украинская версия русская версия
Головна
Найпростіші
Безхребетні, членистоногі
Плазуни й земноводні
Птахи
Ссавці
Риби
Вимерлі тварини


Жук колорадський картопляний

У боротьбі із страшним сільськогосподарським шкідником, колорадським жуком, людина застосовує сучасні інсектициди. Незважаючи на це, чисельність виду постійно збільшується.


Жук колорадський картопляний    Клас - Комахи
   Ряд - Жорсткокрилі
   Родина - Листоїди
   Рід/Вид - Leptinotarsa decemlineata

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: дорослий жук - 9-12 мм, личинка - до 15 мм.
Забарвлення: жовте з чіткими чорними смугами на надкриллях; личинка - оранжева з чорними цятками, зріла личинка - жовтого кольору з чорним малюнком.

РОЗМНОЖЕННЯ
Шлюбний період: з кінця весни до кінця літа.
Кількість яєць: до 2 500 яєць купками по 15-20 штук.
Інкубаційний період: 10-14 днів.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: личинки тримаються колоніями, жуки поодинці.
Їжа: листя картоплі й інших пасльонових.
Тривалість життя: 1-2 роки.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
Колорадський картопляний жук належить до родини листоїдів. Його родичі - вільховий і тополиний листоїди.

   Колорадський жук був відкритий у XIX столітті, проте до початку XX століття він був відомий лише небагатьом фахівцям і, окрім того, мав іншу назву. Сьогодні ці комахи відомі в усьому світі. Вони знищують картопляне листя з такою швидкістю, що нерідко самі себе позбавляють джерела їжі. Колорадські жуки - небезпечні шкідники.

ХАРЧУВАННЯ

Харчування Жука колорадського картопляного    Дорослі жуки і личинки з неймовірною швидкістю пожирають молоде картоплиння. Декілька озброєних могутніми щелепами жуків або личинок здатні повністю знищити листя на одній рослині, а численні орди цих комах з легкістю перетворюють ціле поле на пустир. Личинки першої стадії вигризають м'якіть листка знизу. Личинки другої стадії вже знищують усю м'якіть, залишаючи лише товсті прожилки листка.
   Найбільш ненажерливими є личинки четвертої стадії. Після нашестя жуків у полі залишаються тільки картопляні стебла, які не можуть розвиватися без листя і невдовзі гинуть. Хоча колорадський жук віддає перевагу картоплі, проте він також завдає шкоди й іншим пасльоновим. Листя деяких пасльонових містить сильну отруту - алкалоїди, але вони, як і багато інсектицидів, на колорадських жуків не діють, оскільки в тих швидко виробляється імунітет до нових отрут.
   Колорадський жук з'їдає тільки листя рослин, проте цього досить, щоб загинув увесь урожай.

МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ

Місце проживання Жука колорадського картопляного    Спочатку колорадський картопляний жук харчувався листям спорідненого картоплі колючого пасльону, який в Америці називають „Buffalo burr" - „бізоновою колючкою". Первинний ареал картопляного жука знаходився в центральних районах Північної Америки - це, перш за все, Скелясті Гори штату Колорадо. Лише тут ріс колючий паслін, яким харчувалася ця комаха. Коли на захід приїхали перші фермери, вони привезли з собою нову культуру - європейську, або чилійську картоплю, яка значно поживніша за своїх диких родичів. Це дуже швидко „зрозумів" колорадський жук. У 1859 році він уже був у Небрасці, а протягом подальших 13 років із середньою швидкістю136 км/рік його ареал розширювався у східному напрямі і досяг побережжя Атлантичного океану.
   У 1877 році колорадський жук вперше був помічений в Німеччині, а в 1922 році - у Франції. До кінця 20-х років минулого століття він вже спустошував картопляні поля в усій Європі і йшов у напрямку до Азії. У наші дні колорадсь-кий картопляний жук населяє практично увесь світ, за винят-ком небагатьох островів, наприклад, його немає на Британських островах.

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ

Життєвий цикл Жука колорадського картопляного    Причиною широкого розповсюдження колорадського жука в усьому світі стала його надзвичайна плодючість. Через це лави картопляних листоїдів безперервно поповнюються, і комахи продовжують завдавати шкоди людині. Кожна самка колорадського жука відкладає до 2 500 яєць купками по 15-20 штук знизу на листках рослин, щоб забезпечити їм захист від несприятливих зовнішних умов: дощу і сонця. Інкубаційний період триває недовго, а новонароджені личинки відразу приступають до поїдання листя.
   Через 2-3 тижні личинка досягає довжини 15 мм, заривається в землю і перетворюється на лялечку. Приблизно через 10-15 днів вона розвивається в дорослого жука. Протягом літа у колорадського жука виростає 2-3 покоління. Проте вже в другому поколінні одна сім'я може дати до 200 тис. жуків. У третьому поколінні потомство однієї самки може досягати 80 млн. особин. У стадії імаго жук зимує в грунті. Жуки переживають зиму глибоко в землі - вони залишаються живими навіть у субарктичні морози. Весною атаки цих комах на картопляні поля поновлюються.
   Личинка колорадського жука у ненажерливості не поступається дорослій комасі.

ВОРОГИ

   Головний ворог колорадського жука - людина, що протягом багатьох років бореться з ним. Але навіть новітні хімічні засоби боротьби зі шкідниками не здатні знищити цю комаху. Жук, що адаптується в нових умовах, легко виходить переможцем у боротьбі з інсектицидами. Біологічними ворогами колорадського жука є жужелиці, що харчуються як личинками, так і дорослими комахами. Жужелиць можна було б використовувати для боротьби з цим шкідником, проте вони дуже чутливі до хімікатів, що застосовуються на полях. Інсектициди діють на популяцію колорадських жуків вибірково, знищуючи тільки дорослих особин. Личинки виживають, тому незабаром молоді жуки продовжують розпочату батьками справу.

  

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

  • До кінця XIX століття колорадський жук був відомий хіба що ентомологам. Тоді його називали десятилінійним листоїдом. Він жив у віддалених районах Північної Америки і живився дикими рослинами із родини картоплі. Харчуватися картоплею він став тільки тоді, коли в ці райони приїхали люди і почали її вирощувати.
  • У 1877 році цей жук був завезений до Німеччини. У 1922 році він був знайдений у Франції. А з кінця 20-х років XX ст. розселився по всій території Європи.
  • Колорадський жук стійко переносить значні коливання температури, тому виживає і в спеку, і в морози.
  • Австрійці називають цього жука картопляним, а його напади на поля порівнюють з іншим лихом - нестримуваним напливом туристів.

  

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ КОЛОРАДСЬКОГО ЖУКА


   Личинка: яскраво-оранжева новонароджена личинка зразу приступає до їжі; через 2-3 тижні вона заривається в землю і перетворюється на лялечку. У літній сезон розвивається 2-3 покоління колорадських жуків.
   Дорослий жук (імаго): з 6-тижневого віку комаха досягає статевої зрілості; влітку веде активний спосіб життя, взимку спить, зарившись у землю.
   Надкрилля (елітри): жорсткі хітинові, прикривають пару тонких перетинкових задніх крил; кожне надкрилля з 5 чорними смугами.

Первинний ареал колорадського жука
- Первинний ареал колорадського жука

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Первинний ареал колорадського картопляного жука обме¬жувався центральною частиною Скелястих Гір у Північній Америці. Тепер жук є всюди, де вирощується картопля.
ЗБЕРЕЖЕННЯ
Попри всі спроби винищування жуки підтримують постійну чисельність. Ніяких ознак зменшення популяцій шкідника не спостерігається.

Корисна інформація:





Поведінка тварин Поведінка тварин
Чи можуть тварини спілкуватися одна з одною? Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися... детальніше...
Збереження природи Збереження природи
З того часу, як людина стала господарем планети Земля, її діяльність обумовила зміни довкілля та почала діяти на умови...
детальніше...
Екосистеми в Європі Екосистеми в Європі
Усі рослин та тварини мешкають у тому середовищі та в тих біотопах, що відповідають певним... детальніше...
Екосистеми у світі Екосистеми у світі
За сотні мільйонів років до того часу, як на Землі виникло життя, всі частини світу являли собою єдиний... детальніше...