швидко і маневрено літати.
   Жало: три пари членистих ніжок, що закінчуються кігтиками, якими оса міцно чіпляється за поверхню.
   Очі: 2 складних, фасеткових ока забезпечують осі добрий зір.
   Ротовий апарат: матки своїми сильними щелепами подрібнюють частинки деревини з дерев або огорож і з отриманої речовини будують гніздо. Гніздо, зроблене з матеріалу, що нагадує папір, утворене системою комірок, в яких матка відкладає яйця.

Ареал звичайної оси

- Ареал звичайної оси
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Звичайна оса і німецька оса найбільше поширені в Центральній Європі. Звичайна оса живе у всій Європі, в помірному кліматичному поясі Азії, Північної Америки і в Мексиці.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Звичайна та німецька оси - досить численні види комах. Близьким родичам ос - шершням - загрожує зникнення їхнього середовища існування.

Корисна інформація:

	Поведінка тварин Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...

	Збереження природи З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови... детальніше...

	Екосистеми в Європі Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...

	Екосистеми у світі За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...